Справа № 467/46/26
1-в/467/24/26
11.03.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника установи, що відає відбуванням покарання, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка заяву засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,
Питання, що вирішується судом
Засуджений ОСОБА_5 , який відбуває покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83», клопотав про своє умовно - дострокове звільнення із посиланням на те, що за період відбування покарання має два заохочення за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці, у той час, як порушень режиму утримання жодного разу не допускав.
Вказав, що позитивно характеризується за місцем відбування покарання, свою провину у скоєному злочині визнає повністю і щиро розкаюється.
А тому, на думку засудженого, на цей час він довів своє виправлення і може бути умовно - достроково звільнений від відбування покарання.
Позиція учасників справи
В судовому засіданні засуджений повністю підтримав своє звернення, пояснив, що з моменту прибуття до колонії постійно працює, у т.ч. й залучається до робіт з благоустрою колонії і прилеглої території.
Із січня 2026 року не працевлаштований, але не з власної волі, а через зупинку роботи промислової зони колонії, проте, залучається до допоміжних робіт у колонії.
Вказав, що позбувся залежності від вживання наркотичних засобів і у вчиненому злочині повністю розкаюється.
Представник установи, що відає відбуванням покарання, вказав, що на цей засуджений довів своє виправлення.
За весь період відбування покарання він працював і належно ставився до режиму утримання, тоді як жодних питань до нього у адміністрації колонії немає.
Прокурор вважав наявними підстави для застосування положень ст. 81 КК України із посиланням на те, що засуджений належно відбуває покарання і на цей час довів своє виправлення.
Правове регулювання питання
Частиною другою статті 81 КК України установлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин ( п.1 ч.3 ст. 81 КК України).
У контексті сумлінної поведінки засудженого суд піддаватиме оцінці, перш за все, дотримання вимог режиму відбування покарання; правил внутрішнього розпорядку установи; додержання дисципліни; виконання вказівок і розпоряджень адміністрації установи; наявності заохочень/стягнень, їх кількості та обставин, які передували їх застосуванню; участі у самодіяльних організаціях та програмах виховного впливу; поведінку в колі засуджених.
Перевіряючи ставлення до праці, суд зважатиме на факти добропорядного, відповідального та чесного ставлення до покладених на засудженого трудових обов'язків, правил охорони праці та техніки безпеки, бережливого використання обладнання установи та засобів праці, прояву трудової ініціативи.
Водночас, при проведенні аналізу сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці, суд братиме до уваги не окремі вчинки засудженого, а безперервну і стабільну лінію його поведінки, так само як і загалом спосіб життя в умовах специфічного режиму проживання.
При цьому, суд враховує, що процес виправлення засудженого не є одномоментним, йому притаманна певна динаміка і поступовість розвитку, зокрема, в бік чи то позитивних, чи то негативних змін, залежно від конкретних обставин.
А відомості про це суд отримуватиме з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує виникненню у нього права на умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Безперечно суд проаналізує і усі наявні у нього відомості про ставлення засудженого до скоєного ним правопорушення, що, у свою чергу, вказує на готовність останнього, за можливості, виправити ситуацію і буде являти собою додатковий важіль для правильного прийняття рішення у цій справі.
Установлені судом обставини в рамках цього провадження і їх оцінка у контексті застосованого права
ОСОБА_5 засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2024 року за ч.2 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 71 цього ж Кодексу до 1 року 1 місця позбавлення волі.
Вирок був залишений без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
Строк відбування покарання судом ухвалено рахувати з моменту набрання вироком законної сили та фактичного затримання засудженого, що мало місце 01 квітня 2025 року.
Тобто, початок строку відбування покарання припадає на 01 квітня 2025 року, а кінець строку - на 01 травня 2026 року.
Тим самим, право на умовно - дострокове звільнення у ОСОБА_5 по відбуттю частини строку покарання, призначеного судом, настало з 16 жовтня 2025 року.
Безпосередньо в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» засуджений відбуває покарання з 14 травня 2025 року.
Повертаючись до оцінки його поведінки і ставлення до праці за весь період відбування покарання, суд враховує, що станом на 12 серпня 2025 року засуджений не мав заохочень за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці, але й стягнення до нього на той час застосовані не були.
Загалом засуджений за місцем відбування покарання характеризувався позитивно, проте, ризики повторного вчинення правопорушення і ймовірної небезпеки для суспільства оцінювались на рівні середніх, а загальний бал щодо ступеня виправлення склав 58, що 12 серпня 2025 року дало комісії установи право відмовити засудженому у внесенні до суду подання про заміну покарання на більш м'яке.
З 10 липня 2025 року засуджений працевлаштовується по виготовленню малопомітної сітки - плутанки на підставі договору підряду №167, проте, станом на 22 жовтня 2025 року ще не має заохочень за сумлінне ставлення до праці, що дає комісії колонії підстави відмовити у внесенні подання про умовно - дострокове звільнення як такому, що не довів своє виправлення.
Але разом із цим, суд відмічає, що засуджений в цей час паралельно залучається до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово - побутових умов та допоміжних робіт, не має стягнень за порушення режиму утримання у колонії і прийнятно характеризується у побуті, у колі інших засуджених та серед персоналу установи.
Ризики повторного вчинення правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства залишаються середніми, втім, загальний бал ступеня виправлення зріс з 58 до 62.
Незважаючи на відмову комісії колонії у внесенні подання про УДО, засуджений продовжує працювати згідно договору підряду і станом на 10 січня 2026 року вже має два заохочення за сумлінне ставлення до праці та добру поведінку.
Водночас, засуджений дотримується правомірної поведінки в умовах колонії, на що вказує відсутність у нього стягнення, у т.ч. й на день розгляду цієї заяви.
До цього ж, засуджений бере участь у програмах і заходах колонії, зокрема, ДВВ «Підготовка до звільнення», і позитивно характеризується у побуті, колі інших засуджених та серед адміністрації установи.
Ризики повторного вчинення правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства залишаються середніми, однак, загальний бал щодо ступеня виправлення зріс до 89.
Із січня 2026 року засуджений не був працевлаштований по виготовленню МПП, однак, з об'єктивних причин, що й підтвердив представник колонії в судовому засіданні.
Натомість, засуджений залучався до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово- побутових умов та допоміжних робіт.
Стосовно ставлення засудженого до учиненого злочину, то він запевнив суд про відсутність у нього залежності від наркотичних засобів, що, власне, й підтвердив представник колонії.
Тоді як матеріали справи містять у собі дані, що ОСОБА_5 повністю ви знав свою провину і розкаявся у вчиненому.
Висновки
Тож, за наслідками аналізу сукупності доказів, що свідчать про поведінку засудженого і його ставлення до праці, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні його заяви.
Суд вважає, що засуджений довів своє виправлення на цей час, що і є підставою для його умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Виховний вплив в умовах установи виконання покарань на цей час виправив поведінку засудженого, на що вказує відсутність у нього будь - яких порушень режиму і постійна праця в колонії.
До цього, суд враховує, що ОСОБА_5 визнавав свою провину у скоєному та засудив свою причетність до злочину з наркотиками.
Таке дає суду підстави вважати, що цілі покарання на цей час досягнуті і засуджений готовий до законослухняного співжиття у соціумі.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 369-372, 537,539 КПК України,суд,
Заяву засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі умовно - достроково на 1 (один) місяць 21 (двадцять один) день невідбутого строку покарання, призначеного йому вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрали законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6