10 березня 2026 року м. Київ справа №320/20987/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним скасувати рішення Київської митниці та №UA100000/2025/000014/2 від 14.02.2025 року про коригування митної вартості.
- стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/20987/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/20987/25, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого Київська митниця вважає адміністративний позов необґрунтованим, незаконним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, декларантом не надано числових значень витрат щодо навантаження товару на транспортний засіб та митне очищення на експорт. Також, у поданих документах відсутня інформація щодо включення до ціни товару вищесказаних складових. Таким чином, у митного органу відсутня інформація щодо понесених ОСОБА_2 витрат в частині обробки/завантаження/митне очищення оцінюваного товару у країні відправлення (Польща). Також вищевказане не зазначено в розрахунку по МД та не відображено у наданих транспортно-експедиційних документах. Документів щодо договірних відносин та первинних бухгалтерських документів з порушеного питання до митного оформлення не надано. Отже, складові митної вартості, необхідні при її обчисленні, задекларовані не в повному обсязі. Крім того, договір щодо надання транспортно-експедиційних послуг до документів митного оформлення не долучено. Інших документів, передбачених Наказом № 599 до митного органу не надано. Також, відповідно до наданої довідки про транспортні витрати, перевезення товару здійснено з географічної точки Gieraltow (Польща), що, в свою чергу, суперечить умовам поставки EXW - Nowogrodziec, які зазначено в інвойсі. Отже, встановлено розбіжності щодо географічної точки в умовах поставки/перевезення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно , що суперечить положенням: п. 2 частини 2 статті 52 Кодексу, частині 2, 9, 10 та 21 статті 58 Кодексу. Копія митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 №25PL402010000IKZB1 надана у непридатній для приймання її змісту людиною формі (копія поганої якості), що суперечить положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV та без відміток митних органів (як країни відправлення - Польщі, так і країни прибуття - України). Графа 31 митної декларації від 10.02.2025 №25UA100160040814U6 містить інформацію що товар «Борона LEMKEN RUBIN 9/600, серійний номер 439 082, 2017 року виготовлення» несправний (під відновлення). Проте, до митного органу не надано документального підтвердження з порушеного питання (зокрема, ступінь зносу, характер пошкоджень, вартість відновлення тощо). Окрім зазначеного, за наслідками опрацювання додатково наданих позивачем документів, відповідачем встановлено наступне. Додаток до договору купівлі - продажу вживаного транспортного засобу № б/н не містить основних реєстраційних даних (номер дата) передбачених чинним законодавством та відомостей щодо якого саме товару (марка, модель, рік виготовлення, серійний номер тощо) наведені несправності та пошкодження. Також, відсутні посилання на комерційні документи - інвойс, договір купівлі-продажу. В зв'язку з чим, у митного органу відсутня можливість співставити інформацію, зазначену у наданому додатку з інформацією зазначеною за МД від 10.02.2025 № 25UA100160040814U6. Окрім вищенаведеного, надана інформація не підтверджується Актом митного огляду від 10.02.2025 №25UA100160040814U6, де зокрема зазначено виключно про наявність слідів використання (ржавчина та підтікання масла). Згідно наданої до митного оформлення заявки-договору від 29.01.2025 № 25/0129 відсутня можливість ідентифікувати реквізити Виконавця. Також, умовами заявки-договору передбачена наявність рахунку, який до митного органу не надано. Надана платіжна інструкція не містить підпису (власноручного/ електронного) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України, має право розпоряджатися рахунком. Разом з тим, згідно з Постановою № 216, передбачена можливість відкликання платіжної інструкції до списання коштів з рахунку платника або до настання дати валютування платіжної інструкції. Також, дана платіжна інструкція не містить підпису (власноручного/електронного) відповідальної особи банківської установи, як передбачено чинним законодавством. Наголошуємо, що надання банківських платіжних документів у випадку, коли на момент митного оформлення рахунок сплачено, передбачено положеннями ч. 2 ст. 53 Кодексу, отже надання таких документів під час митного оформлення товару віднесено до обов'язків декларанта та не потребує наявності умов, викладених у ч. 3 ст. 53 Кодексу для їх витребування митним органом. Враховуючи вищевикладене, відомості щодо ціни, яка сплачена, не підтверджені документально та не піддаються обчисленню та перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 4, 21 ст. 58 Кодексу. Копія митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL402010000IKZB1 повторно надана у непридатній для приймання її змісту людиною формі (копія поганої якості), що суперечить положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV та без відміток митних органів. Крім того, копія митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL402010000IKZB1 надана без перекладу в розумінні ст. 254 МКУ. Відповідач зазначає, що комерційний інвойс від 18.01.2025 № CI20250118 також не містить печаток митних органів та підпису продавця, а договір купівлі-продажу не містить підпису покупця, що також викликає сумніви. За результатами митного оформлення встановлено розбіжності щодо коду товару згідно УКТЗЕД у наданих до митного оформлення документах (інвойс, пакувальний лист, копія МД країни відправлення) із заявленим до митного оформлення. Також, декларантом не надано числових значень витрат на навантаження товару на транспортний засіб та митне очищення на експорт. Договорів із підприємствами, які надавали послуги із митного очищення в країні експорту та первинних бухгалтерських документів із порушеного питання до митного органу не надано. Отже, неможливо перевірити врахування складової митної вартості щодо обробки товарів в країні експорту, пов'язаних з їх транспортуванням до митного кордону України. Таким чином, у митного органу відсутня інформація щодо понесених Позивачем витрат в частині обробки /завантаження /митне очищення оцінюваного товару у країні відправлення (Польща). Окрім того, декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості (витрати у розмірі 900 євро додано до фактурної вартості товару, а розділ «митна вартість» не містить жодних додаткових складових, зокрема, не зазначено розмір «навантаження», «транспортування» тощо). Отже, складові митної вартості, необхідні при її обчисленні, задекларовані не в повному обсязі та не піддаються обчисленню та перевірці. Враховуючи вищевикладене, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки EXW - Nowogrodziec. З урахування викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.
Також до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує свою правову позицію.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
18.01.2025 року між позивачем (Покупець) та Marcel Pilny, Польша (Продавець) укладений договір купівлі-продажу вживаного транспортного засобу, відповідно до якого позивачем було придбано транспортний засіб марки Lemken, модель Rubin 9/600, серійний номер 439082, рік випуску 2017.
Вартість купівлі-продажу товару становила 9200 євро.
Згідно додаткової інформації про технічний стан в договорі зазначено, що товар с несправним, з дефектом, до ремонту. Відповідно до Додатку до Договору, підписаного між Позивачем та Продавцем, наведено перелік несправностей та пошкоджень і вартість відновлювального ремонту.
На підставі комерційного інвойсу №С120250118 від 18.01.2025 року відповідно до платіжної інструкції № 1 від 18.01.2025 року позивач сплатив на рахунок продавця вартість придбаного товару в сумі 9200 євро.
Згідно комерційного інвойсу №СІ20250118 від 18.01.2025 року та пакувального листа № PL20250118 поставка здійснювалася на умовах EXW Nowogrodziec, Poland.
Згідно з нормами EXW, особа, що реалізує, надає продукцію на своєму складі або в будь-якому іншому зазначеному місці. Замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов'язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення.
З метою транспортування придбаного товару від продавця позивачу був укладений Заявка-Договір №25/0129 від 29.01.2025 року із ФОП ОСОБА_3 .
Відповідно до умов Заявки-Договору, Акту виконаних послуг № 25/П0219-1 від 19.02.2025р., платіжної інструкції №481 від 21.02.2025 року, рахунку на оплату № 25/П0219-1 від 19.02.2025р. та Довідки про транспорті витрати № 1 від 04.02.2025 року транспортування Товару здійснено за маршрутом Польща (PL)-ПП «Краківець-Корчова» м. Полтава Україна (UA).
Вартість транспортних послуг, становить 2200 євро, з яких: Gieraltow (Польща) м/п Краківець (Польща) 900 євро (39119,49 грн. по курсу 43,4661 грн./євро на день розвантаження 19.02.2025), м/п Краківець м. Полтава (Україна) 1300 євро (56505 грн. по курсу 43,4661 грн./євро на день розвантаження 19.02.2025р.). У вартість транспортних послуг включено вартість завантажувальних робіт та митне оформлення в країні відправлення.
Оскільки Товар був у несправному стані, під відновлення, з метою підтвердження його дійсної вартості та подання позивачем було замовлено незалежну оцінку вартості Товару, за результатами чого складено Звіт про оцінку рухомого майна від 04.03.2025 року, проведеного ТОВ «АГЕНСТВО ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ УКРАЇНИ».
10.02.2025 ФОП ОСОБА_4 , який діяв від імені та в інтересах позивача на підставі договору №25/60302-1 від 03.02.2025р., до Київської митниці подана МД № 25UA10016004081406 на митне оформлення для ввезення на територію України Товару транспортний засіб марки Lemken, модель Rubin 9/600, серійний номер 439082, рік випуску 2017, несправний, під відновлення, за заявленою митною вартістю за основним методом ціною договору.
Заявлена митна вартість становила 10100 EUR (434 630,27 грн., курс 43,0327 грн./EUR), до якої були включені наступні складові:
- 9200 EUR вартість оплаченого Товару за договором купівлі-продажу від 18.01.2025p.
- 900 EUR вартість транспортування за маршрутом Gieraltow (Польша) митний пост Краківець (Польща).
До МД для підтвердження митної вартості за основним методом Декларантом додано наступні документи:
- договір купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 18.01.2025 Б/Н
- комерційний інвойс №С120250118 від 18.01.2025 року
- пакувальний лист № PL20250118 від 18.01.2025p.
- Міжнародна товарно-транспортна накладна (СМР) №00099
- Довідка з розрахунком транспортних витрат перевізником №1 від 04.02.2025p.
- Договір № №25/Б0302-1 від 03.02.2025р. з ФОП ОСОБА_4
- Митна декларація країни-відправлення 25 PL 402010000IKZB1 від 05.02.2025 року.
У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в МД митної вартості, Митниця позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями направив електронний запит (повідомлення), в якому зазначила, що за результатами здійсненого нею контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів встановлено, що документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості необхідні при її обчисленні, задекларовані не в повному обсязі. відомості стосовно складової митної вартості як транспортування неб підтвердженні документально. Посилаючись на положення частин третьої статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) договір (угода. контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою. контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації (за наявності); 4) інформацію про вартісні характеристики товарів 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару 6) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, 8) за бажанням декларанта інші документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На пропозицію Митниці про надання додаткових документів щодо підтвердження митної вартості Товару декларантом разом із супровідним листом від 14.02.2025 року №25/0214-1 подано додаткові документи, а саме:
- Заявка-договір №25/0129 від 29.01.2025 року
- Довідку № 1 від 04.02.2025 року з розрахунком транспортних витрат
- Додаток до Договору купівлі-продажу Товару від 18.01.2025р.
- Платіжну інструкцію № 1 від 18.01.2025p.
- Митна декларація країни-відправлення 25 PL 4020100001KZB1 від 05.02.2025 року (повторно)
Листом від 14.02.2025 року №25/0214-2 декларант повідомив, що ним подано усі наявні на той момент документи щодо підтвердження митної вартості.
14 лютого 2025 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA100000/2025/000014/2 про коригування митної вартості товару, згідно якого митна вартість імпортованого позивачем Товару, заявленого до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 10.02.2025 року № 25UA100160040814U6 не може бути визнана за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до ч. 6 ст.54, ч.2 ст. 58 Митного кодексу України; визначено митну вартість Товару за другорядним резервним методом. Прийнято картку відмови в митному оформленні товарів №UA100160/2025/000049.
За зверненням декларанта на підставі п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, відповідно до митної декларації ІМ 40 AA 25UA10016004102604 митний орган випустив Товар у вільний обіг, при цьому позивачем сплачено митні платежі згідно з митною вартістю Товару, а також забезпечувальні платежі різниця між митною вартістю Товару, заявленою позивачем та Митницею.
Керуючись п.п. 8-10 ст. 55 Митного кодексу України, 07.04.2025 року декларант звернувся до Митниці із заявою №25/0407-1 про прийняття додаткових документів на підтвердження митної вартості (далі по тесту Заява), обчисленої декларантом, і про скасування Рішення Митниці про коригування митної вартості, а саме подано було:
- Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025p.
- Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025p.
- Платіжна інструкція про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025 р.
- Звіт про оцінку рухомого майна від 04.03.2025 року, проведеного ТОВ «АГЕНСТВО ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ УКРАЇНИ».
- Договір №25/Б0305-1 від 03.02.2025p.
Дана Заява була надіслана на електронну адресу Митниці, яка була прийнята останньою і зареєстрована за вх. № 11571/13/7.8-1.
Отже, для підтвердження митної вартості Товару декларантом було подано Митниці наступні документи:
- МД № 25UA100160040814U6.
- договір купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 18.01.2025 Б/Н з Додатком до Договору від 18.01.2025p.
- комерційний інвойс №С120250118 від 18.01.2025 р.
- пакувальний лист № PL20250118 від 18.01.2025р.
- Платіжну інструкцію № 1 від 18.01.2025p.
- Заявка-договір №25/0129 від 29.01.2025 р.
- Міжнародна товарно-транспортна накладна (СМР) №00099.
- Довідка з розрахунком транспортних витрат перевізником №№1 від 04.02.2025p.
- Договір № №25/Б0302-1 від 03.02.2025р. з ФОП ОСОБА_4
- Митна декларація країни-відправлення 25 PL 4020100001KZB1 від 05.02.2025 року
- Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025p.
- Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025p.
- Платіжний інструкція про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025 р.
- Звіт про оцінку рухомого майна від 04.03.2025 року, проведеного ТОВ «АГЕНСТВО ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ УКРАЇНИ».
Київська митниця, розглянувши Заяву та подані додаткові документи, надіслала відповідь №7.8-2/15-02/13/6792 від 11.04.2025 року, в якій повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товару та відсутність підстав для скасування оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 ст. 52 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою, другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями ч. 5 ст. 54 МК України унормовано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З викладеного слідує, що умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Таким чином рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Судом встановлено, що рішення митного органу фактично зводиться до твердження останнього про наявність у позивача розбіжностей та відсутністю підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.
Так, Київська митниця у спірному рішенні зазначає, що позивачем не підтверджено документально та не визначено кількісно такої складової митної вартості як транспортування, не надано числових значень витрат щодо навантаження товару та митне очищення, становлено розбіжності щодо географічної точки в умовах поставки/перевезення.
Суд не може погодитися з такими висновками митного органу з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних послуг декларант подав Митниці: Заявку-договір №25/0129 від 29.01.2025 року, Міжнародну товарно-транспортну накладну (СМР) №00099, Довідку з розрахунком транспортних витрат перевізником №1 від 04.02.2025р., Митну декларацію країни-відправлення 25 PL 402010000IKZB1від 05.02.2025 року, Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Платіжну інструкцію про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025.
Поставка здійснювалася на умовах EXW Nowogrodziec, Poland.
Згідно з нормами EXW, особа, що реалізує, надає продукцію на своєму складі або в будь-якому іншому зазначеному місці. Замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов'язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення.
Згідно ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати (складові) як витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
З даних документів вбачається, що вартість транспортних послуг, становить 2200 євро, з яких: Gieraltow ( Польща) - м/п Краківець (Польща) - 900 євро (39119,49 грн. по курсу 43,4661 грн./євро на день розвантаження 19.02.2025), м/п Краківець - м. Полтава (Україна) - 1300 євро (56 505 грн. по курсу 43,4661 грн./євро на день розвантаження 19.02.2025р.).
У вартість транспортних послуг включено вартість завантажувальних робіт та митне оформлення в країні- відправлення.
Отже, під час митного оформлення декларантом підтверджено числове значення такої складової митної вартості як навантаження та митне оформлення в країні-відправлення, адже вони були включенні до ціни транспортування товару.
Як вбачається із первісно поданих позивачем документів (Заявка-договір №25/0129 від 29.01.2025 року, Міжнародну товарно-транспортну накладну (СМР) №00099, Довідку з розрахунком транспортних витрат перевізником №1 від 04.02.2025р., Митну декларацію країни- відправлення 25 PL 402010000IKZB1від 05.02.2025 року, Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025р., інвойс, пакувальний лист) транспортування Товару здійснювалося за маршрутом Gierltow 96, 59-730 Nowogrodziec Poland - м/п «Краківець-Корчова - м. Полтава (Україна). Маршрут відповідає умовам поставки EXW Nowogrodziec Poland.
В Акті наданих транспортних послуг та Рахунку на оплату транспортних послуг від 19.02.2025 року зазначено маршрут Gierltow 96, 59-730 Poland (без Nowogrodziec) - м/ п «Краківець-Корчова - м. Полтава (Україна).
Також слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду у низці рішень, зокрема, у постанові від 13.02.2022 року у справі 520/11061/2020, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару.
Щодо твердження митного органу, що довідка про транспортні витрати є неналежним підтвердженням витрат на транспортування, оскільки не є первинним документом, суд зазначає наступне.
Для підтвердження розміру витрат на транспортні послуги позивач подав відповідачу не тільки Довідку про транспортні витрати, але інші первісні документи, а саме: Заявку-договір №25/0129 від 29.01.2025 року, Міжнародну товарно-транспортну накладну (СМР) №00099, Довідку з розрахунком транспортних витрат перевізником №1 від 04.02.2025р., Митну декларацію країни-відправлення 25 PL 402010000IKZB1від 05.02.2025 року, Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Платіжну інструкцію про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025р.
Однак, відповідач не взяв до уваги такі документи, які, на переконання суду, разом із Довідкою про транспорті витрати, підтверджують числове значення такої складової як транспортування.
Щодо тверджень митного органу про те, що копія митної декларації країни відправлення (Польща) №25PL402010000IKZB1 від 05.02.2025 року є непридатною для приймання її змісту людиною формі через погану якість, суд зазначає таке.
З копії митної декларації країни відправлення (Польща) №25PL402010000IKZB1 від 05.02.2025 року, яка долучена до матеріалів справи та була досліджена судом, вбачається, що вона містить усі заповнені складові і є читабельною.
Щодо висновків Київської митниці про відсутність документального підтвердження про несправність Товару, зокрема, ступінь зносу, характер пошкоджень, вартість відновлення та ін., слід зазначити, що така підстава для коригування митної вартості є необґрунтованою, оскільки Митним кодексом України не передбачено, що до митної вартості товару включається вартість ремонту або усунення несправностей, а також ст. 53 МКУ не передбачено надавати документи про несправність, ступінь зносу, вартість відновлення. Для визначення митної вартості товару, береться до уваги ціна товару за договором - ціна, по якій був придбаний Товар, була узгоджена сторонами договору - продавцем та покупцем (позивачем) - з урахуванням його несправності, ступеню зносу, що відповідає принципам укладення договору - свобода договору.
Крім того, в Додатку до Договору сторони зазначили, що позивач придбав несправний Товар, під відновлення, узгодили і описали перелік наявних несправностей та пошкодження Товару, а саме: стійки та кріплення дисків - потребує заміни; підшипники дисків - потребує заміни через постійний контакт з вологою, пилом і високими навантаженнями; гідравлічна система (шланги, циліндри) - розсохлі гумові шланги високого тиску і зношені клапана циліндрів не тримають тиск - потребує заміни; рама та зварні з'єднання - через корозію і послаблення металу потребує повної реконструкції рами і відновлення геометрії; мастила, лакофарбове відновлення. Орієнтовна вартість відновлення складає 15 000 євро.
Також судом встановлено, що на підтвердження вартості Товару, який є несправним, позивач надав Митниці Звіт про оцінку рухомого майна від 04.03.2025 року, проведеного ТОВ «АГЕНСТВО ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ УКРАЇНИ», яким підтверджено вартість Товару з урахуванням його стану (під відновлення).
Отже, наведеними документами позивач підтвердив вартість Товару під відновлення.
Поряд із цим, відповідно до ч. 2-4 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
З огляду на викладене вище, чинним законодавством не передбачено документу встановленого зразка, яким декларант має підтверджувати пошкодження Товару та вартість ступеню зносу, характер пошкоджень і тд.
Відносно висновків митного органу про неможливість ідентифікувати виконавця в Договорі-заявці від 29.01.2025, не зазначення в платіжній інструкції №1 від 20.01.2025р. в призначенні платежу номеру договору та інвойсу, відсутність власноручного підпису платника на платіжному документі.
Суд зазначає, що подані позивачем документи для митного оформлення Товару разом із МД містять усі необхідні відомості, які підтверджують числове значення усіх складових митної вартості Товару і що ці складові стосуються саме цього Товару - транспортний засіб марки Lemken, модель Rubin 9/600, серійний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, а саме:
В Заявці-договорі від 29.01.2025 року на надання транспортних послуг чітко зазначено Виконавця - ФОП ОСОБА_5 , зазначено її місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код та ін. Крім Заявки-договору від 29.01.2025 року № 25/0129, Митниці подано Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Акт виконаних послуг №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Платіжний інструкція про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025, СМР 000099, відповідно до яких виконавцем транспортування є ФОП ОСОБА_5 .
Отже, твердження Митниці про неможливість ідентифікувати виконавця по даному Заявці-договору є безпідставними.
Електронна платіжна інструкція в іноземній валюті № 1 від 18.01.2025 року в графі призначення платежу містить цифровий підпис платника та інформацію, за що здійснюється оплата в сумі 9200 євро - «for Lemken, модель Rubin 9/600, серійний номер 439082».
Тобто, оплата здійснена за обумовлений договором Товар і в сумі, що зазначена в договорі.
Між тим, пункт 15 Постанови НБУ №216 від 28.07.2008р., на яку посилається Митниця, не містить чітких вимог до того, на які документи має посилатися декларант в призначенні платежу.
Однак, ч. 2-4 ст. 53 МКУ вимагає подавати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного Товару.
Відповідно до вказаних норм, зазначення позивачем в призначенні платежу «for Lemken, модель Rubin 9/600, серійний номер 439082» дає вичерпну інформацію, за який Товар відбулася сплата.
Отже, посилання Митниці як на підставу для коригування митної вартості на відсутність в призначенні платежу посилання на інвойс та договір купівлі-продажу є безпідставним, адже позивач оплатив за Товар і в призначенні платежу вказав на його ідентифікуючі ознаки. Відповідно, у відповідача не було підстав не прийняти визначення митної вартості за основним методом.
Також слід зазначити, що твердження Митниці про надання копії митної декларації країни відправлення №25PL402010000IKZB1 від 05.02.2025 року без перекладу, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в оскаржуваному рішенні не зазначено, що однією із підстав для коригування митної вартості є подання вказаної вище митної декларації без перекладу.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митний орган вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації і якщо цього вимагає митний орган.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Статтею 254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.
Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
В процесі коригування митної вартості і в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.
В постанові від 31.03.2020 в справі № 160/7049/19, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив: «Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише в разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей».
Щодо висновків Митниці про розбіжності щодо коду товару згідно УКТЗЕД у наданих до митного оформлення документах (інвойс, пакувальний лист, копія МД країни відправлення, слід зазначити наступне.
Як вбачається із пакувального листа, інвойсу та МД країни-відправлення код товару згідно УКТЗЕД співпадають і розбіжностей не мають.
Отже, при визначенні митної вартості товару за основним методом позивач підтвердив відповідачу усі складові митної вартості товару, а саме:
Вартість купівлі товару 9200 євро (підтверджується договором купівлі-продажу від 18.01.2025 року, платіжна інструкція 1 від 18.01.2025 року);
Вартість транспортних послуг за частину маршруту Gierltow 96, 59-730 Nowogrodziec Poland - м/п «Краківець-Корчова у сумі 900 євро по курсу НБУ, куди було включено вартість завантажувальних робіт та митне оформлення в країні- відправлення (підтверджується Заявкою-договором №25/0129 від 29.01.2025 року, Міжнародну товарно-транспортну накладну (СМР) №00099, Довідку з розрахунком транспортних витрат перевізником №1 від 04.02.2025р., Митну декларацію країни- відправлення 25 PL 402010000IKZB1від 05.02.2025 року, Рахунок на оплату за транспортні послуги №25/П0219-1 від 19.02.2025р., Акт виконаних послуг №25/П0219- 1 від 19.02.2025р., Платіжну інструкцію про сплату транспортних послуг №481 від 21.02.2025.
Окрім зазначеного слід звернути увагу, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості і взято до порівняння з бази даних митного органу митне оформлення товару за митною декларацією № 24 UA101020021574U0 від 11.06.2024 року « Дискова борона б/в - 1 шт. - торгова марка Lemken, модель Rubin 9/600, рік випуску 2017, використовується у сільському господарстві, колір синій, виробник Lemken GmbH&Co», імпортованого з тим же кодом УКТЗЕД, країна виробництва DE, умови поставки EXW, вага 7600 кг за ціною 31320 євро/шт.
Відповідно до статті 55 МКУ рішення про коригування митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Сутність цього методу полягає в тому, що товари оцінюються з урахуванням світової практики, тобто такої практики, яка вже склалася щодо відповідних товарів і їх вартість вже була колись предметом визначення. Митним органам дана стаття надає право застосування резервного методу у випадках, коли вони аргументовано вважають, що інші п'ять методів не можуть бути використані та не дозволять об'єктивно та максимально точно встановити вартість оцінюваних товарів.
Суд зазначає, що відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічні правові висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Так, в спірному рішенні відповідач порівнює митну вартість товару у даній справі із митною вартістю товару, що був розмитнений по митній декларації № 24 UA101020021574U0 від 11.06.2024 року «Дискова борона б/в - 1 шт. - торгова марка Lemken, модель Rubin 9/600, рік випуску 2017, використовується у сільському господарстві, колір синій, виробник Lemken GmbH&Co», імпортованого з тим же кодом УКТЗЕД, країна виробництва DE, умови поставки EXW, вага 7600 кг за ціною 31320 євро/шт.
При цьому, відповідачем не враховано, що порівнювані митні вартості товарів не є подібними/аналогічними/ідентичними.
Так, у даній справі декларувався товар «Борона Lemken Rubin 9/600, серійний номер - 439082, 2017 року виготовлення, несправна, під відновлення. Виробник - Lemken Beteiligungs-GmbH, несправність товару підтверджується договором купівлі- продажу від 18.01.2025 року та додатком до нього про перелічені несправності та вартість відновлювального ремонту, якого він потребує, а також Актом митного огляду від 10.02.2025 року, в якому (п. 8.3.4) митний орган зазначив, що в оглянутих місцях знаходиться товар, який за маркуваннями та зовнішніми ознаками ідентифікується як Борона (дисковая) Lemken Rubin 9/600, серійний номер - 439 082, була в використанні (ржавчина, є сліди підтікання масла).
Тоді як для порівняння взято митну вартість за товар «Дискова борона б/в - 1шт, - марка Lem ken - модель Rubin 9/600- серійний номер - 435744- рік випуску - 2017- використовується в сільському господарстві,- колі р синій- виробник - LEMKEN GmbH & Co», в якій не зазначено про несправний стан та/чи стан під відновлення.
Відповідно, очевидним є те, що справний і несправний товар матимуть різну вартість при купівлі- продажу.
Крім того, митна вартість Товару, що береться для порівняння включає в себе транспортування за Маршрутом Німеччина-Україна, тоді як митна вартість товару у даній справі включає в себе транспортування за маршрутом Польща-Україна.
Відповідно, митна вартість порівнюваних товарів не може вважатися подібною/ ідентичною/аналогічною, адже така складова митної вартості як транспортні послуги є різними.
Отже, відсутність ознак подібності товарів не дає підстав митному органу прирівнювати показники митної вартості таких товарів.
Такі висновки відображені у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17 та від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020.
Крім того суд акцентує увагу, що обов'язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В свою чергу, відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він посилався, спростовані наявними матеріалами справи.
Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
За наведених обставин у сукупності суд приходить до висновку, що рішення Київської митниці №UA100000/2025/000014/2 від 14.02.2025 року про коригування митної вартості не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача по суті спору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1845,36 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці.
Разом з тим, у позові позивачем зазначено попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн., детальний перелік яких буде надано додатково.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до положень ч.7 ст. 139 КАС України, питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним скасувати рішення Київської митниці та №UA100000/2025/000014/2 від 14.02.2025 року про коригування митної вартості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1845,36 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.