10 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/18312/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Касянчук С.В. із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2024, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ЖОМТЦК) Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2, Військова частина) представник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно мобілізував позивача та направив для проходження військової служби Військової частини НОМЕР_1 , оскільки він має право на звільнення з військової служби, як студент денної форми навчання за освітній ступенем "магістр", термін навчання з 09.07.2025 по 31.12.2025. Вважає, що на позивача відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" розповсюджується відповідний імунітет в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних до Військової частини. Наголошує про протиправність прийнятих відповідачами наказів.
Ухвалою суду від 25.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
28.07.2025 від представника відповідача 2 надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності. Наголошує, що 09.07.2025 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №196 позивач прийнятий на військову службу та зарахований до списків, а отже є військовослужбовцем. Рекомендовано позивачу звернутися з рапортом та встановленим порядком завіреними копіями підтверджуючих документів з метою підтвердження підстав для звільнення з військової служби у разі не бажання продовжувати військову службу.
08.08.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Наголошує, що особи з інвалідністю, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти та деякі інші категорії військовозобов'язаних, мають можливість оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період через електронний стосунок Резерв+ не відвідуючи ТЦК та СП, відповідно до офіційного повідомлення Міністерства оборони України, яке розміщено на офіційному інтернет-ресурсі Міністерства оборони України.
Позивач жодного разу не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у визначеному законом порядку, а також не скористався можливістю оформлення відстрочки дистанційно через електронний застосунок, не відвідуючи особисто ТЦК. Відповідно на момент видачі наказу № 403 від 09.07.2025 щодо призову позивача на військову службу, у розпорядженні відповідача не було жодної інформації та документів, які б підтверджували його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Стверджує, що станом на 09.07.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, була відсутня інформація про наявність відстрочки або підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у позивача. Заява на відстрочку та документи, які були долучені позивачем до позовної заяви були сформовані вже після призову позивача на військову службу і не подавались до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд комісії.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01.09.2024 є студентом І курсу денної форми навчання факультету інженерії та енергетики спеціальності: 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" за освітнім ступенем магістр Поліського національного університету, термін навчання з 01.09.2024 по 31.12.2025.
08.07.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних, того дня направлений на проходження військово-лікарської комісії.
08.07.2025 ОСОБА_2 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до проходження військової служби, відповідно по графі II наказу МО України № 402 від 14.08.2008.
Після проходження військово-лікарської комісії 08.07.2025 позивачу видано військово-обліковий документ (військовий квиток).
09.07.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 403 від 09.07.2025 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено для подальшого проходження військова служби до Військової частини НОМЕР_1 .
У свою чергу, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 196 від 09.07.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 та з 09.07.2025 зараховано до списків Військової частини та усіх видів забезпечення.
09.07.2025 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 адвокатські запити щодо інформації, яка слугувала призову позивача на військову службу по мобілізації, відповіді на які не надано.
Вважають, що такі дії відповідачів є протиправними, а видані накази підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст.1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 2 ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII статті передбачено, що одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154).
За змістом пункту 1 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктами 9, 11 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 (далі - Постанова № 559) затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів та форму військово-облікового документа.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
В Порядку № 560 визначено, зокрема і процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби (п.1).
Згідно п. 3 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Пунктом 22 Порядку №560 зазначено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування…. Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або…. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (п. 25 Порядку № 560).
Відповідно до п. 49 Порядку № 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Приписами п. 51 Порядку № 560 передбачено, що перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися: зокрема і за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
У разі відмови військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 47 Порядку № 560).
Згідно з п. 54 Порядку № 560 у разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приписами п. 54 Порядку № 560 визначено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка. У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція № 280).
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції № 280, облік особового складу організовується і ведеться на підставі штатів (штатних розписів), наказів відповідних командувачів, командирів та начальників (далі - командир (начальник)) органів управління, військових частин, установ, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів з обліку особового складу.
В п.2. Розділу XII Інструкції № 280 зазначено, що військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.
Приписами п.30 розділу ІІ Інструкції № 280 передбачено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється: зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини (п.п.1); прийняття і здача справ та посади (п.п. 4); внесення в облікові документи змін, які відбулися в персональних даних особового складу, за виключенням освіти, змін у сімейному стані (шлюб, народження дітей) (п.п. 11).
Згідно з п.32 розділу ІІ Інструкції № 280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця (п.п.1)
Положеннями п. 3 Розділу XII Інструкції № 280 визначено, що військовослужбовці військової служб за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Наказ по стройовій частині розробляється на всі військові частини, що формуються та мають самостійний штат. Ці накази є підставою для визначення посадового становища військовослужбовцям, запису відповідних відомостей до облікових документів, видачі документів, що посвідчують особу військовослужбовця офіцерам військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.
Відповідно до п. 14 Розділу II Інструкції № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
При цьому зарахування до штату військової частини, переміщення (переведення) проходження військової служби та виключення зі штату військової частини здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до Положення № 1153/2008 за призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період… (п.2). Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України (п.5). Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п.6). Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п.7).
Згідно п.112 Положення № 1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення… Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Приписами п. 242 Положення № 1153/2008 передбачено, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини здійснюється після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення.
Відповідно до статті 26 Закону № 2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
В п.п.2 п. 225 Положення № 1153/2008 зазначено, що під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункт 233 Положення № 1153/2008, 233 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Під час судового розгляду спірних правовідносин встановлено, що 08.07.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних. У той час, за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією визнаний придатним до проходження військової служби, що стало підставою для його мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Як пояснив представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на позов, під час проходження медичного огляду та прийняття оскаржуваного наказу № 403 від 09.07.2025, яким призвано позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період у розпорядженні відповідача 1 не було жодної інформації та документів, які б підтверджували його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Крім того, станом на 09.07.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, була відсутня інформація про наявність відстрочки або підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у позивача. Разом з тим, заява на відстрочку та документи, які були долучені позивачем до позовної заяви були сформовані вже після призову позивача на військову службу, а тому не розглядалися комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 під час прийняття оскаржуваного наказу.
З огляду на викладене, дані спірні правовідносини виникли вже з приводу звільнення з військової служби призваного за мобілізацією.
У той час, слід звернути увагу на той факт, що оскаржувані наказ № 403 від 09.07.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних та наказ № 196 від 09.07.2025 командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта є актами індивідуальної дії.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що оскаржувані накази є актом індивідуальної дії, тобто актами одноразового застосування, які на даний час вже вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача, направлення його для проходження військової служби та зарахування до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що після видання спірних наказів, відбулася зміна статусу позивача з військовозобов'язаного на військовослужбовця, тобто виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008. Однак, вказаними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов. Наказ вже реалізований, позивач зарахований до Військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків за посадою курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону.
Враховуючи вказане, скасування оскаржуваних наказів без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, що слугувало метою звернення до суду із даним позовом.
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (така ж позиція дотримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.10.2023 у справі № 9901/96/21).
Отже, скасування після його реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії про його призов, порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності.
Таким чином, спірні відносини виникли з приводу актів індивідуальної дії, які безпосередньо зачіпають права та інтереси позивача з приводу мобілізаційних дій спрямованих на його призов на військову службу. У свою чергу, видання таких акта є наслідком здійснення функцій суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правової діяльності, яке не схвалює й оскаржує позивач як особа, безпосередньо якої саме ці акти стосуються, на предмет їх незаконності.
Проаналізувавши вище зазначене та враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, слідує висновок, що скасування вказаних наказів не призведе до відновлення попереднього становища позивача, адже порядок демобілізації військовослужбовців чітко визначений законом і такий порядок не передбачає випадків демобілізації за рішенням суду про скасування наказу про призов.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог у даному випадку відсутні.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 10 березня 2026 р.
10.03.26