м. Вінниця
11 березня 2026 р. Справа № 120/13425/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги, мотивовані протиправністю дій відповідача, які полягають у направленні ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію та повторному взятті його на військовий облік, після визнання його непридатним до військової служби.
Ухвалою від 30.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також витребувано докази та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 19.11.2025 повторно витребувано у відповідача докази.
04.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. При цьому, представник відповідача зауважує, що відповідно відомостей, зазначених у військовому квитку, позивач згідно ст. 39б, 40б, графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ Наказу МОУ від 14.08.2008 р. №402 (надалі Розклад хвороб) визнаний «непридатний до військової служби».
Однак постанови ВЛК про непридатність з військової служби з виключенням з військового обліку приймаються у разі ступеню порушення функцій, передбачених п. «а» графи ІІ розкладу хвороб. Однак, відмітка у військовому квитку позивача «непридатний до військової служби» не містить вказівки на виключення з військового обліку. Так само вказані пункти ступеню порушення функцій не передбачають постанови ВЛК про виключення з військового обліку.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції станом на 07.11.2015, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Тому, на думку відповідача, позивач не міг бути виключений з військового обліку військовозобов'язаних, відповідно вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції станом на 07.11.2015. Рішенням Позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , протокол засідання № 34 від 21.12.2015 не приймалось рішення про виключення його з військового обліку. Відтак, військовозобов'язаний ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби, але залишався на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09.12.2025 через підсистему "Електронний суд" позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просить не брати до уваги відзив на адміністративний позов, оскільки його подано з пропуском строку. Щодо предмета спору позивач зазначає, що відповідач у поданому відзиві неправильно тлумачить норми законів та наголошує, що рішення про виключення позивача з військового обліку приймалися та приймаються саме військовими комісаріатами та ТЦК.
16.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення та додано копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яким встановлено позивачу ІІІ групи інвалідності.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
21.12.2015 року ОСОБА_1 на підставі рішення позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно протоколу засідання № 34, визнано непридатним до військової служб згідно ст. 39б, 40б, графи 2 розладу хвороб, графи ТДВ наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року.
Як наслідок, 21.12.2015 року у військовому квитку № НОМЕР_1 серії НК на сторінці 26 проставлено відмітку про виключення ОСОБА_1 з військового обліку через непридатність до військової служби.
В подальшому, 13.02.2025 позивач пройшов ВЛК та за результатами якої на підставі ст. 39б, 54б, 55б, 13в, 40в, графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони. У зв'язку із чим, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 у військовому квитку № НОМЕР_1 серії НК на сторінці 17 проставлено відмітку про визнання придатним до служби у військових частинах, а на сторінці 26 анульовано запис про зняття з обліку та взято на військовий облік датою зняття.
З метою з'ясування обставин прийнятого відповідачем рішення, адвокатом позивача направлено запит, у відповідь на який від 10.09.2025 повідомлено про те, що станом на 10.09.2025 позивач перебуває на військовому обліку рядового, сержантського та старшинського складу запасу у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В січні 2025 позивачу під час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_6 вручено повістку для проходження ВЛК.
13.02.2025 позивач пройшов ВЛК за результатами якої на підставі ст. 39б, 54б, 55б, 13в, 40в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони
Вважаючи такі дії відповідача протиправними щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію та взятті на повторний облік, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Пунктом 2 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами другою та третьою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною тринадцятою статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як встановлено судом вище, 21.12.2015 ОСОБА_1 на підставі рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , протоколом засідання № 34, визнано не придатним до військової служби, згідно ст. 39б, 40б, графи 2 розладу хвороб, графи ТДВ Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року.
Зазначене також підтверджується записами в книзі протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 402), це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно пунктами 2.1 та 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу 1 Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
- непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
- обмежено придатний до військової служби;
- придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _________ (вказати спеціальність);
- придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю ____________ (вказати спеціальність);
- Придатний до військової служби.
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно відомостей, зазначених у військовому квитку, позивач згідно ст. 39б, 40б, графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ Наказу МОУ від 14.08.2008 р. №402 (надалі Розклад хвороб) визнаний «непридатний до військової служби».
Отже, ст. 39 графи ІІ Розкладу хвороб містить наступну назву хвороби: ступінь порушення функцій «Включено: хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском 110-115 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія). Відповідно пункту «б», ступінь порушення функцій: це гіпертонічна хвороба ІІ стадії і відповідно зазначено, які постанови за цим пунктом виносяться: «Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час» та «непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально».
Відповідно до ст. 40б, графи ІІ розкладу хвороб, містить наступну назву хвороби: ступінь порушення функцій: «Ключено: ішемічна хвороба серця 120-125 (усі форми стенкардії, гострий та повторний інфаркт міокарда, їх ускладнення), хронічна ішемічна хвороба серця (атеросклеротична хвороба серця, аневризма серця, коронарної артерії, наслідки хірургічних втручань на судих серця, імплантації штучного водія ритму та інші, що супроводжуються серцевою недостаністю).
Відповідно пункту «б», ступінь порушення функцій: це серцевою недстатністю ІІ-А стадії і відповідно зазначено, які постанови за цим пунктом виносяться: «Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час» та «непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально».
Відтак аналіз зазначених норм свідчить, що постанови ВЛК про непридатність з військової служби з виключенням з військового обліку приймаються у разі ступеню порушення функцій, передбачених п. «а» графи ІІ розкладу хвороб.
Так, відповідно до книги протоколів засідання ВЛК (ЛКК) ІНФОРМАЦІЯ_4 21.12.2015 року ОСОБА_1 на підставі ст. 39б, 40б, графи 2 розладу хвороб, графи ТДВ Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 - визнано не придатним до військової служби.
Водночас, суд звертає увагу, що відмітка у військовому квитку позивача «непридатний до військової служби» не містить вказівки на виключення з військового обліку. Водночас, вказані пункти "б" ступеню порушення функцій також не передбачають виключення з військового обліку.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції станом на 07.11.2015, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7)направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або д яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) не отримал до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальност;
8) померли.
Відтак, позивач не міг бути виключений з військового обліку військовозобов'язаних, відповідно вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції станом на 07.11.2015, оскільки Позаштатною постійно - діючою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно протоколу засідання № 34 від 21.12.2015 не приймалось рішення про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Більш того, суд зауважує, що представником позивача до матеріалів справи долучено довідку ВЛК № 31/4/17 від 13.02.2025 відповідно до якої позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, а відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.12.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що свідчить про відсутність законних підстав для виключення його з військового обліку.
Щодо доводів представника позивача про протиправність повторного направлення позивача для проходження ВЛК суд зауважує, що відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами, 31.05.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_1 було видане направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, зареєстроване в журналі реєстрації направлень на ВЛК № 378 за формою згідно з додатком 12 під особистий підпис.
12.02.2025 позаштатною постійно - діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відтак, на думку суду, позивачем свій обов'язок щодо проходження ВЛК виконано та реалізовано, тому такі доводи представника позивача не потребують додаткового дослідження.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні законні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду складено 11.03.2026.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна