Справа № 467/1835/25
Провадження №2/485/194/26
Заочне рішення
іменем України
11 березня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" (далі ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 16 березня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3534697 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 6700,00 грн шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку із зобов'язання повернення та сплати процентів за користування кредитом. За договором факторингу № 26102023 від 26 жовтня 2023 року ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК ПРОФІТ" (далі ТОВ "ФК ПРОФІТ"), яке у свою чергу на підставі договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором позивачу. Відповідачкою умови кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 33100,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 6700,00 грн, заборгованості за відсотками 26400,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача разом з позовом просив справу слухати за відсутності ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ", проти заочного розгляду справи заперечень не мають.
Відповідачка ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 16 березня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір № 3534697 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 6700,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,00% в день у межах строку кредиту (стандартна процентна ставка), та зі сплатою зниженої процентної ставки в розмірі 1,40% в день, яка застосовується якщо клієнт до 15 квітня 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а.с.9-20).
Відповідно до пункту 1.1. укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок "Credit7". Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" та внутрішніми документами товариства, зокрема, шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету.
Відповідно до пункту 2.1. договору кредит надається товариством у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
У пункті 3.1. Договору сторони погодили нарахування процентів на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Відповідно до п.4.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.
Як убачається із Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором С243, що підтверджується розділом 10 Договору "Реквізити та підписи сторін".
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Перед підписанням договору про надання споживчого кредиту, 16 березня 2023 року, відповідачка також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, який підписано в електронному вигляді (а.с.19-20).
Факт отримання кредитних коштів в сумі 11000,00 грн на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ "Пейтек Україна" вих.№20240228-3675 від 28 лютого 2024 року, відповідно до якого було перераховано від імені ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на платіжну карту грошові кошти в сумі 6700,00 грн (а.с.30).
26 жовтня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК ПРОФІТ" укладено договір відступлення прав вимоги № 26102023, у відповідності до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" передав (відступив) ТОВ "ФК ПРОФІТ" за плату, а ТОВ "ФК ПРОФІТ" прийняв належні ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 24-25).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення № 26102023 від 26 жовтня 2023 року, ТОВ "ФК ПРОФІТ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3534697 від 16 березня 2023 року в сумі 33100,00 грн, з яких: 6700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 26400,00 грн сума заборгованості за процентами (а.с. 78).
09 вересня 2025 року між ТОВ "ФК ПРОФІТ" та ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК ПРОФІТ" передав (відступив) ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" за плату, а ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" прийняв належні ТОВ "ФК ПРОФІТ" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 31-37).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року, ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3534697 від 16 березня 2023 року в сумі 33100,00 грн, з яких: 6700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 26400,00 грн сума заборгованості за процентами (а.с. 38).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 3534697 від 16 березня 2023 року, складений первісним кредитором ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", підтверджує наявність заборгованості в сумі 33100,00 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 6700,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 26400 грн станом на дату укладення договорів факторингу (а.с. 26-29).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Надані договори відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за кредитним договором № 3534697 від 16 березня 2023 року, до позивача у справі.
Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови кредитного договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 8).
Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 25 від 17 жовтня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ", в особі представника за довіреністю Варшавського К.А., та адвокатом Бацюк О.М., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 691 від 12 березня 2012 року Бацюк О.М., заявку на надання правової допомоги № 582 від 10 листопада 2025 року за договором про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року, перелік послуг та їх ціни, витяг з Акту № 582 про надання правової допомоги від 11 листопада 2025 року про погодження надання правових послуг адвокатом у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №3534697, платіжну інструкцію № 711 від 01 грудня 2025 року, на підтвердження перерахування 65000,00 грн згідно договору № 25 від 17 жовтня 2025 року про надання юридичних послуг (а.с. 47-52).
Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 9000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов'язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження юридичної особи: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, заборгованість за кредитним договором № 3534697 від 16 березня 2023 року в сумі 33100,00 грн (тридцять три тисячі сто грн 00 к.), з яких: 6700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26400,00 грн - заборгованість за відсотками; а також судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к.).
У стягненні решти витрат на правову допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 11 березня 2026 року.
Суддя О. В. Соловйов