Справа № 726/2511/18
Провадження №6/726/6/26
Категорія
11.03.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Чернівці, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ««КАПІТАЛРЕСУРС», від імені та в інтересах якого діє представник Шафігіна Вікторія Русланівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариства КБ «ПриватБанк», Третій відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся в суд із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 726/2511/18 від 25.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС». Також просить видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 726/2511/18 від 25.07.2019.
В обґрунтування заяви зазначає, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним із ОСОБА_1 . На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 60231877 з примусового виконання виконавчого листа № 726/2511/18 від 25.07.2019 про стягнення з останньої на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 18.12.2019 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу, однак станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. Строк на пред'явлення вищевказаного виконавчого документу не пропущений через введений воєнний стан в Україні. Посилаючись на обставини викладені в заяві просить та на вимоги ст. 442 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» просить задовольнити заяву.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки до суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду до суду не надходило.
У своїй заяві ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просить розгляд заяви про заміну сторони здійснювати без участі представника заявника.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, - не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та надані суду документи, суд доходить таких висновків.
Суд встановив, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, однак остання свої зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 18.02.2019 у справі № 726/2511/18 задоволені позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано по АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 23073,23 гривень. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати у сумі 1762,00 гривень.
На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили 22.03.2019 був виданий 25.07.2019 виконавчий лист № 726/2511/18.
Згідно із даними Автоматизованої системи виконавчого провадження та Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.12.2019, на виконанні Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало виконавче провадження № 60231877 з примусового виконання виконавчого листа Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/2511/18, виданого 25.07.2019. На момент перевірки майнового стану боржника, майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено та вжиті державним виконавцем заходи по розшуку такого майна виявились безрезультатними. Ураховуючи викладене, на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повернув стягувачу виконавчий документ та завершив виконавче провадження.
Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
Також відповідно до долучених до матеріалів справи документів суд встановив і те, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі - Реєстр боргових зобов'язань), який складається Клієнтом, далі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено попередньому абзаці цього Договору, який підписується Сторонами на паперових носіях електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін.
До матеріалів справи долучено Акт № 2 приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань № 2 від 08 вересня 2025 року за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 та Витяг з Реєстру боргових зобов'язань № 2 до Договоруфакторингу№8-22-08/2025 від 22.08.2025, відповідно до яких ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» отримав право вимоги за кредитним договором укладеним із ОСОБА_1 .
Вирішуючи заявлені вимоги у частині заміни стягувача його правонаступником, суд враховує таке.
У ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно із положеннями ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Судова практика підтверджує, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновки про те, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст.ст.512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
З вищезазначеного вбачається, що із заявою про заміну сторони може звернутися будь-яка сторона, а також сама зацікавлена особа, яка не є стороною виконавчого провадження, або стороною по справі. При цьому відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 442 ЦПК України така заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового провадження.
Норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи відступлення права вимоги за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, відсутність доказів визнання недійсним такого договору та заперечень учасниками справи факту правомірності укладення такого, суд доходить висновку, що вимога заявника про заміну стягувача підлягає задоволенню.
Вирішуючи заявлені вимоги у частині видачі дублікату виконавчого листа, суд враховує таке.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно- правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».
При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2- 836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховний Суд від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Таким чином, обов'язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
При цьому, сам факт відсутності виконавчих документів у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що їх було втрачено.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом: у постанові від 19.05.2022 року по справі № 0910/1097/2012, у постанові від 03.10.2022 року по справі №2- 659/10, у постанові від 10.02.2022 року по справі № 1328/105/12, у постанові від 04.10.2022 року по праві № 2/2218/71/11, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, та2-659/10, у справі у справі № 263/4331/18 (постанова від 18.11.2020), у постанові від 30.06.2022 року по справі № 175/771/16.
Згідно з ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З наданих правонаступником стягувача та безпосередньо досліджених доказів судом достовірно установлено, що на підставі виконавчого листа №726/2511/18 було відкрито виконавче провадження №60231877, а 18.12.2019 виконавчий документ був повернутий без виконання, а отже строк пред'явлення виконавчого листа після переривання був встановлений з дня його повернення.
Станом на 18.12.2022, дату закінчення трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, в Україні був введений воєнний стан, який наразі не припинений та не скасований.
Таким чином суд вважає можливим видати заявнику дублікат виконавчого листа.
На підставі ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України керуючись ст.ст. 76-81, 247, 259-261, 353-355, 370, 371, 431, 433, 442 ЦПК України, п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ««КАПІТАЛРЕСУРС», від імені та в інтересах якого діє представник Шафігіна Вікторія Русланівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариства КБ «ПриватБанк», Третій відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А) у виконавчому листі № 726/2511/18 виданому Садгірським районним судом м. Чернівці 25.07.2019 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа у справі № 726/2511/18 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. А. Асташев