11 березня 2026 року Справа № 280/302/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту,
14 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати накладені на ОСОБА_1 обтяження:
№9109778 про арешт належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно, що належить боржникові у межах суми боргу 6037,28 грн) на підставі постанови від 03.09.2009 №653/1 Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, д/в Онішкевич М.М.;
№12523063 про арешт належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) на підставі постанови державного виконавця Верескун Т.І. Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ВП30673769 від 22.05.2012, в/л №2-2238 від 27.09.2011, виданий Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Запорізькі теплові мережі» заборгованості у розмірі 4944,91 грн.
Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач дізнався про те, що на належне йому майно накладено арешти. Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача з питання підстав накладення арештів на майно. Позивач зазначає, що відповідач повідомив його про те, що на виконанні у Відділі перебували виконавчі провадження про стягнення з позивача коштів, проте такі виконавчі провадження знищені через закінчення строків зберігання. Позивач зазначає, що у зв'язку із відсутністю виконавчих проваджень арешт з майна може бути знятий лише на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 з метою з'ясування підстав для накладення арешту на його майно звернувся з листом до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Листом Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 26.11.2025 №128181/1 позивача повідомлено, що відповідно до Інформаційної довідки реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровані обтяження:
Арешт нерухомого майна. Номер запису про обтяження: 9109778, Зареєстровано: 01.10.2009 15:01:11 за №9109778 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформацій центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 40, (061) 213-08-94, 224-02-67; Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 653/1, 03.09.2009, Орджонікідзевським відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, д/в Онішкевич М.М. 213-41-72. Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, що належить боржникові у межах суми боргу 6037,28 грн. Власник: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Обтяжувач: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізької міського управління юстиції, код: 35037170, 69035, Запорізька обл. м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, тел. (80612) 13-42-28, Заявник: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код: 35037170, 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6;
Арешт нерухомого майна. Номер запису про обтяження: 12523063; Зареєстровано: 22.05.2012 12:05:55 за №12523063 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 40, (061) 213-08-94, 224-02-67 Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 30673769, 22.05.2012, Державним виконавцем Верескун Т.І. Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ тел.2368456, в/л №2-2238 від 27.09.2011 виданий Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі», заборгованість в розмірі 4944,91 грн. Об'єкт обтяження: невизначене майна, все нерухоме майно, Власник: ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, 69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.40 Років Радянської України, буд.39Б, кв.33, у виконавчому документі відомості, щодо ідентифікаційного коду боржника відсутні. Обтяжувач: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Код: 35037170, 69035, Запорізька обл. м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, тел. (80612) 13-42-28 Заявник: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Код: 35037170, 69035, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Металургів, 6.
Також, у листі відповідача зазначено, що підстави для зняття арешту з майна у державного виконавця відсутні. Арешт з майна боржника може бути знятий лише на підставі ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку.
Позивач, не погодившись з правомірністю дій відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
Згідно ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню. В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
До матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що на даний час відносно позивача відкриті будь-які виконавчі провадження. Навпаки, у листі відповідача зазначено про те, що виконавчі провадження на підставі яких було накладено арешт знищено у зв'язку закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень.
Отже, судом встановлено, що виконавчі провадження відносно позивача були завершені та передані на зберігання до архіву, проте арешт з майна позивача знято не було.
В свою чергу, наявність арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).
Аналіз положень Закону №1404-VIII, зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.
Визначений ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна (коштів) боржника є вичерпним, а згідно з ч.5 цієї статті - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідних реєстрах інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме: арешту його майна.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
При цьому, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання саме відповідача зняти накладені на позивача обтяження, оскільки такі були накладені в рамках виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.6, код ЄДРПОУ 45028225) про скасування арешту - задовольнити частково.
Зобов'язати Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати накладені на ОСОБА_1 обтяження, а саме:
№9109778 про арешт належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно, що належить боржникові у межах суми боргу 6037,28 грн) на підставі постанови від 03.09.2009 №653/1 Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, д/в Онішкевич М.М.;
№12523063 про арешт належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) на підставі постанови державного виконавця Верескун Т.І. Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ВП30673769 від 22.05.2012, в/л №2-2238 від 27.09.2011, виданий Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Запорізькі теплові мережі» заборгованості у розмірі 4944,91 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова