Іменем України
10 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 390/1951/24
провадження № 22-ц/4809/211/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року (суддя Квітка О. О.).
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у вересні 2024 р звернувся до Кропивницького районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, якою просить стягнути:
- з ПрАТ «СК УНІКА» витрати на лікування у розмірі 3 583,52 грн;
- з ОСОБА_2 за спричинену моральну шкоду 500 000 грн;
- з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн.
В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_2 18.02.2024 керуючи автомобілем допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку.
Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав важкі тілесні ушкодження, перебував на лікуванні з 18.02.2024 до 15.04.2024рр.
Частину лікування, як військовому, йому оплатила держава, але ним особисто витрачені кошти на лікування в сумі 3583,52 грн.
Крім майнової, йому також спричинена моральна шкода. В момент ДТП переніс тяжкий психологічний шок та нестерпний біль, від якого втратив свідомість. Отримані ушкодження мозку, важкі переломи, відкриті та закриті травми тіла протягом всього лікування доставляли та до цих пір доставляють йому біль та страждання. Тривалий час не міг спати, має системну головну біль, не може до тепер відновитися.
Потребує сторонньої допомоги, повністю втратив всі соціальні зв'язки, які не може налагодити. Спричинену моральну шкоду оцінює у 500 000 грн.
Відзив на позовну заяву
Представник ПрАТ «СК УНІКА» Ровінська Т.С. подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що 11.12.2023 між ПрАТ «СК УНІКА» та ТОВ «БІАКТІНА» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №218327603. Предметом страхування за Полісом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 . Страховиком розглянуто матеріали дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.02.2024 та внаслідок якої позивач зазнав шкоди здоров'ю. На підставі полісу ОСЦПВ 218327603 та витягу з ЄРДР прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Загальна сума страхового відшкодування склала 3497,05 грн, з яких: 3330,52 грн - витрати на лікування згідно з наданих розрахункових документів та 166,53 грн - відшкодування моральної шкоди. 29.07.2024 страхове відшкодування виплачено.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК УНІКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ПрАТ «СК УНІКА» на користь ОСОБА_1 витрати на лікування у розмірі 253 (двісті п'ятдесят три) грн; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн; стягнуто із ПрАТ «СК УНІКА» судові витрати на користь держави в розмірі 1 211,20 грн.
Місцевий суд виснував, що ОСОБА_2 на момент ДТП на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, відтак має відповідати за завдану шкоду, оскільки не довела, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Враховуючи ступінь вини кожного з учасників ДТП, зокрема, потерпілого ОСОБА_1 , який у темну пору доби в умовах недостатньої видимості керував велосипедом без світлоповертачів, що сприяло виникненню шкоди, а також характер правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, в сумі 100 000 грн.
Позивач не довів судові витрати, які фактично понесені ним та не довів належним доказами витрати, які він понесе у майбутньому.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у даній справі, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 500 000,00 грн та витрат на правову допомогу в сумі 30 000,00 грн, скасувати. Новим рішенням відмовити у задоволенні позову.
Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, допустив суттєві порушення норм процесуального права, не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, визнав встановлене, що не підтверджено доказами, висновки суду не відповідають виниклим правовідносинам, відповідно є незаконним, необґрунтованим та немотивованим.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони відповідачки ОСОБА_2 , про те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Лише наявність та доведеністю всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди. Такі елементи не були наявними та доведеними при розгляді спору.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року, залишено без руху з підстав викладених в ухвалі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у суді апеляційної інстанції на 02 грудня 2025 року о 12 годині 30 хвилин, про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.
Судовий розгляд відкладено розглядом на 27 січня 2026 року, у зв'язку з поданою 01.12.2025р заявою представника відповідача адвоката Деркаченко Ю.О.
Позиція сторін в апеляційному суді
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд, представник позивача, адвокат Деркаченко Ю.О. 27.01.2026 р подав заяву про розгляд справи без участі відповідачки та її представника.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Крім того, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Дата судового рішення
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 1519/2-5034/11 від 5 вересня 2022року, виснував наступне.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Виходячи з буквального тлумачення тексту другого речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України ця норма регулює відповідні правовідносини виключно у разі, коли йдеться про складення саме повного судового рішення.
У справі, яка переглядається, має місце згадана у частині четвертій статті 268 ЦПК України неявка всіх учасників справи, тому рішення проголошенню не підлягало, а значить і не охоплювалось назвою статті 268 ЦПК України «Проголошення судового рішення».
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За правилами частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи відбувався за відсутності сторін, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повною мірою відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Обставини справи встановлені судом
За матеріалами кримінального провадження № 12024121040000148 від 19.02.2024, виходить, що 18.02.2024 приблизно о 20 год 40 хв ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault Logan» р.н. НОМЕР_1 , рухалась автомобільною дорогою М-30 в Кропивницькому районі Кіровоградської області та на відстані 25,7 м до повороту на с. Созонівка, допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 було госпіталізовано до КНП КОЛ КОР.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи №829/24-27 від 08.04.2024, зокрема, зазначено, що у розглянутій дорожній обстановці, вживши заходів для того, щоб бути добре помітним під час руху в темний час доби (виконуючи вимоги п. 6.2, 6.6 (а), 6.7 та 19.1 (б) ПДР, велосипедист ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що привели до ДТП. В розглянутій дорожній обстановці дії водія а/м Renault Logan ОСОБА_2 не перебувають в причинному зв'язку з даною ДТП. Невідповідність дій велосипедиста ОСОБА_1 вимогам п. 6.2, 6.6 (а), 6.7 та 19.1 (б) ПДР перебуває в причинному зв'язку з ДТП, що сталося.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником т.з. «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1 , є ТОВ «БІАКТІНА».
ОСОБА_2 працює на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту у товаристві «БІАКТІНА».
Відповідно до висновку експерта № 282 від 20.04.2024 у ОСОБА_1 є наступні тілесні ушкодження: у вигляді поєднаної травми відкритої важкої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, вогнища контузії правої лобної долі, субдурального нашарування крові справа, субарахноїлального крововиливу, набряку головного мозку, гематоми навколо правого ока з субконьюнктивальним крововиливом, рани в лобній ділянці зліва, багатоуламкових переломів лобно-орбітальної кістки справа з розповсюдженням на передню черепну ямку, верхню та внутрішню стінки правої орбіти, на комірки правої половини решітчастої кістки; лінійного перелому лівої скроневої та тім'яної кісток, один з уламків розташований в правій орбіті; травматичного правобічного екзофтальму, розриву ретробульбарної частини зорового нерва. Закритої травми грудної клітки: забою обох легень. Внутрішньосуглобового перелому лівої вертлюгової западини, лівої половини крижової кістки; перелому середньої третини діафізу правої малогомілкової кістки та медіальної кісточки правої гомілки без зміщення; закритого перелому лівої п'яткової кістки без зміщення; закритого перелому верхнього краю човноподібної кіскти, ран на правій та лівій гомілках. Вищезназначений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупого (-их) предмету (-ів), що могло утворитись в строк, викладений в постанові, та відноситься в сукупності до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, згідно із п. 2.1.3 (б,в) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. Комплекс ушкоджень міг утворитись при найрізноманітніших умовах, в тому числі і за умов дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою про закриття кримінального провадження від 30.04.2024 закрите кримінальне провадження за №12024121040000148 від 19.02.2024, розпочате за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Із виписок із медичних карт ОСОБА_1 вбачається, що останній перебував на стаціонарному лікуванні із 18.02.2024 по 28.03.2024 у нейрохірургічному відділенні КНП «Кіровоградської обласної лікарні КОР». Оперативне лікування: 18.02.2024 - ПХО рани голови, видалення баготоуламкового переламу кісток лобної кістки, санація вогнища контузії правої лобної частки. 21.02.2024 - трахеостомія (а.с. 7). Із 29.03.2024 по 15.04.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Кіровоградської обласної лікарні КОР» (а.с. 8-9).
Згідно із наданих фіскальних чеків вбачається, що закуплено товарів на загальну суму 3583,52 грн (а.с. 10-12).
Як виходить із полісу №218327603 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.12.2023, ТОВ «БІАКТІНА» уклала договір страхування автомобіля «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1 , із ПрАТ «СК УНІКА» (а.с. 36).
Із відповіді ПрАТ «СК УНІКА» ОСОБА_1 та платіжних доручень № 177657 та № 177658 від 29.07.2024 з'ясовано, що страхова компанія перерахувала позивачу 3 330,52 грн та 166,53 грн відповідно (а.с. 37-39).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Спірні правовідносини виникли за наслідком заподіяної шкоди позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» рішення суду не оскаржила, відтак в порядку ст. 367 ЦПК, рішення в частині вирішення стосовно даної особи, не переглядається.
Судове рішення оскаржується відповідачкою, учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , з якої на користь ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням стягнуто за спричинену моральну шкоду 100 000 (сто тисяч) гривень.
Відповідачка не погоджується з судовим рішенням, вказує на обставини ДТП, відсутність її вини в заподіянні шкоди та наявність причинно-наслідкових дій саме позивача в отриманні шкоди.
Колегія суддів, з'ясувавши межі та підстави оскарження, обставини виниклих правовідносин та висновки суду, виходить з наступного.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із заподіянням шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У даній справі об'єктивно встановлено, що дії водія а/м Renault Logan відповідачки ОСОБА_2 не перебувають у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Невідповідність дій велосипедиста ОСОБА_1 вимогам п. 6.2, 6.6 (а), 6.7 та 19.1 (б) ПДР стали причиною ДТП, наслідком отримання ушкодження здоров'я.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці джерела підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція завдавача шкоди.
Отже, для відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, достатньо лише трьох підстав: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
Відсутність вини водія транспортного засобу, джерела підвищеної небезпеки та закриття кримінального провадження стосовно нього, не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДТП, внаслідок якого позивач зазнав шкоди, є випадком, коли у володільця джерела підвищеної небезпеки виникає обов'язок виплатити відшкодування за завдану транспортним засобом шкоду.
Ухвалюючи рішення у справі, судом першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами, встановлено відсутність належних та допустимих доказів того, що велосипедист ОСОБА_1 , передбачав, бажав чи свідомо допускав настання ДТП.
Відтак за вимогами закону, відповідачка ОСОБА_2 повинна відшкодувати шкоду позивачеві, у зв'язку з наявною та вочевидь встановленою моральною шкодою. Позивач заявив відшкодування у розмірі 5000,00 грн.
Але суд першої інстанції прийнявши до уваги зібрані в межах кримінального провадження за фактом ДТП та досліджені під час судового розгляду обставини ДТП те, що ОСОБА_1 рухався по автодорозі без ліхтарів та світлоповертачів, враховуючи ступінь вини потерпілого ОСОБА_1 , грубу необережність потерпілого, який у темну пору доби в умовах недостатньої видимості керував велосипедом без світлоповертачів, що сприяло виникненню шкоди, характер правопорушення, глибини фізичних (кількість та характер травм і перенесених оперативних втручань) та душевних страждань, ступень вини ОСОБА_2 , задовольнив вимоги частково, визначивши стягнення замість заявлених 500 000,00грн у сумі 100 000 грн.
В апеляційній скарзі в прохальній частині йдеться про розміри відшкодування, які не відповідають розміру стягнення, більш того, апелянт не просить та не доводить невідповідність стягнутого розміру відшкодування зазнаній шкоді потерпілого, а наполягає, що наслідки пригоди є в прямій залежності від дій саме позивача, відтак відповідачка не має відповідати за наслідки ДТП.
Натомість, вищевказані норми права, якими керувався суд першої інстанції та й релевантні висновки Верховного Суду, які в порядку ч.4 ст. 263 ЦПК правильно застосовані місцевим судом вказують, що за виниклими правовідносинами відповідальність настає у володільця джерела підвищеної небезпеки.
Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильність судового рішення першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, без змін в порядку ст. 375 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний