10 березня 2026 року м. Київ справа №320/6731/25
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548)
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київський області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати".
В обгрунтування позову зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не нараховано і не виплачено компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати», що є протиправним. Вказує, що у разі несвоєчасної виплати сум пенсії провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Рішенням Київським окружним адміністративним судом від 02.12.20р. №640/3669/20, від 23.02.22р. №320/13125/21, від 23.12.22р. №320/6858/22 та від 15.11.24р. №320/21916/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київський обл. провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум. Проте, до теперішнього часу, станом на 22.01.2025 рішення суду не виконане. На підставі викладеного вважаю, що маю право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
На виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.20р. №640/3669/20, від 23.02.22р. №320/13125/21, від 23.12.22р. №320/6858/22 та від 15.11.24р. №320/21916/24 відповідачем зроблено розрахунки сум, що підлягають виплаті на виконання рішення суду, згідно яких за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 доплата за рішенням суду становить 324 688,78 грн.
Як вбачається з відповіді пенсійного органу на звернення позивача, пенсія нараховано за період з 01.01.2018 по 31.12.2024. Проте, як зазначає відповідач, вказана сума 324 688,78 грн. до цього часу не виплачена, що на думку є втратою частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №2050-III).
Статтею першою Закону №2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону №2050-III).
Згідно із ст.4 вказаного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст.6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Частиною другою ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №1058-IV), встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Пунктом другим Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (з наступними змінами та доповненнями ; далі Порядок №159), передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (абзац перший п.4 Порядку №159).
Відповідно до абзацу другого вказаної норми, індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Отже, у разі несвоєчасної виплати сум пенсії провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
При цьому, використане у ст.3 Закону №2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати пенсійних виплат, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Така пенсія є щомісячною грошовою виплатою та не має разового характеру.
Верховний Суд України у своїй постанові від 18.11.2014 року у справі № 21-518а14 дійшов наступних висновків: «Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення."
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.20р. №640/3669/20, від 23.02.22р. №320/13125/21, від 23.12.22р. №320/6858/22 та від 15.11.24р. №320/21916/24 відповідачем зроблено розрахунки сум, що підлягають виплаті на виконання рішення суду, згідно яких за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 доплата за рішенням суду становить 324 688,78 грн.
Як вбачається з відповіді пенсійного органу на звернення позивача, пенсія нараховано за період з 01.01.2018 по 31.12.2024. Проте, як зазначає відповідач, вказана сума 324 688,78 грн. до цього часу не виплачена.
Враховуючи встановлені обставини, викладені правові норми, а також висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач на момент зверення до суду з даним позовом не набув право на виплату йому компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2024, оскільки основна сума заборгованості у розмірі 324 688,78 грн. не виплачена останньому на виконання вказаних рішень суду.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому суд відмовляє в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.