Рішення від 10.03.2026 по справі 130/3669/25

2/130/497/2026

130/3669/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» адвокат Ткаченко Ю.О. звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75748686 від 22 травня 2021 року в сумі 4931,29 грн, а також судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача нада': копію договору позики, правила про надання грошових коштів у позику, довідку про ідентифікацію, копію платіжної інструкції, копію розрахунку заборгованості, копію договору факторингу, копію витягу з реєстру боржників

У відповіді на відзив представник позивача зауважує, що твердження відповідача про те, що предметом спору є кредитний договір, укладений з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», не відповідають фактичним обставинам справи. Предметом даного позову є договір позики, укладений відповідачем саме з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а не з будь-якою іншою фінансовою установою. Даний договір наявний в матеріалах справи, його дійсність відповідачем не спростована, а отримання грошових коштів підтверджується відповідними доказами. Отже, посилання відповідача на правовідносини з іншою юридичною особою не мають жодного відношення до предмета даного спору та не спростовують заявлені позовні вимоги. Крім того, твердження відповідача про те, що їй не було надіслано копію позовної заяви з додатками, є безпідставними, адже позивачем копію позовної заяви разом з усіма доданими до неї документами було направлено на адресу місця проживання відповідача. На підставі викладеного у позовній заяві та відповіді на відзив просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Свою позицію обгрунтовує тим, що 23 травня 2021 року між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійсно був укладений кредитний договір № 335914003, прави вимоги за яким у подальшому було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Станом на 7 жовтня 2022 року заборгованість за вказаним кредитний договором була повністю погашена. Також, зазначає, що їй не було надіслано копію позовної заяви разом з додатками, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості ознайомитись з підставами позову. Саме тому, вважає, що у позивача відсутнє право вимоги до неї та зобов'язання за кредитним договором було припинено належним його виконанням. Просила відмовити у задоволення позовних вимог.

На підтвердження своєї позиції надає копію довідки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 7 жовтня 2022 року, як доказ відсутності заборгованості.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 1 грудня 2025 року (а.с. 1).

В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 10 грудня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Також цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «Приват банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачу, яка 29 грудня 2026 року надійшла до суду (а.с. 79-81).

Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання та за адресою вказаною в позовній заяві (а.с.61).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ОСОБА_2 особисто отримала надісланий судом пакет документів 20 грудня 2025 року (а.с. 83).

22 грудня 2025 року надходить відзив на позовну заяву (а.с. 64-69).

25 грудня 2025 року надходить відповідь на відзив (а.с. 74-78).

6 січня 2026 року надходить заява про розгляд справи у відсутність представника позивача (а.с. 84).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 23 травня 2021 року між ТОВ «1 БАНК», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_2 було укладено електронний договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75748686, який був підписаний ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором «bn7g541j1M».Умовами договору передбачено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання кредиту; сума позики складає 1470 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка - 1,99 % на день (фіксована); знижена процентна ставка 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) - 2,70% на день (а.с. 14).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_2 ідентифікована ТОВ «1БАНК», одноразовий ідентифікатор «bn7g541j1M» час відправки ідентифікатора позичальнику «23.05.2021 о 17:34:00» (а.с. 15).

ТОВ «1 БАНК» виконано своє зобов'язання за договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в сумі 1470 грн (а.с. 15 на звороті, 16).

Згідно з розрахунком, заборгованість відповідача за Договором позики № 75748686 від 22 травня 2021 року за період з 22 травня 2021 року по 19 листопада 2025 року становить 4931,29 грн, з яких 1470 грн сума заборгованості основної суми боргу, 3461,29 грн сума заборгованості за відсотками. При цьому заборгованість, починаючи з 19 вересня 2021 року, не змінювалась (а.с.6-8 на звороті).

26 жовтня 2021 року ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики № 75748686 від 22 травня 2021 року, що підтверджується Договором факторингу разом з додатками та Реєстром прав вимоги (а.с. 29-35).

3 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики № 75748686 від 22 травня 2021 року, що підтверджується Договором факторингу разом з додатками та Реєстром боржників (а.с.38-44).

Відповідно до наданої суду інформації АТ КБ «Приват Банк» від 29 грудня 2025 року, на ім'я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 23 травня 2021 року було здійснено зарахування коштів у сумі 1470 грн (а.с. 79-80).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку ТОВ «Таліон Плюс» від 7 жовтня 2022 року про відсутність заборгованості за кредитним договором № 3359140003 (а.с. 67) та твердження відповідача про відсутність заборгованості за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», оскільки предметом даного позову є договір позики, укладений відповідачем саме з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а не з будь-якою іншою фінансовою установою. Даний договір наявний в матеріалах справи, його дійсність відповідачем не спростована, а отримання грошових коштів підтверджується відповідними доказами. Отже, посилання відповідача на правовідносини з іншою юридичною особою не мають жодного відношення до предмета даного спору та не спростовують заявлені позовні вимоги.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Укладаючи договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідач свої зобов'язання за договором повністю не виконав, прострочив повернення тіла кредиту та процентів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України. Відтак, позивач здійснив нарахування відсотків правомірно.

Згідно зі статтею 523 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій саме формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.

Положеннями частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнту) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи те, що до позивача на підставі договору Факторингу перейшло право вимоги по стягненню із відповідача заборгованості, яка виникла за Договором позики № 75748686 від 22 травня 2021 року, при цьому належних та допустимих доказів виконання останнім свого грошового зобов'язання зі сплати даного боргу суду не надано, тому наявні підстави для стягнення з відповідача тіла кредиту, процентів за користування кредитами оскільки як зазначено вище, відповідач підписав кредитний договір в якому сторонами узгоджено умови кредитування, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, зокрема щодо нарахування відсоткової ставки за користування кредитними коштами та комісії. Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за сумою кредиту та відсотками, то така заборгованість підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2422,40 грн (а.с.5).

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 4500 грн, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року про надання правової допомоги (а.с. 45 на звороті-49), витяг з акту № 2-ФП від 1 жовтня 2025 року та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 4500 грн (а.с. 50-51), платіжну інструкцію (а.с. 51 на звороті), копію ордеру (а.с. 52) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 52 на звороті).

За наведених обставин у їх сукупності, визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, за встановлених обставин, беручи до уваги обставини цієї справи, задоволення позову, на думку суду, наданий відповідачем розрахунок суми гонорару в розмірі 4500 грн відповідає вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 509, 525-527, 610-612, 625-627, 638, 639, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75748686 від 22 травня 2021 року в сумі 4931 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна) грн 29 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім'я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ

Попередній документ
134732625
Наступний документ
134732627
Інформація про рішення:
№ рішення: 134732626
№ справи: 130/3669/25
Дата рішення: 10.03.2026
Дата публікації: 13.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.04.2026)
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості