про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8726/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Радзецька Ю.Л.
представника відповідача - не з'явився;
представника третьої особи - Невмержицька І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, третя особа - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", -
Берегівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області зобов'язання вчинити дії, третя особа - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", а саме: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,506 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174 з одночасним припиненням права постійного користування земельною ділянкою Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
У ході проведення підготовчого судового засідання позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме:
Визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,506 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174;
Скасувати у Державному реєстрі речових прав речові права, зареєстровані щодо земельної ділянки площею 8,506 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174, а саме: державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 33611189 (спеціальний розділ).
У підготовчому судовому засідання представниця третьої особи заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Педставниця позивача проти заявленого клопотання у підготовчому судовому засіданні заперечила.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання, відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання.
Вирішуючи клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до позовної заяви поданої до суду 29.10.2025 року Позивач просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,5060 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174, яка здійснена у Державному земельному кадастрі України 07.10.2019 року.
В позовній заяві позивач зазначає що про існування зазначеної земельної ділянки та порушення свого права йому стало відомо з матеріалів кримінального провадження №42020070000000514 тільки з 01.08.2025 року.
Разом з тим, як вбачається із листа Експлуатаційно-виробничого підприємства Учбово-спортивна база "Закарпаття" від 25.11.2021 року за вих №61 адресованого міському голові м. Берегово такий містить інформацію про те, що земельна ділянка площею 8,506 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174 перебуває у постійному користуванні ГО ВФСТ "Колос" (а.с. 79).
Крім того, 28.11.2022 року Берегівською міською радою сформовано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо земельною ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:016:0174 (а.с. 80).
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що Берегівська міська рада неодноразово, починаючи з 2022 року (ЗВ-00070572022) зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою на надання відомостей з ДЗК стосовно земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:01:016:0174.
Вказані відомості вже були встановлені при розгляді справи №260/707/23 за позовом позивача до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна та Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України про скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки.
Що стосується аргументів позивача про те, що про порушення своїх прав дізналася лише 01.08.2025 року після отримання доступу до матеріалів кримінального провадження №42020070000000514, то суд такі не бере до уваги, оскільки доступ позивача до матеріалів кримінального провадження не спростовує доказів того, що Берегівська міська рада володіла інформацією про реєстрацію права постійного користування земельної ділянки площею 8,506 га за кадастровим номером 2110200000:01:016:0174.
Суд вказує на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав лише 29.10.2025 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, згідно вимог ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском строку, а тому, з урахуванням вимог статей 122, 123, 161, 169 КАС України та встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу наслідки, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, що якщо підстави, вказані позивачем або його представником у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, третя особа - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", - залишити без руху.
Надати Берегівській міській раді Закарпатської області семиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 березня 2026 року.
Суддя С.А. Гебеш