10 березня 2026 року № 320/910/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (далі - позивач, АТ «ДТЕК Крименерго») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2024 № Ю-7930-2615 відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44116011) Державної податкової служби України (код в ЄДРПОУ юридичної особи: 43005393), відповідно до якої зазначено, що станом на 31.01.2024 заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску Філії «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», становить 44 985 766,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з розрахунком суми недоїмки (заборгованості зі сплати єдиного внеску) та вважає вимогу протиправною та такою, що прийнята відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
Позивач вважає, що період, з якого у суб'єкта господарювання виникає обов'язок нарахувати єдиний внесок є не факт складання (подання) звіту, а факт нарахування заробітної плати (грошового забезпечення), і базою нарахування є нарахована заробітна плата, яка обчислюється на підставі бухгалтерських документів, а не даних звіту по єдиному внеску. Позивач стверджує, що з моменту створення філії він не нараховував заробітну плату (грошове забезпечення) ті інші види виплат, та відповідно не декларував суми єдиного внеску, які зазначено у вимозі.
У зв'язку з цим позивач вважає, що визначена у вимозі заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску Філії «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» не підтверджена первинними документами та протиправно розрахована відповідачем, а тому є підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з обліковими даними інформаційної системи за Філією «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 44 985 766,51 грн, що виникла на підставі самостійно узгоджених звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходи, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів у 2014 році. У зв'язку з несплатою самостійно узгоджених сум єдиного внеску, контролюючим органом виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до зазначеного, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не можуть бути задоволені.
У відповіді на відзив представник позивача виклав свої пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. Зазначив, що відображення контролюючим органом сум єдиного внеску в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС, що потягло за собою нарахування недоїмки та винесення спірної вимоги, є безпідставним, а відповідні дії відповідача - протиправними, у зв'язку з чим вимога підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (код ЄДРПОУ 00131400) перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві.
Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2024 № Ю-7930-2615, відповідно до якої повідомлено, що станом на 31.01.2024 заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску Філії «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» становить 44 985 766,51 грн.
Вимогу про сплату боргу (недоїмки) отримано позивачем 13.02.2024 засобами поштового зв'язку.
Не погоджуючись із вказаною вимогою АТ «ДТЕК Крименерго» подало скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14.03.2024 № 7094/6/99-00-06-02-01-06 залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2024 № Ю-7930-2615, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (Закон №2464-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску визначено статтею 9 Закону № 2464-VI.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 статті 9 Закону).
Згідно з приписами статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вказані положення Закону кореспондуються із положеннями Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449.
Так, відповідно до пунктів 2, 3 розділу VI Інструкції, у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Наведені правові норми вказують, що у разі наявності у платника єдиного соціального внеску недоїмки, контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи податкового органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
З матеріалів справи вбачається, що Філія «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» перебувала на обліку за основним місцем у період з 04.06.2014 по 31.12.2026 в Офісі великих платників податків ДФС, а з 01.01.2017 - у Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Згідно з обліковими даними вбачається, що за Філією «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 44 985 766,51 грн, яка виникла з 22.08.2014 на підставі самостійно узгоджених звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
Належних доказів в спростування відповідної інформації, що міститься в облікових даних інформаційної системи податкового органу, позивачем суду не надано.
Доводи позивача про можливе допущення помилки при формуванні звітів не беруться судом до уваги, адже до матеріалів справи не надано доказів подання уточнюючої звітності у разі помилок в нарахуванні спірних зобов'язань.
Щодо тверджень позивача про безпідставне відображення сум недоїмки в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС, що призвело до винесення оскаржуваної вимоги, то суд оцінює критично з огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання протиправними дій контролюючого органу з цього приводу та зобов'язання останнього відкоригувати дані інтегрованої картки платника.
Водночас, як уже зазначалось та підтверджується матеріалами справи, суми єдиного внеску, що обліковуються в даних інформаційної системи, виникли на підставі самостійно поданих позивачем звітів, які є узгодженими.
Щодо доводів позивача про те, що умовою для сплати єдиного внеску є виплата заробітної плати тому у підприємства не має законних підстав сплачувати єдиний внесок, то слід зазначити, що законодавство не ставить у залежність виконання обов'язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов та фінансового стану платника, у тому числі від виплати заробітної плати. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність, можливість звільнення від якої не передбачена.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивач спірні суми узгоджених зобов'язань по сплаті єдиного внеску своєчасно не сплатив.
Суд зауважує що існування недоїмки зі сплати єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є підставою для формування та надіслання вимоги про таку сплату на підставі облікових даних інформаційної системи контролюючого органу, що і було зроблено відповідачем у спірних правовідносинах.
Також, варто зазначити, що контролюючим органом 02.10.2018 виносилась вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-189676-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 44 985 766,51 грн, яка позивачем оскаржувалась до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 та постановою Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 640/3529/19, у задоволенні адміністративного позову АТ «ДТЕК Крименерго» в особі філії «ДТЕК Крименерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» відмовлено.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач як платник єдиного внеску, подав звіти, проте порушує строки сплати зобов'язань із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то у суду відсутні підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.02.2024 № Ю-7930-2615.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 8, Літера 20Д, код ЄДРПОУ 00131400) до Головного управління ДПС у м. Києві (Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2024 № Ю-7930-2615, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.