03 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/473/21(925/407/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Сулім В. В., судді: Коротун О. М., Майданевич А. Г.) від 29.09.2025
у справі №925/473/21(925/407/25)
за позовом Комунального підприємства "ВодГео"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок"
про встановлення постійного безоплатного сервітуту
у межах справи за заявою Комунального підприємства "ВодГео"
про визнання банкрутом.
1. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції
1.1. 12.05.2021 Господарський суду Черкаської області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "ВодГео"(далі - Боржник) за заявою Боржника за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, процедури розпорядження майном Боржника з призначенням розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Швеця Д. І. тощо.
1.2. 12.06.2025 Господарський суд Черкаської області за результатами розгляду межах справи про банкрутство спору за вимогами Боржника (Позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" (далі - Відповідач) про встановлення постійного безоплатного сервітуту вирішив позов задовольнити, встановити Позивачу постійний безоплатний сервітут щодо користування нежитловим підвальним приміщенням в будинку № 24 по вулиці Святопокровській у місті Смілі Черкаської області для оснащення цього будинку вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла, а також покласти на Відповідача судові витрати.
1.3. 25.08.2025 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
При цьому скаржник просив поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення від 12.06.2025, обґрунтувавши пропуск такого строку призначенням судового засідання про роз'яснення цього рішення на 21.08.2025.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. 29.09.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025.
2.2. Судове рішення мотивоване не усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги в частині зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025, про які зазначив суд в ухвалі від 11.09.2025 про залишення такої скарги без руху, оскільки у наданій Відповідачем на вимогу суду заяві про поновлення такого строку наводяться ті самі підстави для його поновлення, які вже були визнані апеляційним судом неповажними.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 11.09.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: визнати неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025, залишити без руху апеляційну скаргу Відповідача на це рішення, роз'яснивши Відповідачу про право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надавши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 та додавши відповідні докази, а також уточнивши вимоги прохальної частини апеляційної скарги в частині дати прийняття оскаржуваного рішення.
3.2. Через систему "Електронний суд" 18.09.2025 Відповідач на виконання вимог ухвали від 11.09.2025 подав заяву про усунення недоліків, в якій скаржник уточнив вимоги прохальної частини апеляційної скарги в частині дати прийняття оскаржуваного рішення. Крім того заява містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
3.3. У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Відповідач фактично наводить ті самі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку (подання заяви про роз'яснення судового рішення у цій справі), які вже були визнані судом апеляційної інстанції неповажними, в той час як в ухвалі суду від 11.09.2025 скаржнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 16.10.2025 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, з урахуванням аргументів та вимог в касаційній скарзі, поданій 24.11.2025 на вимогу суду в ухвалі від 05.11.2025 про залишення скарги без руху та усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 і "перенаправити справу на розгляд".
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги апеляційний суд:
- порушив вимоги статей 8, 41, 55, 129 Конституції України щодо гарантованого права на оскарження рішення суду та статті 261 ГПК України, яка не містить такої підстави для відмови у продовженні строку подачі апеляційної скарги як звернення до суду за роз'ясненням рішення за правилами статті 245 ГПК України, засідання про що було призначено на 21.08.2025;
- а також неправильно застосував норми статті 119 ГПК України, безпідставно дійшовши висновку, що наведені Відповідачем причини пропуску ним процесуального строку є неповажними, тоді як строк був пропущений з об'єктивних причин, а саме - у зв'язку з необхідністю отримати роз'яснення рішення суду першої інстанції, що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки до моменту отримання ухвали про роз'яснення рішення сторона об'єктивно позбавлена можливості його ефективного оскарження.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній аргументи з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі, наголошуючи на тому, що
- наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, носять суб'єктивний характер і не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних (об'єктивних) обставин, що зумовили пропуск такого строку;
- зміст касаційної скарги зводиться до переоцінки висновків апеляційного суду, але скаржник так і не навів обставин (крім звернення за роз'ясненням судового рішення), які б перешкоджали йому у встановлений ГПК України строк звернутись з апеляційною скаргою, що є недобросовісним ставленням до реалізації ним права на апеляційне оскарження.
7. Касаційне провадження
7.1. Суд відхиляє подану Позивачем 16.02.2026 через систему "Електронний суд" заяву "про закриття провадження у справі", в якій Позивач просить закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України касаційне провадження за скаргою Відповідача на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на таке.
Позивач безпідставно ототожнює матеріально-правові підстави для закриття провадження у справі, що визначені статтею 231 ГПК України, з відмінними підставами для закриття касаційного провадження, що визначені статтею 296 ГПК України і які не містять серед підстав для закриття касаційного провадження відсутність предмета спору
Позивач помиляється у визначенні предмета спору, яким є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить постановити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, тоді як у спірних правовідносинах предметом спору є вимога про користування нежитловим підвальним приміщенням в будинку № 24 по вулиці Святопокровській у місті Смілі Черкаської області для оснащення цього будинку вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла. Тоді як визначена Позивачем незгода Відповідача "з улаштуванням вузла комерційного обліку водопостачання", яка, на думку Позивача, припинилась з підстав прийняття Відповідачем на абонентській облік вузла комерційного обліку водопостачання, є підставами та мотивами незгоди з позовом (предметом спору).
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо наслідків невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги
8.1. За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
8.2. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
8.3. Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
8.4. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 258 ГПК України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, за відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
8.5. У справі, що розглядається, Відповідач подав неналежно оформлену апеляційну скаргу, яку апеляційний суд відповідно до викладених вище процесуальних норм залишив без руху, визнавши неповажними викладені Відповідачем у поданому клопотанні причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 та роз'яснивши Відповідачу про право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 та додавши відповідні докази, а також з уточненням вимоги прохальної частини апеляційної скарги в частині дати прийняття оскаржуваного рішення (пункт 3.1).
8.6. Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, зокрема, відповідно до частини четвертої статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Цій нормі кореспондує припис пункту 4 частини першої статті 261 цього Кодексу, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
8.7. Приписи пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Наявність передбаченої частиною четвертою статті 174 ГПК України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов'язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
Таким чином, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої щодо застосування аналогічних процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України в постанові від 08.04.2021 у справі № 640/3393/19 Провадження № 11-24апп21.
8.8. Щодо наведених Відповідачем причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі, зазначених як в первинно поданому ним клопотанні про поновлення цього строку, так і в поданій ним, на виконання вимог ухвали від 11.09.2025 про усунення недоліків апеляційної скарги, заяви про поновлення такого строку, а також наведених в касаційній скарзі (пункти 1.3, 3.3, 5.1), а саме подання Відповідачем заяви про роз'яснення судового рішення першої інстанції у цій справі та призначення відповідного судового засідання на 21.08.2025, то Суд зазначає про таке.
8.9. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
8.10. Щодо застосування зазначених приписів ГПК України у поєднанні з приписами частин третьої, четвертої статті 260 та пункту 4 частини першої статті 261 цього Кодексу, то поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі має бути зазначена, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а згідно з пунктом 4 частини четвертої цієї ж статті до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За процедурою, визначеною процесуальним законом, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження і за наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вирішує питання про поновлення процесуального строку та перевіряє наявність обставин, на які посилається заявник у клопотанні про поновлення строку. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наданих доказів.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи його поновлення не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Процесуальне законодавство дає можливість апеляційному суду діяти на власний розсуд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оcкарження, однак, виконуючі такі дискреційні повноваження, суд зобов'язаний обґрунтувати підстави прийняття відповідного рішення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
8.11. Таким чином, процесуальним законом визначено алгоритм дій суду при надходженні апеляційної скарги, зокрема щодо перевірки відповідності її форми і змісту вимогам закону та дотримання визначених законом процесуальних строків оскарження судових рішень, вирішення питання про поновлення цих строків, за умов наявності поважних причин їх пропуску. Процесуальними наслідками такої перевірки є: поновлення строку на апеляційне оскарження (у разі пропуску строку з поважних причин за наявності відповідного клопотання) та відкриття апеляційного провадження у справі (статті 119, 262 ЦПК України), відмова у відкритті апеляційного провадження (з підстав, передбачених статтею 261 ЦПК України), повернення апеляційної скарги (частина третя статті 174, частина п'ята статті 260 ГПК України).
У наведених висновках (пункти 8.10, 8.11) Суд звертається до відповідних висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих щодо застосування аналогічних процесуальних норм Цивільного процесуального кодексу України у постанові від 10.09.2025 у справі № 601/485/23 Провадження № 14-139цс24.
8.12. Поряд з наведеним щодо поважності наведених Відповідачем причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі (пункт 8.8), то Суд зазначає, що учасники справи не звільняються від зобов'язань добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо оскарження судового рішення у визначених законом випадках (частина перша статті 43 ГПК України).
Статтею 256 ГПК України не визначено можливості зміни початку відліку процесуального строку з поданням учасником справи заяви про роз'яснення судового рішення чи будь-якої іншої заяви (про ухвалення додатково рішення; про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні).
Суд же апеляційної інстанції в межах своїх дискреційних повноважень в ухвалі від 11.09.2025 про залишення апеляційної скарги Відповідача без руху визнав, що подання Відповідачем заяви про роз'яснення судового рішення місцевого суду у цій справі та її призначення до розгляду в судовому засіданні не може бути поважною причиною пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі (пункт 3.1), зазначивши надалі в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження, що оцінка відповідних причин пропуску Відповідачем процесуального строку вже була здійснена апеляційним судом, а нових (інших) поважних причин пропуску такого строку Відповідач, звертаючись на вимогу суду в ухвалі від 11.09.2025 із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, не зазначив (пункт 2.2).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.01.2021 у справі № 640/17362/19 (адміністративне провадження № К/9901/1498/21) та від 17.01.2023 у справі № 916/1515/21.
8.13. У наведеному висновку Суд також враховує мотиви та висновки Господарського суду Черкаської області від 21.08.2025 у цій справі, згідно з якими цей суд, залишаючи без задоволення заяву Відповідача про роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25), зазначив, що:
- за змістом заяви Відповідача про роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 вона не стосується неточностей формулювань чи неясності рішення суду, оскільки не містить посилань на такі формулювання чи неясності в рішенні суду;
- фактично ж Відповідач заявою про роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 просить суд роз'яснити мотиви прийняття судом такого рішення з урахуванням приведених заявником у заяві доводів; доводи в обґрунтування необхідності в роз'ясненні цього рішення зводяться до незгоди з цим рішенням з підстав, на думку заявника, незаконності та необґрунтованості рішення суду через не з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 258 ГПК України належить до змісту апеляційної скарги на судове рішення і відповідно до частини першої статті 277 цього ж Кодексу можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.14. Таким чином апеляційний суд, надавши оцінку усім аргументам наведеним як у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження так і в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшов правильного висновку, що Відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення є необґрунтованими, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
У зв'язку з цим Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки Відповідач не довів існування об'єктивних обставин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником причини визнані судом апеляційної інстанції неповажними.
Дійшовши цього висновку Суд погоджується з аналогічними аргументами Позивача (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1) як необґрунтовані та такі, що не знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.
8.15. З урахуванням зазначеного Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно з належним застосуванням пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України встановив наявність передбачених такою нормою підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у цій справі.
Тож висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. Скаржник же не довів порушення норм матеріального і процесуального права судом апеляційної інстанції та не спростував відповідних висновків, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
8.16. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 925/473/21(925/407/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк