Справа № 141/44/26
Провадження №3/141/38/26
10 березня 2026 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026, складеного інспектором відділення поліції № 3 (смт Іллінці) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Грабовським В.А. відносно ОСОБА_1 , 19.01.2025 23:56:00 с-ще Оратів, вул. Вишнева (Терешкової), 19.01.2026 близько 23 год 56 хв в селищі Оратів по вул. Вишневій водій керував траснпортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , без ближнього світла фар у темну пору доби та із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці події та у закладі охорони здоров'я водій відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
10.03.2026 до суду надійшло клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Панасюк Н.А. від 09.03.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а також відсутня та обставина, що ОСОБА_1 направлявся в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Окрім того, адвокат Панасюк Н.А. зауважує, що з фабули, викладеній у протоколі серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026, неможливо встановити точну дату адміністративного правопорушення, оскільки у ньому вказано дві дати, а саме 19.01.2025 та 19.01.2026. При цьому, з відеозапису, долученому до матеріалів справи, на 14 хвилині працівник поліції вказує про те, що правопорушення було вчинено 19.01.2025.
Адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що ні 19.01.2025, ні 19.01.2026 ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. У день інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 стояв біля автомобіля та чекав свого сина, оскілки в останнього відбувся конфлікт з однолітками. ОСОБА_1 пояснив дану обставину працівникам поліції, а також те, що хвилюється за свого сина, оскільки його старший син зник безвісти і його доля невідома. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Так, ОСОБА_1 почав заперечувати працівникам поліції ту обставину, що він керував транспортним засобом, однак працівники поліції повідомили про те, що у них є докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. А тому, щоб працівники поліції не забрали його автомобіль на арештмайданчик, ОСОБА_1 виконував усі вказівки працівників поліції.
Також адвокат Панасюк Н.А. зауважує, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкольного сп'яніння на місці події, а тому працівниками поліції було запропоновано пройти відповідний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я та було видано письмове направлення до закладу охорони здоров'я, а саме до КНП «Оратівська ЛПЛ».
Натомість, згідно відповіді на адвокатський запит № 213 від 20.02.2026 адміністрація КНП «Оратівська ЛПЛ» Оратівської селищної ради повідомляє, що КНП «Оратівська ЛПЛ» не внесено до переліку закладів, яким надано дозвіл на проведення оглядів водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Відтак, оскільки працівники поліції направили ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я, який не має ліцензії на проведення оглядів на стан сп'яніння, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що направлення до закладу охорони здоров'я, а саме до КНП «Оратівська ЛПЛ» є недопустимим доказом у справі, а тому у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 направлявся в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026 неможливо установити точну дату адміністративного правопорушення, та, окрім того, відсутня обставина на підтвердження того, що ОСОБА_1 направлявся в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що справа підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання 10.03.2026 ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Натомість, в судовому засіданні 10.03.2026 адвокат Панасюк Н.А. подане клопотання від 09.03.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підтримала у повному обсязі з мотивів та підстав, викладених у клопотанні, просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Панасюк Н.А., розглянувши подане клопотання від 09.03.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та матеріали справи № 141/44/26, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР України).
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі по тексту - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, факт перебування особи в стані сп'яніння або факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно п.п. 2, 3, розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також відповідно до вимог п.п. 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП України.
Аналогічні норми передбачені й Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок).
Так, згідно п.п. 3-6 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Отже, основною ознакою суб'єкта правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є саме елемент керування особою транспортним засобом. Така обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Також суд зазначає, що суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом, а об'єктивною стороною є керування транспортними засобами водієм в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу.
Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із п. п. 4, 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені здійснені інспекторами патрульної поліції відеозаписи події, яка відбулась 19.01.2026, та які долучено до матеріалів справи.
Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису export-6yba9 убачається, що відеозапис розпочинається із того, як працівники поліції на службовому автомобілі з увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом рухаються по дорозі в темну пору доби.
В подальшому, відеозаписом зафіксовано, як працівник поліції, зупинивши патрульний автомобіль, підходиться до автомобіля білого кольору, який стоїть на обочині дороги, з вимкненим двигуном та вимкненим світлом фар, та починає спілкування із особою (чоловіком), який направлявся назустріч працівникам поліції.
Також відеозаписом зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , пропозиція працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці події та у закладі охорони здоров'я, та відмову ОСОБА_1 від його проходження, а також складання працівниками поліції відповідних матеріалів.
При цьому, суд зауважує, що на долученому до матеріалів справи № 141/44/26 відеозаписі працівниками поліції не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 (у тому числі перебування водія в автомобілі на водійському сидінні автомобіля під час зупинки працівників поліції) та факт його зупинки працівниками поліції.
Також суд враховує той факт, у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено заклад охорони здоров'я КНП «Оратівська ЛПЛ», який згідно листа КНП «Оратівська лікарня планового лікування» Оратівської селищної ради № 213 20.02.2026, а також відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації № 435 від 22.02.2024 не входить до переліку закладів, яким надано дозвіл на проведення оглядів водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Суд зазначає, що наказом Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації № 435 від 22.02.2024 внесено зміни в додаток № 1 до наказу Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації від 04 вересня 2020 року № 30 «Про організацію огляду на стан сп'яніння водіїв в закладах охорони здоров'я області», а саме зазначений додаток викладено в новій редакції.
Так, як убачається зі змісту додатку № 1 до наказу Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації від 22 лютого 2024 року № 435, у переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, відсутній такий заклад охорони здоров'я, як КНП «Оратівська лікарня планового лікування» Оратівської селищної ради.
З огляду на вказане, доводи адвоката Панасюк Н.А. в означеній частині відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними доказами у справі № 141/44/26, а тому судом приймаютья до уваги.
Відповідно й суд констатує той факт, що дії працівника поліції щодо пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та оформлення відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.01.2026, в КНП «Оратівська лікарня планового лікування», який не входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надано дозвіл на проведення оглядів водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, є протиправними та незаконними.
Що стосується доводів адвоката Панасюк Н.А. про неможливість установлення точної дати адміністративного правопорушення, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026 вказано дві дати, а саме 19.01.2025 та 19.01.2026, то суд оцінює їх критично, оскільки з інших документів, долучених до матеріалів справи, а саме з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 20.01.2026, а також долученого відеозапису, у якому вказано дату 19.01.2026, убачається, що події відбувались 19.01.2026, а тому зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026 у п. 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин» «19.01.2025 23:56:00 с-ще Оратів, вул. Вишнева (Терешкової), 19.01.2026 близько 23 год 56 хв в селищі Оратів по вул. Вишневій водій керував траснпортним засобом...», суд розцінює як технічну помилку, допущену працівником поліції при складанні в електронному вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, судом установлено, що доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом (автомобілем «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 ), а також факту його зупинки працівниками поліції не зафіксовано та суду не надано, що, відповідно, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 19.01.2026 23:56:00 с-ще Оратів, вул. Вишнева не був водієм в розумінні п. 1.10 ПДР України, а тому не зобов'язаний був виконувати вимоги інспектора поліції щодо проходження ним відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з наведеним, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570572 від 20.01.2026 та усі інші складені документи, а саме: направлення на огляд водія у заклад охорони здоров'я Оратівська ЛПЛ від 20.01.2026, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та диск з відеозаписом від 19.01.2026 не можуть вважатись належними доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення КонституційногосудуУкраїни№ 23-рп/2010від22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого водієм правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих та об'єктивних доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт керування ним транспортним засобом та факт його зупинки працівниками поліції, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки він не є суб'єктом даного правопорушення (тобто водієм) та відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення - керування транспортним засобом, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі № 141/44/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв"язку із відсутністю в його діях об'єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя С.В. Климчук