Справа № 471/89/26
Провадження №3/471/64/26
Номер рядка звіту 307
11 березня 2026 року с-ще Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
встановив:
27.01.2026 року в провадження Братського районного суду Миколаївської області надійшли справи про адміністративні правопорушення № 471/89/26 (провадження № 3/471/64/26) та № 471/91/26 (провадження № 3/471/66/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи той факт, що справи про адміністративні правопорушення вчиненні однією особою вважаю за необхідне об'єднати справи в одне провадження.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721489 від 16.01.2026 року, 16.01.2026 року близько 21 год. 40 хв., в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу словами не цензурної лайки, ображав, на зауваження не реагував. Внаслідок чого гр.. ОСОБА_2 , була завдана шкода психологічному здоров'ю. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608696 від 06.01.2026 року, 06.01.2026 року близько 22 год. 20 хв., гр.. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу словами не цензурної лайки, ображав, на зауваження не реагував. Внаслідок чого гр.. ОСОБА_2 , була завдана шкода психологічному здоров'ю. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Судовий розгляд справи проводиться без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому суд вважає, що ОСОБА_1 , у визначеному законом порядку повідомлений про день та час розгляду справи.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
За даних обставин суддя вважає, що неявка ОСОБА_1 , не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи суд вирішив наступне.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Обставини скоєння правопорушень, підтверджуються даними протоколів, заявами потерпілих та їх поясненнями.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , суд виходив із положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, із положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( п. 8 ст. 1 Закону).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 Закону).
У цьому контексті, суд ураховував той факт, що потерпіла мала побоювання за свою безпеку, поза як, звернулись до органу Національної поліції, що достовірно установлено судом із їх заяв.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 , в скоєні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При призначенні покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, з урахуванням усіх обставин, суд вважає необхідним призначити, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 36, 283-284 КУпАП, суд
Справи про адміністративні правопорушення № 471/89/26 (провадження № 3/471/64/26) та № 471/91/26 (провадження № 3/471/66/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об'єднати в одне провадження та присвоїти загальний № 471/89/26 (провадження № 3/471/64/26).
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 та призначити покарання у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя - Гукова І. Б.