про повернення позовної заяви
м. Вінниця
10 березня 2026 р. Справа № 120/1689/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної військової адміністрації
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язаннявчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язаннявчинити дії.
Ухвалою від 17.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом зазначення належного обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача прав фізичної особи - ОСОБА_1 .
Залишаючи позовну заяву без руху суд виходив із того, що в межах даного позову ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні реєстрації Статуту Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
При цьому, як слідує із матеріалів справи Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ" є юридичною особою та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 25962622).
Тобто, вимоги даного позову фактично скеровані на захист прав юридичної особи - Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", однак відповідна організація не є позивачем за даним позовом.
В той же час, даний адміністративний позов поданий від імені фізичної особи - ОСОБА_1 , а належного обґрунтування порушення її прав саме як фізичної особи в позовній заяві наведено не було.
05.03.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. В заяві ОСОБА_1 зазначила, що 12 квітня 2025 року були проведені загальні збори Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", на яких віруючі громадяни даної релігійної громади в порядку ст. 8 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації» прийняли рішення про зміну підпорядкування у канонічних та організаційних питаннях.
Крім того, на загальних зборах прийнято рішення, яким уповноважену ОСОБА_1 подавати документи для державної реєстрації, представляти інтереси громади перед органами державної влади, здійснювати юридично значимі дії, пов'язані з реалізацією рішень зборів Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
Обставини щодо уповноваження ОСОБА_1 на подання документів для реєстрації статуту релігійної громади в новій редакції підтверджуються пунктами 8 та 10 протоколу загальних зборів від 12..04.2025 №1, копія якого додана до позовної заяви.
Отже, позивач зазначила, що вона, членом даної релігійної громади, діючи від імені та в інтересах останньої, звернулася до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації із відповідною заявою від 08.05.2025.
В результаті розгляду її заяви від 08.08.2025 Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, на переконання позивача, було допущено протиправну бездіяльність, що полягала в нездійсненні реєстрації статуту релігійної громади в новій редакції.
Позивач зазначила, що внаслідок такої протиправної бездіяльності були порушені її права, оскільки наказ є актом індивідуальної дії, прийнятим за результатом розгляду заяви поданої ОСОБА_1 в інтересах релігійної громади Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", тобто особи, уповноваженої зборами віруючих громадян даної релігійної громади подати необхідні документи для здійснення уповноваженим на те органом відповідних реєстраційних дій.
Також порушено її права як члена даної релігійної громади, оскільки вона, як і інші віряни, реалізуючи свої права на свободу світогляду та віросповідання, бажаючи реалізувати волю членів громади щодо канонічної підлеглості прямо порушує їх особисті релігійні права.
При цьому, позивач зауважила, що оскаржуваний наказ стосується її прав та інтересів, оскільки вона була заявником у процедурі державної реєстрації змін до статуту релігійної організації та саме вона як уповноважена загальними зборами особа реалізовувала волевиявлення членів громади. Також позивач зазначає, що оскаржувана відмова у реєстрації створює для неї юридичні наслідки як для заявника, оскільки позбавляє можливості завершити адміністративну процедуру та виконати рішення зборів.
З огляду на вище викладене, позивач зазначила, що вищеописані обставини, на її думку, надають достатні підстави стверджувати про порушення оскаржуваною у даній справі бездіяльністю відповідача її прав як фізичної особи й, що саме фізична особа є належним позивачем за спірними правовідносинами у даній справі
Ознайомившись із наданими матеріалами, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, положеннями п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Так, в межах даного позову ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні реєстрації Статуту Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
При цьому, як слідує із матеріалів позову Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ" є юридичною особою та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 25962622).
Тобто, вимоги даного позову фактично скеровані на захист прав юридичної особи - Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", однак відповідна організація не є позивачем за даним позовом.
Більше того, не дивлячись на те, що заява від 08.05.2025 підписана саме ОСОБА_1 , однак була подана від імені саме Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", про що свідчить зміст самої заяви.
Окрім того, вимоги даного позову стосуються виключно питання реєстрації статуту юридичної особи (Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ") у його новій редакції, тобто прямо скеровані на захист прав саме юридичної особи, а не фізичної особи - ОСОБА_1 , а тому і відповідна позовна заява має бути подана саме юридичною особою та за підписом уповноваженої на те особи.
Що ж до посилань позивача на те, що на загальних зборах її уповноважено на подання документів для реєстрації статуту релігійної громади в новій редакції підтверджуються протоколом загальних зборів від 12.04.2025 №1, варто зазначити, що вказані обставини жодним чином не свідчать про уповноваження Гордієвої Н.В. на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів юридичної особи - Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ М. МОГИЛЕВА-ПОДІЛЬСЬКОГО МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
Наведені вище обставини свідчать про те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.
При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з даним позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 16.02.2026, з наданням заявнику достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Проте, оскільки зазначені недоліки позивач не усунула, існують підстави для застосування наслідків, визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язаннявчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна