Рішення від 10.03.2026 по справі 240/11943/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Житомир справа №240/11943/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)", яка полягає у не застосуванні при нарахуванні йому індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- зобов'язати Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" перерахувати та доплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019;

- зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно виплачував йому "поточну індексацію" грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 в меншому розмірі, ніж це визначено в законі, за рахунок застосування для її обчислення невірного місяця підвищення тарифної ставки (окладу). Крім того вказав, що при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 відповідач проігнорував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, внаслідок чого протиправно не виплатив йому за вказаний період «індексацію різниці» (фіксовану індексацію).

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/11943/24 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію зазначила, що в спірних правовідносинах діяла з дотримання вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. З огляду на зазначене, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 КАС України, позовну заяву та відзив на неї, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 22.01.2014 по 28.02.2019 ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній установі "Райківська виправна колонія (№73)".

На підставі наказу начальника Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" від 28.02.2019 №14/ОС-19 старшина внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодший інспектор відділу нагляду і безпеки, був звільнений зі служби за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 28 лютого 2019 року.

Наявними у матеріалах справи довідками підтверджується, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" застосовувала в якості місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2016 року, а за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 - січень 2017 року. В той час, як позивач вважає, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) є січень 2008 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за період проходження ОСОБА_1 служби з 01.03.2018 по 28.02.2019 Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" не виплачувала йому "індексації різниці" (фіксованої індексації).

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1283-ХІІ) встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103%).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Одним із спірних у даній справі питань є правильність визначеного відповідачем місяць підвищення тарифної ставки (окладу) при нарахуванні позивачу індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. На переконання позивача, для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має застосовуватись місяць підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.

Вирішуючи спірні в даній частині позовних вимог правовідносини, суд враховує наступне.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013).

Постановою № 1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б обнулитися індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними постановою №1013.

Таким чином, січень 2016 року був визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року. Водночас норми постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними постановою №1013).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21, постанові від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Постановою № 1013 також викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку №1078, та передбачено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Схема посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань були затверджені в Додатку 22 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності з 01.01.2008, а схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в Додатку 23 до вказаної постанови.

Надалі, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.12.2016 №1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294", якою, зокрема, вніс зміни до Додатків 22 та 23 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294. В результаті цих змін, з 01.01.2017 (дата набрання чинності постановою КМУ від 28.12.2016 №1036) підвищились розміри посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань та посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

В подальшому, схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби були змінені у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відтак, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби був встановлений у січні 2008 року (постанова КМУ від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"). В подальшому такий був змінений (зріс) у січні 2017 року (постанова КМУ від 28.12.2016 №1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294"), а потім у березні 2018 року (постанова КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби повинні бути січень 2008 року, січень 2017 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжках з січня 2008 року по січень 2017 року та з січня 2017 року по березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби є січень 2008 року, з 01.01.2017 - січень 2017 року, а з 01.03.2018 - березень 2018 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач починаючи з 01.12.2015 повинен був застосовувати січень 2008 року, як місяць підвищення тарифної ставки (окладу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а.

Отже, в січні 2016 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби не змінилися, а тому, з урахуванням п. 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 підлягала обчисленню з урахуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року, а в період з 01.01.2017 по 28.02.2018 з урахуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2017 року, оскільки застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2016 по 31.12.2016 Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" застосовувала в якості місяця підвищення тарифної ставки (окладу) грудень 2015 року. Натомість, при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 відповідач застосовував в якості місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2017 року, що підтверджено наявними у справі доказами.

З огляду на вказане суд вважає, що здійснюючи розрахунок індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідач не врахував зміну порядку обрахунку місяця підвищення тарифної ставки (окладу) (базового місяця), який відбувся в грудні 2015 року, та як наслідок протиправно не застосував при нарахуванні індексації в цей період місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року

Поряд з цим, в період з 01.01.2017 по 28.02.2018 при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення відповідач застосував в якості місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2017 року, а тому діяв правомірно та в межах визначеного законом порядку.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність дій Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо застосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) грудня 2015 року.

Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб'єктом владних повноважень, та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, застосувавши для її обчислення місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року.

В свою чергу, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) січня 2008 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог, які стосуються не виплати позивачу "індексації різниці" (фіксованої індексації грошового забезпечення) за період з 01.03.2018 по 28.02.2019, суд зазначає наступне.

Заявлені в цій частині позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що розмір підвищення його грошового забезпечення в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, а тому в силу абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач був зобов'язаний з 01.03.2018 виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення, яка є різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак такої виплати не здійснював.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо «поточної» індексації, то право на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини з приводу нарахування та виплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 28.02.2019 не є спірними.

Щодо "індексації-різниці" суд зазначає, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 мова йде про поняття «індексації різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить на користь висновку, що нарахування й виплата суми «індексації різниці» має щомісячний фіксований характер, гарантується на закон, і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми «індексації різниці» за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу «індексації різниці» до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. При цьому, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Із наявної у матеріалах справи довідки, наданої Державною установою "Райківська виправна колонія (№73)", вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року становив 6514,27 гривень, а у березні 2018 року 6611,14 гривень.

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на 96,87 гривень (6611,14 грн - 6514,27 грн = 96,87 грн).

Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року є добутком розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, та величини приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", становив 1762,00 гривні.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.

Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 складала 253,30%.

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн х 253,30 % = 4463,15 грн.

Вказане свідчить, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (96,87 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), а тому у позивача виникло право на отримання в період з 01.03.2018 по 28.02.2019 «індексації різниці».

Однак відповідач в спірний період з 01.03.2018 по 24.07.2019 таку індексацію позивачу не виплачував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не врахував правові норми абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та в період з 01.03.2018 по 28.02.2019 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі.

З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування індексації грошового забезпечення ("індексації різниці") за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, визначивши її розмір як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених за цей період сум.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" (с. Райки, Бердичівський район, Житомирська область, 13333; код ЄДРПОУ 08563352) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо застосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) грудня 2015 року.

Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, застосувавши при її обчисленні в якості місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати у зв'язку із цим ОСОБА_1 "індексації різниці" за період з 01.03.2018 по 28.02.2019.

Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ("індексації різниці") за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, визначивши її місячний розмір як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

Попередній документ
134734540
Наступний документ
134734542
Інформація про рішення:
№ рішення: 134734541
№ справи: 240/11943/24
Дата рішення: 10.03.2026
Дата публікації: 13.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (18.03.2026)
Дата надходження: 18.03.2026
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,