Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
11 березня 2026 року Справа №200/1232/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення позову,
До Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
зупинити дію рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом №38 від 17.02.2026, яким мені відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам та структурним підрозділам вчиняти будь-які організаційні, розпорядчі чи процесуальні дії, спрямовані на реалізацію мого призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі дії щодо мого направлення до військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/1232/26;
заборонити іншим посадовим особам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їх структурним підрозділам, які здійснюють заходи з призову на військову службу під час мобілізації, вчиняти дії, що стосуються предмета спору у справі №200/1232/26, а саме дії, спрямовані на реалізацію мого призову на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
На обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що існує реальний ризик того, що до вирішення справи по суті будь-яким уповноваженим суб'єктом у сфері мобілізації можуть бути вчинені дії, спрямовані на реалізацію його призову на військову службу під час мобілізації.
Вказує, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що предметом спору у справі є право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У разі призову під час мобілізації до ухвалення рішення суду позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця. Початком проходження військової служби є день відправлення до військової частини. Отже, на думку позивача, у разі призову та направлення до військової частини виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде істотно ускладненим або фактично неможливим, оскільки право на відстрочку не може бути реалізоване особою, яка вже набула статусу військовослужбовця.
ОСОБА_1 вважає, що оскільки адміністративний позов уже подано та справа перебуває на розгляді суду, існує реальна, безпосередня та не теоретична загроза втрати предмета спору у разі призову до ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому ця заява може бути розглянута без їх повідомлення у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.
Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дію рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом №38 від 17.02.2026, яким мені відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам та структурним підрозділам вчиняти будь-які організаційні, розпорядчі чи процесуальні дії, спрямовані на реалізацію мого призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі дії щодо мого направлення до військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/1232/26, заборони іншим посадовим особам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їх структурним підрозділам, які здійснюють заходи з призову на військову службу під час мобілізації, вчиняти дії, що стосуються предмета спору у справі №200/1232/26, а саме дії, спрямовані на реалізацію мого призову на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
З наданої заявником заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на стадії відкриття провадження у справі, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що є завданням забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №200/1232/26 (12:22) у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026, оформлене протоколом №38; визнання протиправними дій щодо неврахування витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин як належного та достатнього доказу; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати мені відстрочку від призову відповідно до пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - відмовлено.
Заява про забезпечення позову надійшла до суду 11 березня 2026 року о 15:33:56, протокол розподілу заяви про забезпечення позову 11 березня 2026 року о 15:33:59.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави стверджувати про порушення прав, свобод або інтересів заявника, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів, а тому заява заявника про забезпечення позову не належить задоволенню.
Тому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову, яка подана заявником після прийняття рішення суду по суті позовних вимог є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами та грунтується на припущеннях, а тому відсутні підстави для її задоволення.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя О.О. Аканов