про відмову у відкритті провадження у справі
10 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/8735/26
категорія 111020100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуногенетика" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуногенетика" до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій просить:
- визнати противоправним бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області щодо неподання до реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяви про припинення обтяження у вигляді податкової застави єдиного майнового комплексу загальною площею 9210,9 кв.м, розташований за адресою: Житомирська обл., Коростенський р., смт. Дружба, вулиця Миру, будинок 1, що має складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля управління КНК загальною площею 414.6 кв.м; будівля солдатської їдальні загальною площею 512.1кв.м; будівля побутового корпусу загальною площею 192. 2кв.м; будівля солдатської казарми загальною площею 570.7 кв.м; будівля РМЦ з прибудовами загальною площею 617.7кв.м; гараж-стоянка для бульдозерів загальною площею 831.4 кв.м; корпус дроблення заводу №2, трансформаторна підстанція загальною площею 50.2 кв.м; будівля насосної станції загальною площею ЗЗ.ІКВ.М; будівля трансформаторної підстанції загальною площею 124.6 кв.м; тепловозне депо загальною площею 490.4 кв.м; гараж, пункт ТО з прибудовою загальною площею 65.6кв.м; будівля автогаража загальною площею 1803.6 кв.м; диспетчерська АТЦ загальною площею 67.3 кв.м; будівля автовагової загальною площею 10.9 кв.м; трансформаторна підстанція загальною площею 13.7 кв.м; будівля дизельної електростанції з прибудовами загальною площею 1137кв.м; будівля трансформаторної підстанції загальною площею 59.3 кв.м; корпус первинного дроблення загальною площею 494.8 кв.м; будівля 2-го та 3-го дроблення загальною площею 1721.7 кв.м, зареєстрованого на підставі акту опису майна № 1217/06-30-13-05 від 09.12.2020, з подальшим вилученням відповідного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження № 39619273, зареєстроване 09.12.2023;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, код ЄДРПОУ: ВП 44096781) виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис щодо встановлення обтяження у вигляді податкової застави згідно з актом опису майна у податкову заставу згідно з актом опису майна у податкову заставу № 1217/06-30-13-05 від 09.12.2020, номер запису про обтяження № 39619273, зареєстроване 09 грудня 2023 року, стосовно єдиного майнового комплексу загальною площею 9210,9 кв.м, розтащований за адресою: Житомирська обл., Коростенський р., смт. Дружба, вулиця Миру, будинок 1, що має складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля управління КНК загальною площею 414.6 кв.м; будівля солдатської їдальні загальною площею 512.1кв.м; будівля побутового корпусу загальною площею 192.2кв.м; будівля солдатської казарми загальною площею 570.7 кв.м; будівля РМЦ з прибудовами загальною площею 617.7 кв.м; гараж-стоянка для бульдозерів загальною площею 831.4 кв.м; корпус дроблення заводу № 22, трансформаторна підстанція загальною площею 50.2кв.м; будівля насосної станції загальною площею 33.1 кв.м; будівля трансформаторної підстанції загальною площею 124.6 кв.м; тепловозне депо загальною площею 490.4 кв.м; гараж, пункт ТО з прибудовою загальною площею 65.6кв.м; будівля автогаража загальною площею 1803.6 кв.м; диспетчерська АТЦ загальною площею 67.3 кв.м; будівля автовагової загальною площею 10.9кв.м; трансформаторна підстанція загальною площею 13.7 кв.м; будівля дизельної електростанції з прибудовами загальною площею 1137 кв.м; будівля трансформаторної підстанції загальною площею 59.3 кв.м; корпус первинного дроблення загальною площею 494.8 кв.м; будівля 2-го та 3-го дроблення загальною площею 1721.7 кв.м.
Мотивуючи заявлений позов представниця товариства вказує, що право Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуногенетика" (далі - товариство, позивач) власності на єдиний майновий комплекс як об'єкт нерухомого майна зареєстровано державним нотаріусом Другої Броварської державної нотаріальної контори Броварського районного нотаріального округу Київської області Долинною Наталією Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67277649 від 20.04.2023, прийнятого за договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства Дружбівський кар'єр нерудних копалин "Кварц" (далі - підприємство) за результатами електронного аукціону зі зниженням стартової ціни від 20.04.2023 та зареєстровано в реєстрі № 4-161.
Зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу у підприємства обліковувалася заборгованість з платежів на загальну суму 2 106 168,14 грн, яка на виконання вимог п.6.4.1 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації погашена. Втім, у момент погашення податкового боргу в інтегрованих картках платника податків нараховувалася пеня та відобразилися умовно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податків, які відповідно до підпункту 98.2.5 п. 98.2 ст. 98 ПК України підлягали списанню.
Представниця товариства наголошує, що Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області з моменту погашення податкового боргу має скасувати/виключити податкову заставу на майно, яке належить ТОВ "Імуногенетика" на праві власності відповідно до вимог п.93.5. ст. 93 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Донарахування в 2024 році підприємству штрафних санкцій не стосується обов'язків ТОВ "Імуногенетика", а наявність дії податкової застави перешкоджає здійсненню позивачем правомочностей власника.
Відповідно до положень ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вважаю, що у відкритті провадження за вказаними позовними вимогами, слід відмовити, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як свідчить зміст заявлених позовних вимог, товариство звернулося до суду із даним позовом вимагаючи звільнення майна, придбаного ним як добросовісним набувачем за результатами електронного аукціону зі зниженням стартової ціни від податкової застави, накладеної через податковий борг попереднього власника - Державного підприємства Дружбівський кар'єр нерудних копалин "Кварц".
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси,
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Тож при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся прокурор.
Спірні правовідносини виникли з приводу виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису щодо встановлення обтяження у вигляді податкової застави згідно з актом опису майна у податкову заставу.
Згідно з пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до п. 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з п.п. 89.2, 89.3, 89.6, 89.8 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Пунктом 90.1 статті 90 ПК України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
У статті 93 ПК України наведені підстави припинення податкової застави та передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 3) припинення дії, яка порушує право; 7) припинення правовідношення; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже, якщо порушення своїх прав особа відмічає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з п.6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За дослідженими матеріалами відслідковується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імуногенетик" вимагаючи припинення податкової застави, посилається на те, що у нього виникли майнові права за договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства Дружбівський кар'єр нерудних копалин "Кварц", а наявність податкової застави перешкоджає здійсненню правомочностей власника.
Боржником за податковим боргом, забезпеченим податковою заставою є Державне підприємство Дружбівський кар'єр нерудних копалин "Кварц", а не ТОВ "Імуногенетика". У спірних правовідносинах Головне управління ДПС у Житомирській області не приймало / не вчиняло щодо позивача як платника податків будь-яких управлінських рішень, дій / бездіяльності, зокрема щодо передачі / опису його майна у податкову заставу.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення податкового органу як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки усунення перешкод у реалізації права позивача на спірне майно, права володіння, користування та розпорядження, що вказує на приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 809/1035/17.
Отже, заявлені товариством вимоги спрямовані на захист його цивільних (майнових) прав та інтересів як добросовісного набувача майна, придбаного за результатами електронного аукціону зі зниженням стартової ціни.
Тобто, даний спір безпосередньо не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Враховуючи суб'єктний склад спору, він повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на встановлені обставини, враховуючи положення п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України та викладені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись , п.1 ч.1 ст170, ст.ст.241, 242-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
ухвалив:
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуногенетика" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імуногенетика" право звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко