м. Вінниця
10 березня 2026 р. Справа № 120/10150/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не було виплачено грошове забезпечення за серпень 2022 у повному обсязі, відповідно до норм постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою суд витребував у відповідача необхідні для розгляду справи докази.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що правові підстави для нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди за серпень 2022 року відсутні.
Зазначає, що на підставі рапорту начальника НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону від 01.09.2022 відносно позивача було внесено відомості до ЄРДР за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України. У зв'язку з цим, керуючись підпунктом 3 пункту 8 наказу №392-АГ, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 06.09.2022 №462-ОС було прийнято рішення не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
Водночас відповідач зазначає, що хоча листом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону від 30.10.2023 повідомлено про закриття 18.07.2023 кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, відповідна постанова слідчого до НОМЕР_3 прикордонного загону у встановленому порядку не надходила та в матеріалах справи відсутня.
Крім того, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 16.02.2023 №97-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення загону у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону, у якому він з цього часу перебуває на фінансовому забезпеченні.
З огляду на положення Інструкції №558 та наказу №392-АГ, відповідач вважає, що додаткова винагорода виплачується на підставі наказів начальника органу Держприкордонслужби за місцем проходження служби або перебування військовослужбовця на фінансовому забезпеченні. Тому, за відсутності відповідного судового рішення, у НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні правові підстави для видання наказу про нарахування та виплату такої винагороди особі, яка вже не проходить службу в цьому органі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 16.02.2023 №97-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення як такий, що вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 16 лютого 2023 року.
У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонному загоні), яка виконувала завдання в складі окремого оперативно-тактичного угрупування.
З інформації про грошове забезпечення позивача за 2022 рік встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
31.03.2025 направлено запит до відповідача з метою встановлення обставин невиплати додаткової винагороди за серпень 2022 року.
Відповідач листом від 17.04.2025 повідомив позивача, що на підставі рапорту начальника НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону від 01.09.2022 за вх. №12295 відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".
У зв'язку із надходженням вказаної інформації, на підставі п.п. 3 п. 8 Наказу № 392-АГ, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 06.09.2022 № 462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
Водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого слідчого відділу Територіального бюро ДБР, розташованого у м. Краматорську, винесено постанову про закриття, в тому числі відносно позивача, кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 за серпень 2022 року.
Позивач звернувся до відповідача із колективним зверненням про виплату грошового забезпечення за серпень 2022 року, в тому числі додаткову винагороду, передбачену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Водночас, виплата додаткової винагороди так і не була здійснена, що зумовило позивача за захистом своїх прав звернутися до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; .
За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; 5) контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 Закону №661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 вказаної постанови (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який набрав чинності та підлягає застосуванню з 01.08.2022.
Так, згідно з п. 1 наказу № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Підпунктом 3 пункту 8 наказу № 392-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) в бойовій обстановці - за місяць, у якому здійснено таку відмову, що зазначається в рапорті безпосереднього начальника такого військовослужбовця, поданого по команді, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Якщо кримінальне провадження за ст. 402 ККУ (непокора) було закрите через відсутність ознак кримінального правопорушення, то це означає, що факт невиконання наказу не підтвердився і відповідно відсутнє злочинне діяння.
Відповідно до п. 14 наказу № 392-АГ у разі скасування наказу про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися, а так само спростування інших умов, передбачених пунктом 8 цього наказу, військовослужбовцю виплачується додаткова винагорода за весь період, протягом якого він її не отримував, у порядку та на умовах, передбачених цим наказом.
З аналізу наведених норм слідує, що Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачає можливість отримання військовослужбовцями додаткової грошової винагороди та розділяє таку винагороду на дві суми, зокрема до 30000 грн - для всіх військовослужбовців за час виконання обов'язків військової служби протягом місяця, та додаткову суму збільшення такої винагороди у розмірі до 70000 грн - для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця. Підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Водночас, передбачено й випадки, коли військовослужбовець позбавляється виплати додаткової винагороди повністю. Однак у разі спростування обставин, що стали підставою для позбавлення винагороди, така виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець її не отримував.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонному загоні), яка виконувала завдання в складі окремого оперативно-тактичного угрупування.
З інформації про грошове забезпечення позивача за 2022 рік встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Вказане зумовлено тим, що відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".
У зв'язку із надходженням вказаної інформації, на підставі п.п. 3 п. 8 Наказу № 392-АГ, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 06.09.2022 № 462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
За змістом ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого слідчого відділу Територіального бюро ДБР розташованого у м. Краматорську винесено постанову про закриття, в тому числі відносно позивача, кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення.
На переконання суду, факт закриття кримінального провадження відносно позивача у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення є тією обставиною, що спростовує наявність умови для позбавлення його додаткової винагороди.
Позаяк відсутність складу правопорушення означає відсутність доведеного факту невиконання наказу в юридичному сенсі та виключає застосування в цьому випадку будь-яких обмежень, які є наслідками такого невиконання.
Суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на неможливість виплати позивачеві додаткової винагороди з підстав того, що постанова про закриття кримінального провадження до нього у встановленому законом порядку не надходила.
Так, позивачем разом із заявою про виплату додаткової винагороди надавались до відповідача відомості з ЄРДР, з яких однозначно можна встановити факт винесення слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, 18.07.2023 постанови про закриття кримінального провадження відносно нього.
Отже, враховуючи спростування умов, передбачених п. 8 наказу №392-АГ, які зумовили позбавлення позивача додаткової винагороди за серпень 2022 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди за весь період, протягом якого він її не отримував.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Cьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 120/7101/24.
За приписами п. 3, 7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2018 №228, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Таким чином, суд констатує наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року. Тому слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Вирішуючи питання щодо судового збору у справі, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 )
Суддя Мультян Марина Бондівна