про повернення позовної заяви
10 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/4488/26
категорія 112050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева Марія Сергіївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичнити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2020 року оформлене протоколом № 11, в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 при Військовій частині НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2020 за № 111 "Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 11 від 07.12.2020 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, при військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
До суду надійшла заява представника позивача, в якій просить поновити строк на звернення до суду. Вказав, що при наявності в матеріалах квартирної справи рішення житлової комісії відповідача про зняття позивача з квартирного обліку ще 07 грудня 2020 року, у позивача продовжували приймати документи і не повідомили про оскаржуване рішення і можливість усунення протягом року вказаних недоліків. Про рішення, що оскаржується, позивач дізнався після того, як було подано адвокатський запит до відповідача. Відповідь на який була отримана мною 26 січня 2026 року.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
У поданій суду заяві про поновлення строку звернення до суду не вказано жодної поважної причини у розумінні процесуального закону, а саме, такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Так, представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2020 року оформлене протоколом № 11, в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 при Військовій частині НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2020 за № 111 "Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 11 від 07.12.2020 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , однак із таким позовом в інтересах позивача звернувся лише 06.02.2026, тобто більше як через п'ять років.
При цьому, доводи представника позивача про те, що про зазначені рішення позивачу стало відомо з листа відповідача від 26 січня 2026 року суд оцінює критично.
Отримання листа у відповідь на запит не може свідчити про момент, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів, а свідчить лише про час, з якого особа почала вчиняти дії щодо захисту своїх прав та інтересів.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
До того ж, твердження позивача про те, що у позивача продовжували приймати документи і не повідомили про оскаржуване рішення суд оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять доказів подачі вказаних документів до житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та доказів отримання житловою комісіє Військової частини НОМЕР_1 документів від позивача в період після 07.12.2020.
Не звернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Тому, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивачем пропущений встановлений строк звернення до суду з цією позовною заявою, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичнити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.С. Токарева