Справа № 420/36226/24
10 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), у якому просить:
- визначити протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 17.10.2024 року компенсації за невикористані додаткові відпустки передбачені ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період із 01.01.2017 року по 17.10.2024 року;
- зобов?язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період із 01.01.2017 року по 17.10.2024 року.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
17.12.2024 судом зареєстровано від НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) клопотання про закриття провадження у справі, яке обгрунтовано тим, що спірна компенсація за період з 01 січня 2017 року по 05 червня 2018 року (за час перебування на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби - додаток 5 до позову) була добровільно виплачена позивачці за її заявою, долученою до позову, на підтвердження вказаного відповідем надано фінансові документи.
Ознайомившись з позиціями сторін та доказами, які надані на їх підтвердження, суд звертає увагу на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( частини 1 та 2 статті 77 КАС України)
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року по справі № 520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок Відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, то оскаржуючи протиправне не нарахування та не виплату відповідачем на день звільнення 17.10.2024 року спірної компенсації за невикористані додаткові відпустки за період із 01.01.2017 року по 17.10.2024 року, позивачем не надано будь-яких доказів.
Натомість, відповідачем на спростування оскаржуваної не виплати компенсації за період з 01 січня 2017 року по 05 червня 2018 року надано відповідні докази.
Керуючись принципом офіційного з'ясування обставин справи, з метою перевірки обґрунтованості доводів сторін, суд вважає необхідним витребувати у позивача докази, які стосуються спірних правовідносин.
Приписами ч.6 ст. 80 КАС України визначено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. ( частина 6 ст.77 КАС України).
Керуючись ст.ст.9, 72, 77, 80, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом п'яти днів з дня отримання ухвали надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які б підтвердили факт не отримання позивачкою компенсації за період з 01 січня 2017 року по 05 червня 2018 року за невикористані додаткові відпустки передбачені ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, у т.ч. виписку з банківської картки ОСОБА_1 за грудень 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.А. Дубровна