Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 березня 2026 року Справа№200/8265/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча C.І., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/8265/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 20.08.2025 року за № 914260188257, про перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, - яким одночасно було припинено нарахування пенсії позивача по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження на підставі довідки, виданої ВАТ “Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» за місцем роботи позивача в цей період.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату з 01.09.2025 року пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження у відповідному розмірі до прийняття спірного рішення 20.08.2025 року за № 914260188257.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
До суду від представника позивача надійшла заява, якою він, зокрема, просить ухвалити в цій адміністративній справі додаткове судове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені у зв'язку з розглядом даної справи судові витрати з оплати наданої професійної правничої допомоги в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року призначено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/8265/25 до розгляду без повідомлення учасників (в письмовому провадженні).
Від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких він просив відмовити у винесенні додаткового рішення, оскільки позовні вимоги, що є предметом розгляду даної справи є типовими, витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, тому не підлягають відшкодуванню.
Вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу у справі №200/8265/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За приписами статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд враховує, що документи на підтвердження судових витрат на правничу допомогу надійшли до суду у встановлений частиною 7 статті 139 КАС України строк.
Таким чином, наявні підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом матеріалів справи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у цій справі здійснювалося адвокатом Сокиркою Ігорем Івановичем (на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1670037(, яким складено та підписано позовну заяву в цій справі.
31.03.2025 року між позивачем і адвокатом Сокиркою Ігорем Івановичем укладено договір про надання правничої допомоги № 5803/п-3/25-10, за змістом якого клієнт доручає адвокату, а адвокат приймає доручення із захисту прав та законних інтересів щодо отримання в належному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок ЧАЕС (пункт 1.1 Договору).
Вартість гонорару за надання адвокатом послуг з правової допомоги визначається в погодинній оплаті з розрахунку 500 грн за 1 годину.
Загальна сума гонорару визначається пропорційно витраченого часу за обсягом виконання робіт на підставі розрахунку, виконаного Адвокатом у відповідності до акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1 Договору).
Повна сума гонорару підлягає сплаті на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг за перерахуванням коштів на картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката (пункт 4.2 Договору).
Також до представником позивача надано акт приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 31.03.2025 року № 5803/п-3/25-10, відповідно до якого загальна вартість за надання адвокатом послуг складає 3500,00 грн.
Суд враховує, що ця справа призначена до розгляду та розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження, а отже відноситься до справ незначної складності.
У той же час, Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
співставними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом матеріалів справи та обсягом робіт щодо вивчення обставин взаємовідносин сторін
Суд вважає заявлені до стягнення витрати такими, що пов'язані з розглядом справи, є обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям співмірності і розумності в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розподілу між сторонами судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача та ухвалення відповідного додаткового рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 200/8265/25 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень (три тисячі п'ятсот) гривень.
Повне судове рішення складене 10 березня 2025 року.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч