09 березня 2026 року м. Київ справа №640/17407/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 368/17 від 12.02.2020 щодо відмови у задоволені скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019;
- зобов'язати Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України та Міністерство юстиції України розглянути та вирішити скаргу ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом № 368/17 від 12.02.2020 Міністерство юстиції України необґрунтовано відмовило позивачу у задоволенні скарги посилаючись на те, що рішення прийняті відповідно до законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до провадження та визначено що вона буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що за результатом розгляду скарги позивача Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено, що державним реєстратором Підпалюк Л.В. та державним нотаріусом Масилюк Р.М. належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно - правовими актами, що, в свою чергу, стало підставою для прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу, яким відмовлено в задоволенні скарги відповідно до пункту 10 частини 8 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
30.10.2019 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою (зареєстрована в Міністерстві юстиції Україні 01.11.2019 за №М-20271) на реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведені державним реєстратором виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області Підпалюк Лесею Вікторівною (рішення від 20.03.2017 №34335686) та державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Масилюк Русланою Миколаївною (рішення від 16.03.2019 №45985910) щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
У поданій скарзі позивач просив:
- провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора Підпалюк Лесі Вікторівни (Шаргородська міська Рада, виконавчий комітет, Вінницька область) та правомірності прийнятого рішення державного нотаріуса Масилюк Руслани Миколаївни (Шаргородська державна нотаріальна контора, Шаргородський районний нотаріальний округ, Вінницька область);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34335686 від 20.03.2017, Підпалюк Леся Вікторівна Шаргородська міська Рада, виконавчий комітет, Вінницька область;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45985910 від 16.03.2019, Масилюк Руслана Миколаївна, Шаргородська державна нотаріальна контора, Шаргородський районний нотаріальний округ, Вінницька область.
16.12.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглянуто скаргу та прийнято висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019, оскільки рішення прийняті відповідно до законодавства.
Так, Комісією відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що: державним реєстратором Підпалюк Л.В. на підставі оскаржуваного рішення від 20.03.2017 №34335686 відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1199938305253 та внесено запис про право власності за ОСОБА_3 на підставі технічного паспорту, договору дарування від 29.05.1986 №25, довідки Могилів-Подільського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 09.03.2017 №83; державним нотаріусом Масилюк Р.М. на підставі оскаржуваного рішення від 16.03.2019 №45985910 зареєстровано перехід прав від ОСОБА_3 до ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 16.03.2019 №1-360.
Таким чином Комісія дійшла висновку, що державними реєстраторами належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, що свідчить про проведення оскаржуваних реєстраційних дій відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.
На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.12.2019 прийнято наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2020 №368/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019", яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019, оскільки рішення прийняті відповідно до законодавства.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Статтею 7 Закону № 1952-IV встановлено, що Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав має повноваження, зокрема, забезпечувати доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Частиною шостою статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Процедура розгляду відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, в редакції чинній на час звернення зі скаргою
Відповідно до пункту 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Пунктом 10 Порядку встановлено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду (Пункт 11 Порядку).
Згідно з пунктом 12 Порядку за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Як було встановлено судом та зазначено вище, 30.10.2019 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою (зареєстрована в Міністерстві юстиції Україні 01.11.2019 за №М-20271) на реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведені державним реєстратором виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області Підпалюк Лесею Вікторівною (рішення від 20.03.2017 №34335686) та державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Масилюк Русланою Миколаївною (рішення від 16.03.2019 №45985910) щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
16.12.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглянуто скаргу та прийнято висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019, оскільки рішення прийняті відповідно до законодавства.
Так, Комісією відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що: державним реєстратором Підпалюк Л.В. на підставі оскаржуваного рішення від 20.03.2017 №34335686 відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1199938305253 та внесено запис про право власності за ОСОБА_3 на підставі технічного паспорту, договору дарування від 29.05.1986 №25, довідки Могилів-Подільського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 09.03.2017 №83; державним нотаріусом Масилюк Р.М. на підставі оскаржуваного рішення від 16.03.2019 №45985910 зареєстровано перехід прав від ОСОБА_3 до ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 16.03.2019 №1-360.
Таким чином Комісія дійшла висновку, що державними реєстраторами належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, що свідчить про проведення оскаржуваних реєстраційних дій відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.
На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.12.2019 прийнято наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2020 №368/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019", яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019, оскільки рішення прийняті відповідно до законодавства.
Отже, судом встановлено, що під час розгляду скарги позивача Міністерство юстиції України дослідило доводи скаржника, а також документи на підставі яких проведено державну реєстрацію та надало оцінку законності дій державних реєстраторів.
При цьому, судом не встановлено порушень Міністерством юстиції України процедури розгляду скарги, встановленої Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, що не заперечується позивачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України обґрунтовано відмовило у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019, внаслідок чого позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що Міністерство юстиції України під час розгляду скарг здійснює контроль за законністю дій державних реєстраторів, проте не вирішує цивільно - правові спори між особами щодо належності права власності на майно, оскільки це є виключною компетенцією суду.
Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.