Справа № 420/23969/24
10 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Державної установи “Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,,
встановив:
I. Зміст заяви та позиція сторін.
03.03.2026 року судом зареєстровано від Державної установи “Ізмаїльський слідчий ізолятор» Звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 420/23969/24.
Позивач не висловив свою позицію щодо поданого Державною установою “Ізмаїльський слідчий ізолятор» Звіту про виконання судового рішення.
IІ. Обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, яке набрало законної сили 23.10.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДУ«Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 в повному обсязі за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно.
Зобов'язано ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою суду від 04.02.2026 р. встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України, зобов'язано ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» подати протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення суду по справі № 420/23969/24.
На виконання ухвали суду від 04.02.2026 року ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» подано до суду звіт про виконання рішення суду по справі № 420/23969/24 та просить його прийняти, при цьому вказує, що Державна установа частково виконала рішення суду, проте станом на момент подання вказаної заяви, досі не отримала коштів на виконання рішення суду від Міністерства юстиції України.
ІІІ. Норми права, які застосував суд
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, яким доповнено статтею 382-1 КАС України “Розгляд заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення», статтею 382-2 КАС України “ Розгляд звіту про виконання судового рішення» та статтею 382-3 КАС України “ Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення», який набрав чинності з 19 грудня 2024 року.
Так, за положеннями статі 382-3 КАС України, зокрема,
- за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. (частина перша статті 382-3 КАС України)
- суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. ( частина другої статті 382-3 КАС України).
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. ( частина третя статті 382-3 КАС України).
- суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. ( частина п'ята статті 382-3 КАС України).
- якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. ( частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
ІV. Оцінка та висновок суду
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
При цьому, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, з метою забезпечення належного виконання рішення, наділений правом застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Відтак, процесуальне рішення про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень може бути прийняте виключно у випадку повного виконання рішення суду та у відповідності до його резолютивної частини.
Підставами для відмови у прийнятті звіту є якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Як зазначалась вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 по справі № 420/23969/24 зобов'язано ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Як вбачається зі Звіту про виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 по справі № 420/23969/24, та доданих до неї документів, ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» частково виконала судове рішення, а саме в частині нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень, що з урахуванням податків складає 78 518,24 грн.
З огляду на вказане, наявні підстави для прийняття Звіту у цій частині виконання судового рішення.
Проте, вказане судове рішення залишається не виконаним в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої суми додаткової винагороди.
За вимогами частини 3 статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, серед іншого, відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Так, з доданих до звіту ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» документів вбачається, що останній звернувся до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з листом від 12.11.2025 № 6/9 "Про нагальну потребу у додатковому фінансуванні", яким розглянути можливість надання державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" додаткового фінансування за загальним фондом кошторису на 2025 рік (листопад - грудень) за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" КПКВ 3601020 у сумі 2337,5 тис. гри., з яких 357,0 тис. грн. - кошти, які підлягають примусовому стягненню. Згідно додатку до цього листа " Інформація щодо наявної заборгованості за рішеннями судів" станом на 258.11.2025 р. містить суму виплати ОСОБА_1 винагороди в розмірі 78 518,24 грн.
Суд приймає до уваги інформацію ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», викладену у Звіті стосовного того, згідно Додатку 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" № 4695-ІХ від 03.12.2025, головним розпорядником бюджетних коштів за програмою "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально- виконавчої служби України" є Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України є головним розпорядником бюджетних коштів із позначкою 1, що означає, що воно має найвищий рівень бюджетної мережі. Цей статус надає йому право визначати мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, а також розподіляти бюджетні асигнування та контролювати їх виконання. Державна установа "Ізмаїльський слідчий ізолятор", як розпорядник коштів нижчого рівня, не наділена повноваженнями самостійно змінювати бюджетні призначення, що потребує погодження головного розпорядника та не має права здійснювати видатки, які не передбачені кошторисом, або при відсутності відкритих асигнувань.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 р. у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 р. у справі №757/29541/14-а, від 21.08.2019 р. у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 р. у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, не виділення наразі коштів на виплату позивачу додаткової винагороди не свідчить про виконання належним чином та у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі 420/23969/24, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об'єктивно не залежить лише від дій посадових осіб Державної кримінально виконавчої служби України.
Схожу за змістом правову позицію викладено Верховним Судом у справі №640/16655/21 (ухвала від 06.06.2024).
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 року у справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).
За положеннями частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі 420/23969/24 в частині нарахування ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно.
Встановити Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі 420/23969/24 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно в сумі 78518,24 гривень протягом 3-х (трьох) місяців з дати отримання копії даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна