10 березня 2026 р. № 400/2012/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., за участю секретаря судового засідання Токарської Г.В. розглянувши у судовому засіданні питання про відстрочення виконання рішення суду
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
проСт. 378 відстрочення,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року у справі № 400/2012/25 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 :
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
10 грудня 2025 року видано виконавчі листи по справі.
20 лютого 2026 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 18.07.2025 року у справі № 400/2012/25 на строк до шести місяців. Заява мотивована відсутністю достатнього та своєчасного фінансування для забезпечення виконання рішення суду.
Судом призначено розгляд заяви на 10.03.2026 року.
У судове засідання з'явились позивач та представник позивача.
Розглядаючи заяву, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У постанові від 06.12.2019 р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.
Як зазначив відповідач, у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини НОМЕР_1 на виконання судових рішень, відповідач вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо фінансування витрат з виконання судових рішень. При цьому наразі грошові кошти на виконання судового рішення по справі №400/3145/25 по КЕКВ 2800 «Інші поточні платежі» військовій частині НОМЕР_1 не були виділені.
Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов'язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.
Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").
Відтак, зважаючи на обов'язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко