09 березня 2026 рокуСправа №2зд-26/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
05.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 завірені належним чином копії наступних документів: Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ; контракту ОСОБА_1 на проходження військової служби (за наявності); направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560; витяг з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560; висновку медичного огляду ОСОБА_1 , викладений в постанові відповідної військово-лікарської комісії від 27.10.2025 на ОСОБА_1 , або інші медичні документи, які підтверджують придатність його до військової служби; наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період; повістки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Заява обґрунтована тим, що позивач та його представник об'єктивно позбавлені можливості отримати копії документів, які знаходяться в матеріалах особової справи останнього у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які є предметом оскарження в подальшому, вимушені звернутися до суду із даною заявою про витребування доказів в порядку їх забезпечення до пред'явлення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення доказів до подання позовної заяви, суд враховує наступне.
Приписами частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із положеннями частин 1, 2 та 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Порядок подання доказів регламентований статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України, у частинах першій - третій, десятій якої зазначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
За правилами частин 1, 3, 4 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.ч.2 та 3 ст.79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114-117 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до частин 5, 6, 9 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Юридичний аналіз вищенаведених процесуальних норм засвідчує, що Кодекс адміністративного судочинства України з достатньою чіткістю та передбачуваністю унормовує порядок доказування, подання та витребування доказів у адміністративних справах.
Зокрема встановлює, що, за загальним правилом, докази подаються до суду учасниками справи разом із заявами по суті справи, або, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України, через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
У разі ж неможливості самостійно надати докази, такі можуть бути витребувані судом на підставі відповідного клопотання учасника справи або до подання позову в порядку, встановленому статтями 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, можливість витребування доказів в порядку їх забезпечення процесуальний закон пов'язує виключно з існуванням загрози втрати засобу доказування або загрози утруднення чи неможливості збирання чи подання відповідних доказів, які стосуються предмету доказування у справі.
Верховний Суд в ухвалі від 2.05.2019 року у справі Зд/9901/2/19 (провадження Зд/9901/2/19) вже викладав висновки щодо застосування вищенаведених норм й зазначав, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Наводив правову позицію і про те, що забезпечення позову це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
В обгрунтування заяви про забезпечення доказів зазначено про намір оскаржити зазначені акти індивідуальної дії, які у позивача відсутні. І оскільки, такі документи знаходиться в особовій справі в ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не може їх отримати.
Отже, заявлені позивачем вимоги про забезпечення доказів не ґрунтуються на обставинах об'єктивного характеру, що могли б давати підстави стверджувати про існування реальної загрози втрати таких доказів або унеможливлення чи утруднення їх збирання і подання у майбутньому, після звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
Доводи, наведені заявником, не свідчать про наявність ризику втрати доказів у майбутньому, не переконують, що може виникнути обставина, яка утруднює їх збирання та подання до суду в загальному порядку й не обмежує заявника у праві подати відповідне клопотання про витребування цих самих доказів у порядку, встановленому статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням причин неможливості зробити це самостійно.
Забезпечення доказів шляхом їх витребування, передбачає формування таких доказів, як засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у формі, встановленій частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Така форма передбачає наявність сформованих та конкретних засобів доказування.
У зв'язку з вищенаведеним та з огляду на зміст поданої заяви про забезпечення доказів суд вважає, що таке звернення не спрямоване саме на забезпечення доказів, а сформульовані у ньому вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже в заяві не наведено обставин, які вказують на наявність ризику втрати цих доказів.
Відтак, вимоги ОСОБА_1 про забезпечення доказів, які необґрунтовані тим, що їх витребування та подання будуть утруднені або унеможливлені, не підтверджені посиланням на об'єктивні обставини, у зв'язку з чим не можуть слугувати достатньою підставою для забезпечення цих доказів у порядку статтями 114 - 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 114-117, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська