про закриття провадження у справі
10 березня 2026 року м. Житомир справа №240/9537/23
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх.№39206/23 від 05.06.2023), просить:
- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не перерахування та виплати в пільговому обчисленні пенсії в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у період з 18 січня 1983 року по 04 грудня 1995 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок про заробітну плату за час роботи в районах Крайньої Півночі з 18 січня 1983 року по 04 грудня 1995 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням такого перерахунку.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/38705/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувало йому до стажу в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік та шість місяців) період його роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 18.01.1983 по 04.12.1995. Однак, при визначенні розміру пенсії заробітна плати, отримана ним за час роботи в районах Крайньої Півночі з 18.01.1983 по 04.12.1995, врахована не була. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію управління зазначило, що відповідно до пункту 5 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Однак, вказана правова норма встановлює порядок зарахування стажу роботи у районах Крайньої Півночі, а не порядок визначення розміру заробітної плати при здійсненні розрахунку пенсії. В свою чергу, частина 3 статті 96 Закону №1480-1 передбачає, що при вибутті осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону. Таким чином, ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ні Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що в спірних правовідносинах діяло правомірно, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.04.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідач не зарахував йому до стажу роботи в пільговому обчисленні (один рік і шість місяців за один рік роботи) період його роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за період з 18.01.1983 по 04.12.1995.
Не погоджуючись із такими діями, позивач змушений був звернутись до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №240/38705/21 позов ОСОБА_1 було задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у період з 18 січня 1983 року по 04 грудня 1995 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи період його роботи з 18 січня 1983 року по 04 грудня 1995 року в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, починаючи з моменту призначення пенсії за віком.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувало ОСОБА_1 до його стажу період його роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 18.01.1983 по 04.12.1995 в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік та шість місяців).
Разом з тим, вказана в архівній довідці від 05.04.2021 №ЗФ/426-исх-ог заробітна плата, отримана позивачем за час роботи на підприємстві "Норнікель" в районах Крайньої Півночі з 18.01.1983 по 04.12.1995, при визначенні розміру його пенсії врахована не була.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Вказане свідчить, що предметом спірних у даній справі правовідносин є наявність правових підстав для врахування заробітної плати, одержаної ОСОБА_1 за час роботи в районах Крайньої Півночі з 18.01.1983 по 04.12.1995, при визначенні розміру його пенсії.
Однак, судом встановлено, що звертаючись до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у справі №240/38705/21, ОСОБА_1 просив не тільки визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у зарахуванні йому періоду роботи з 18.01.1983 по 04.12.1995 у районі Крайньої Півночі до загального стажу роботи в півтора кратному розмірі, а ще й оскаржував відмову у перерахунку йому пенсії з урахуванням заробітної за період його роботи у районі Крайньої Півночі та просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перерахувати йому пенсію з урахуванням заробітної плати у районі Крайньої Півночі відповідно до довідок про заробітну плату за 1991-1995 на підприємстві "Норнікень".
За наслідками розгляду адміністративної справи №240/38705/21, вирішуючи вищезазначені позовні вимоги, Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 04.05.2022 вказав:
"Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про розмір заробітної плати за 1991-1995 роки та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Згідно з підпунктом «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Виходячи з наведеного суд вважає, що дії відповідача щодо неврахування довідок про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №348/2352/16-а .
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога не підлягає задоволенню".
Вказане свідчить, що правовідносини щодо наявності правових підстав для врахування при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати, одержаної ним за час роботи в районах Крайньої Півночі з 18.01.1983 по 04.12.1995, були предметом судового розгляду в адміністративній справі №240/38705/21 і за результатами їх розгляду Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для такого врахування та відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову у цій частині його позовних вимог.
Зазначене рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили 01 серпня 2022 року.
Вказане свідчить, що в даному випадку при подачі до Житомирського окружного адміністративного суду позову у справі №240/9537/23 має місце повторне звернення ОСОБА_1 з позовними вимогами з тим же предметом, з тих же підстав та до тих же сторін, що вже були розглянута в межах справи №240/38705/21, по якій є остаточне рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З системного аналізу зазначених норм можна сформувати висновок, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, у разі подачі такого позову до суду суд має відмовити у відкритті провадження, а у разі якщо провадження було відкрите, то закрити його.
До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі №540/1311/20, у якій визначив, що зазначена обставина (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрали законної сили рішення суду), встановлена після відкриття провадження у справі, є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 170, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі №240/9537/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович