Справа №484/435/26
Провадження №2/484/721/26
11.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Пелех Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
29.01.2026 ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.07.2024 між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1416-1871, відповідно до умов якого позивач взяла на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 4600 грн 00 коп.; строк кредитування - 365 днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,50% за день, стандартна % ставка - 1,50% в день протягом 180 календарних днів, 1,18% за кожен день у період з 181 календарного дня дії Договору. Відповідач не виконала зобов'язання через, що станом на 29.12.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 27751 грн 80 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 22461 грн 80 коп., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 690 грн 00 коп. Також було застосовано до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а тому розмір заборгованості становить 23000 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18400 грн 00 коп. Посилаючись на викладені обставини позивач просив стягнути на його користь з відповідача вказану заборгованість, а також сплачений судовий збір.
Ухвалою від 02.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.
Ухвалою від 18.02.2026 розгляд справи відкладений через неявку відповідача.
В судове засідання представник позивача не прибула, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не прибула, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов та докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надала.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.
Ухвалою суду від 11.03.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладений договір про відкриття кредитної лінії №1416-1871 (а.с.11-20).
Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми.
Позичальником договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора А1394.
Згідно умов укладеного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов'язання надати відповідачці кредит (відкрити кредитну лінію) у сумі кредиту 4600 грн 00 коп.; строк кредитування - 365 днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,50% за день, стандартна % ставка - 1,50% в день протягом 180 календарних днів, 1,18% за кожен день у період з 181 календарного дня дії Договору.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість відповідачки перед ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за кредитним договором №1416-1871 від 01.07.2024 станом на 29.12.2025 складає 27751 грн 80 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 22461 грн 80 коп., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 690 грн 00 коп. (а.с.32-38)
Також було застосовано до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а тому розмір заборгованості становить 23000 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18400 грн 00 коп.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, через, що виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надані докази на спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнаний.
Отже суд вважає доведеним факт укладання зазначеного вище договору.
Згідно із ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч.2 ст.638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1394 у договорі приєднався до Правил надання споживчих кредитів визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення, а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодилася із вказаними умовами договору та розмірами відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які застосовуються у різні періоди користування кредитом, тому зобов'язана його (Договір) виконувати в повному обсязі. Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.7,12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з вимогами ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що матеріалами справи доведено належними доказами укладення кредитного договору між сторонами, відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала договір про відкриття кредитної лінії №1416-1871 від 01.07.2024, однак умови договору порушила.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Рішення про можливість надання кредиту (направлення Оферти) приймається кредитодавцем на підставі автоматизованої обробки заявки заявника та інших дій, передбачених цими Правилами.
Сума кредиту та інші умови надання кредиту визначаються на підставі інформації, зазначеної в заявці, фінансового стану та оцінки кредитоспроможності заявника та результату дій, передбачених пунктом Правил відкриття кредитної лінії.
Кошти від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» були перераховані через систему платежів LigPay 01.07.2024 за договором №1416-1871 в сумі 4600 грн 00 коп. на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанцією №2483469364 АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. на звороті 31)
Відповідач докази на спростування факту отримання нею вказаних коштів, розрахунку заборгованості або належного виконання своїх зобов'язань не надані.
Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому підлягають задоволенню у розмірі 4600 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп.
Отже, позивач просив, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.
Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.
Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права, нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00% в день.
Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 статті 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Укладений 05.12.2023 кредитний договір за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому, як первісний кредитор так і позивач не мали права визначати проценту ставку у розмірі ( 2 %), оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,50%, 120 днів 1,50%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч.2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Отже, розмір заборгованості відповідача за процентами згідно з кредитним договором становить 17963 грн 00 коп.:
- з 01.07.2024 по 20.08.2024 з розрахунку 1,5% - 3519 грн 00 коп. (69 грн 00 коп. х 51 днів);
- 21.08.2024 до 30.06.2025 з розрахунку 1 % - 14444 грн 00 коп. (46 грн 00 коп. х 314 днів).
Тобто загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 22563 грн 00 коп. (4600 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту + 17963 грн 00 коп. відсотків).
Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час зверненні із позовом до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. Позовні вимоги задоволені частково, відтак позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2611 грн 81 коп.
Керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1416-1871 від 01.07.2024 у розмірі 22563 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4600 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17963 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2611 грн 81 коп., всього 25174 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн 81 коп.
В задоволенні позову у стягненні заборгованості в іншій частині відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторони:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, м.Київ, ЄДРПОУ 38548598.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Медведєва