про повернення позовної заяви
11 березня 2026 року м. Житомир справа №240/9067/26
категорія 113070200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович Ірина Едуардівна, перевіривши дотримання вимог процесуального законодавства при подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову управління державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.03.2026 №016011.
10 березня 2026 року було здійснено реєстрацію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням їй єдиного уніфікованого номеру 240/9067/26.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/9067/26 було визначено суддю Черняхович І.Е.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» до провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частинами 1 та 2 статті 160 встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до правових норм частин 7, 8 та 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» зазначено, що його представником є адвокат Кутлиєв Батир Наркулийович. Саме вказаний представник підписав та подав до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС дану позовну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з правовими нормами частин 1 та 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, може бути ордер.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що одним із належних документів, який підтверджує наявність у адвоката права на представництво в суді інтересів фізичної особи є ордер, виданий у відповідності до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118) (далі - Положення №41).
Відповідно до пунктів 2-4, 6, 10, 11 Положення №41 ордер на надання правової допомоги - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов'язкових реквізитів ордера.
При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов'язкові реквізити, передбачені Положенням №41.
Реквізити, які має містити ордер на надання правової допомоги, визначені у пункті 12 Положення №41, відповідно до якого ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пп.12.4 п. 12 Положення №41).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Відтак, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічна позиція щодо зазначення в ордері назви органу, в якому надається правова допомога, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 5 червня 2019 року у справі 9901/847/18.
Для підтвердження наявності повноважень на представництво в суді інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі», адвокат Кутлиєв Батир Наркулийович долучив до позовної заяви ордер про надання правової допомоги серії АІ №2096541 від 12.01.2026, згенерований ним на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Однак, у вказаному ордері у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" не зазначено інформації про орган, в якому адвокат Кутлиєв Батир Наркулийович надає Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» правову допомогу.
Суд зазначає, що такий реквізит ордеру на надання правової допомоги як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом - є обов'язковим, а враховуючи зміст поняття "назва органу…", в ордері має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Житомирський окружний адміністративний суд".
Вказане обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.
Таким чином, ордер серії АІ №2096541 від 12.01.2026 не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича на представництво у Житомирському окружному адміністративному суді інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі», що не відповідає вимогам пп.12.4 п. 12 Положення №41.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №9901/847/18, сформульовано висновок про те, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Окрім того, у постанові від 03.07.2019 року у справі №9901/939/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати ордер АІ №2096541 від 12.01.2026 належним документом на підтвердження наявності в адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича повноважень на представництво у Житомирському окружному адміністративному суді інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі».
При цьому, жодних інших передбачених частиною 4 статті 59 КАС України документів, які б могли підтвердити повноваження адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича представляти у Житомирському окружному адміністративному суді інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі», в тому числі підписувати і подавати до суду позовну заяву, додані до позову матеріали не містять.
Отже, повноваження адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» не підтверджені належним чином.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» подано та підписано особою, яка не наділена у визначеному законом порядку повноваженнями його підписувати.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Зважаючи на відсутність належного документу на підтвердження повноважень адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича, яким підписано позовну заяву, здійснювати в Житомирському окружному адміністративному суді представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі», суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення поданої ним позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Фекторі» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович