03 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/1599/25 (910/2888/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - не з'явився,
відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеві Метал",
представник боржника - не з'явився,
відповідач- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
представники відповідача - Валенко К.П., Валенко А.С. (в залі суду),
арбітражний керуючий Ткачук О.В. - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1 ,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 28.10.2025
у складі колегії суддів: Козир Т.П. (головуюча), Доманської М.Л., Сотнікова С.В.,
у справі за позовом
ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеві Метал"
Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
про розірвання договору поруки
в межах справи № 910/1599/25
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеві Метал"
Короткий зміст руху справи
1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1599/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордікстіл" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеві Метал" (далі - ТОВ "Хеві Метал", боржник).
2. У березні 2025 року ОСОБА_1 , в межах вказаної справи про банкрутство, звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ "Хеві Метал" (далі - відповідач) та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк", відповідач) про розірвання договору поруки №174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 від 24.03.2021, за яким сторонами є Банк, Товариство та ОСОБА_1 .
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні Договору поруки, істотно змінилися і станом на теперішній час позивач не бажає бути поручителем за виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по Генеральному кредитному договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 позовну заяву задоволено.
Розірвано Договір поруки № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 від 24.03.2021, за яким сторонами є ТОВ "Хеві Метал", ПАТ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ТОВ "Хеві Метал" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 514,00 грн.
Стягнуто з ПАТ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 514,00 грн.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що є підставою для розірвання договору поруки.
6. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
6.1. 03.12.2020 між кінцевим бенефіціарним власником, що володіє часткою у розмірі 77% статутного капіталу ТОВ "Хеві Метал", ОСОБА_2 (Сторона Т) та кінцевим бенефіціарним власником, що володіє часткою у розмірі 23% статутного капіталу ТОВ "Хеві Метал", ОСОБА_3 (Сторона Р) було укладено Протокол погодження цілей та дій по їх досягненню (Угоду).
6.2. Відповідно до пункту 1 цієї Угоди Сторона Т підтвердила свою готовність виходу з ТОВ "Хеві Метал" з наміром продати на користь Сторони Р свою частку за 13 500 000 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч) Євро. При цьому, вартість частки складається з:
- вартості корпоративного права, що належить компанії Маракортіо Холдінгз Лімітед у розмірі 77% статутного капіталу ТОВ "Хеві Метал";
- погашення позик, отриманих від компаній Маракортіо Холдінгз Лімітед та Бормоз Холдінгз Лімітед з урахуванням відсотків;
- погашення поворотної фінансової допомоги перед ТОВ "ЕйДжиДжи Асетс менеджмент";
- повернення авансів, отриманих по господарських договорах із компаніями Маракортіо та Мілтора.
6.3. Згідно пункту 2 вказаної вище Угоди механізмом вирішення намірів сторін є отримання ТОВ "Хеві Метал" кредитних коштів у АБ "Укргазбанк" в обсягах, достатніх для викупу частки Сторони Т, рефінансування поточних кредитних та кредиторських зобов'язань відносно компанії - власника та (або) афілійованих до неї структур, рефінансування поточного кредиту, отриманого ТОВ "Хеві Метал" від МТБ банку.
6.4. Колегіальним органом банку від 18.02.2021 було прийнято рішення про укладення генерального кредитного договору із ТОВ "Хеві Метал" з наступною метою кредитування (п. 12) та лімітами (п. 5):
1. ДД1 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед ПАТ "МТБ БАНК", ліміт кредитування 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США.
2. ДД2 - поповнення обігових коштів, ліміт кредитування 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США.
3. ДДЗ - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед Marakortio Holdings Limited (Республіка Кіпр) за Договором позики № МАН-1 від 22.04.2019 року, ліміт кредитування не більше 2 610 000,00 (два мільйони шістсот десять тисяч) євро.
4. ДД4 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед Marakortio Holdings Limited (Республіка Кіпр) за Контрактом № 26122018 від 26.12.2018 року, ліміт кредитування не більше 2 339 000,00 (один мільйон триста тридцять дев'ять тисяч) євро.
5. ДД5 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед Bormoz Holdings Limited (Республіка Кіпр) за Договором позики № ВОН-1 від 05.09.2019 року, ліміт кредитування не більше 2 630 000,00 (два мільйони шістсот тридцять тисяч) євро.
6. ДД6 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед Miltora Holdings Limited (Республіка Кіпр) за Контрактом № 24072019 від 24.07.2019 року, ліміт кредитування не більше 402 900,00 (чотириста дві тисячі дев'ятсот) євро.
7. ДД7 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед ТОВ «ЕЙДЖДЖИ АССЕТ МЕНЕДЖЕМЕНТ» (Україна) за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/02 від 18.08.2018 року, ліміт кредитування не більше 3 050 000 (три мільйони п'ятдесят тисяч) гривень.
8. ДД8 - рефінансування кредитної заборгованості Позичальника перед ТОВ «ПОЛТАВАНАСІННЯПРОМ» (Україна) за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 09/09/2020 від 09.09.2020 року, ліміт кредитування не більше 5 800 000 гривень (п'ять мільйонів вісімсот тисяч) гривень.
9. ДД9, ДД10 - викупу частки в статутному капіталі Позичальника у Marakortio Holdings Limited (Республіка Кіпр), ліміт кредитування не більше 2 887 500 (два мільйони вісімсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот ) євро за кожним додатковим договором.
10. Документарні акредитиви - для фінансування зовнішньоекономічних контрактів (імпортні контракти) для закупівлі імпортних матеріалів/сировини/компонентів. Ліміт кредитування встановлюється окремим рішенням.
11. Гарантії/контргарантії/резервні акредитиви для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за контрактами (договорами) в тому числі надання тендерних гарантій, гарантій повернення авансових платежів, платіжних гарантій, гарантій виконання зобов'язань. Ліміт кредитування встановлюється окремим рішенням.
6.5. 24.03.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк" як кредитором та ТОВ "Хеві Метал" як позичальником було укладено Генеральний кредитний договір № 174/2021/КОД-КБ-ГКД, згідно якого позичальник зобов'язався, у порядку та на умовах визначених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) доларів США у строк до 23.03.2026.
6.6. 24.03.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк" як кредитором та ТОВ "Хеві Метал" як позичальником та ОСОБА_1 як поручителем було укладено договір поруки № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором за Генеральний кредитний договір № 174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021.
6.7. 16.04.2021 ОСОБА_2 (Сторона Т) та ОСОБА_3 (Сторона Р) підписали Угоду про порядок дій з продажу частки 77%, що належить Маракортіо у статутному капіталі ТОВ "Хеві Метал". Із вказаної угоди вбачається, що покупцем частки мало виступати саме ТОВ "Хеві Метал", а для фінансування Угоди вже залучені кредитні кошти від АТ "Укргазбанк", з яким ТОВ "Хеві Метал" уклало 24.03.2021 генеральний кредитний договір № 174/2021/КОД-КБ-ГКД.
6.8. 22.04.2021 обидва учасники ТОВ "Хеві Метал" передали у заставу ПАТ АБ "Укргазбанк" свої частки в статутному капіталі: Марактортіо Холдингз Лімітед по договору застави № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-32 від 22.04.2021 та ТОВ "ДАН-СТІЛ" по договору застави № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-33 від 22.04.2021.
6.9. Згідно пункту 2.2 договору застави № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-32 від 22.04.2021 предмет застави оцінено у розмірі 0 грн 77 коп.
Згідно пункту 2.2 договору застави № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-33 від 22.04.2021 предмет застави оцінено у розмірі 0 грн 23 коп.
6.10. Як зазначає позивач та не заперечують відповідачі, до кінця 2021 року фінансування за Генеральним кредитним договором № 174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021 було здійснено лише частково, у розмірі еквіваленту 15,3 млн. доларів США, а залишок суми, яка мала бути направлена у якості розрахунків за частку у розмірі 77% безпосередньо по договору купівлі-продажу частки між позичальником та Маракортіо, видана не була, що й спричинило незавершення Угоди станом на кінець 2021 року. 24.02.2022 почалося широкомасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України і питання фінансування та виконання Угоди було відкладено.
6.11. 18.10.2024 у продовження укладених раніше домовленостей між продавцем Маракортіо Холдингз Лімітед в особі ОСОБА_4 та покупцем, а також ТОВ "Хеві Метал" в особі ОСОБА_3 укладено Угоду про вихід Маракортіо із ТОВ "Хеві Метал", у якій сторони домовились про подальший рух щодо повного виходу Маракортіо із складу ТОВ "Хеві Метал" та зафіксували, що з 13 000 000 Євро вже було проведено розрахунків на суму 6 656 900 Євро та 8 850 000 грн, а залишок у розмірі 5 764 087 Євро має бути сплачений за новим договором купівлі-продажу частки 77%, що належить Маракортіо у ТОВ "Хеві Метал", який сторони мають укласти в майбутньому із наступним графіком платежів: 1 000 000 Євро у строк до 24.12.2024 та щомісяця по 100 000 Євро починаючи з 01.04.2025 по 31.12.2028.
6.12. Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.11.2024 № 22024150000000282 та витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.11.2024 № 22024152110001102, а також довідки АТ "МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО" від 15.11.2024 за № 12.03-011/6953 у ніч на 6 листопада 2024 року у результаті обстрілів БПЛА типу «Shahed 136», виробничі потужності ТОВ "Хеві Метал", що знаходяться за адресою м. Первомайськ, вул. Корабельна 50/3 зазнали пошкоджень. Окрім цього, влучань зазнали і об'єкти енергетики - електропідстанції, що знаходяться у м. Первомайськ по вул. Київська 131 (два влучання) та Миколаївська 2 (одне влучання). Від останньої здійснювалося живлення виробничих потужностей ТОВ "Хеві Метал".
6.13. Судом досліджено фінансову звітність ТОВ «Хеві Метал» за 9 місяців 2024 року, надану позивачем. Як вбачається із рядка балансу 1495, чисті активи позичальника на початок звітного періоду становили 60 967 тис. грн та на кінець звітного періоду становили 25 907 тис. грн.
6.14. 13.02.2025 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Хеві Метал" у складі учасника Маракортіо Холдингз Лімітед, що володіє часткою у розмірі 77% статутного капіталу, оформлені протоколом № 13/02/25-01.
Із вказаного протоколу загальних зборів учасників вбачається обговорення та прийняття наступних рішень:
- обрання головою загальних зборів ОСОБА_5 та секретаря зборів ОСОБА_6 ;
- заслухано фінансового директора ОСОБА_6 , який повідомив, що чисті активи товариства за минулий рік знизилися з 60, 9 млн грн до 0,78 млн грн, що було прийнято до уваги та вирішено визнати вказані показники Товариства за результатами 2024 року незадовільними;
- відкликано з посади Генерального директора Товариства ОСОБА_3 та з посади виконавчого директора ОСОБА_2 , натомість обрано членами дирекції Товариства Генерального директора ОСОБА_7 та Виконавчого директора Товариства ОСОБА_6 ;
- припинено діяльність ТОВ "Хеві Метал" шляхом його ліквідації у загальному порядку, відповідно до чинного законодавства України; призначено ліквідаційну комісію та голову ліквідаційної комісії, визначено її місцезнаходження за адресою 04119, м. Київ, вул. Деревлянська б.8 оф.101 літ.А.
7. Суд уважає встановленими та доведеними належними і допустимими доказами у цій справі обставини, за якими позивач укладаючи спірний договір поруки № 174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 від 24.03.2021 виходив із того, що забезпечує виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021, в результаті отримання кредитних коштів, за яким в кінцевому рахунку було набуття саме його батьком ОСОБА_3 повного контролю за відповідачем - ТОВ "Хеві Метал" шляхом розрахунків із Маракортіо Холдингз Лімітед та афілійованими до нього кредиторами, продажем останнім своєї частки у розмірі 77% в статутному капіталі ТОВ "Хеві Метал" на користь самого товариства, а також подальше ведення господарської діяльності ТОВ "Хеві Метал" під контролем ОСОБА_3 , за рахунок якої мало відбуватися виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі № 910/1599/25 (910/2888/25) апеляційні скарги ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Хеві Метал" задоволено.
Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025.
У позові відмовлено.
9. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи наведені позивачем доводи для розірвання договору поруки враховав, що такі обставини не є підставами для розірвання договору поруки, з огляду на відсутність підстав, обумовлених частиною 2 статті 652 ЦК України
10. Апеляційним господарським судом встановлено:
10.1. Права та обов'язки сторін у цій справі виникли на підставі наступних правочинів:
- Генерального кредитного договору №174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021 і додаткових договорів до нього, які укладені між Банком та Товариством;
- договору поруки №174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 від 24 березня 2021 року, який укладений між позивачем та відповідачами в забезпечення виконання зобов'язань Товариства перед Банком по генеральному кредитному договору.
Договори укладені належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнані недійсними.
10.2. Умовами Генерального кредитного договору було чітко обумовлено, що цільове використання кредиту встановлюється у додаткових договорах, а саме видача кредитних коштів та їх повернення забезпечувались, зокрема, порукою ОСОБА_1 та відповідною заставою.
10.3. В матеріалах справи наявні додаткові договори до Генерального кредитного договору, за яким банк, у відповідності до умов договору, погоджував видачу кредитних коштів на цілі, які обумовлювались додатковими угодами, зокрема для поповнення обігових кошів, повернення позик, обслуговування документарних акредитивів, тощо.
10.4. Додаткових угод саме щодо фінансування викупу частки в статутному капіталі позичальника у Marakortio Holdings Limited (Республіка Кіпр) між сторонами в порядку, обумовленому п. п. 3.1.3, п. 3.2 розділу ІІІ Генерального кредитного договору, не укладалось.
10.5. За умовами укладеного сторонами договору поруки поручитель (позивач) зобов'язався перед кредитором (Банк) відповідати за виконання позичальника (Товариство) зобов'язань по Генеральному кредитному договору №174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеним кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 23 березня 2026 року повернути кредит у розмірі 20 000 000 доларів США в строк по 23 березня 2026 року (включно), сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи, пені та інші платежі, відшкодувати кредитору всі збитки тощо.
10.6. Згідно умов договору поруки відповідальність поручителя не залежить від цільового призначення кредитів та дорівнює обсягу відповідальності позичальника.
Жодних умов залежності обсягу відповідальності поручителя перед кредитором від цільового призначення кредитів за Генеральним кредитним договором вказаний договір поруки не містить і таких обставин позивачем не доведено.
10.7. Обставини викупу частки були зафіксовані фізичними особами в укладених ними у протоколі узгодження цілей і дій по їх досягненню від 03.12.2020 та угоді про порядок дій від 16.04.2021, і реалізація вказаних дій залежала виключно від волевиявлення цих осіб у порядку, встановленому законом, і правовідносини яких жодним чином не впливають на відповідальність позивача, як поручителя, за договором поруки, і не є підставою для розірвання договору поруки з підстав, обумовлених ч. 2 ст. 652 ЦК України, і такі підстави як окремо так і в сукупності відсутні
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі № 910/1599/25(910/2888/25) Господарського суду м. Києва, з вимогою рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у цій справі залишити в силі.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1599/25(910/2888/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1599/25(910/2888/25) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025, датою проведення судового засідання визначено 03.03.2026.
14. 27.01.2026 до Верховного Суду від ПАТ "Укргазбанк" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
15. 02.03.2026 від представника ОСОБА_1 - Буйного А.О. надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що за станом здоров'я він не зможе взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 0.03.2026.
16. Колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання представника ОСОБА_1 - Буйного А.О. за відсутністю доказів підстав неможливості участі в судовому засіданні та з огляду на те, що згідно з частиною першою статті 301 ГПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу; явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов'язковою; позиція скаржника викладена письмово у касаційній скарзі; матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
17. Представники ПАТ "Укргазбанк" в судовому засіданні 03.03.2026 (в залі суду) проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у Відзиві на касаційну скаргу, просили постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №910/1599/25(910/2888/25) залишити без змін.
18. Інші учасники провадження у справі, зокрема скаржник, у призначене судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (03.03.2026) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 03.03.2026 (крім того, що було розглянуто, пункт 16 цієї Постанови). Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 03.03.2026.
20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/26 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2026 №4757-IX), Верховний Суд розглядає справу №910/1599/25(910/2888/25) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
21. В обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, заявник посилається на положення пунктів 1, 3, частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку щодо застосування положень статті 652 ЦК України у подібних правовідносинах; неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 651, 652 ЦК України за неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.04.2021 у справі № 335/7306/19, постанові від 07.05.2025 у справі № 902/111/24, постанові від 23.07.2019 у справі №910/13249/17.
Доводи відповідача
(ПАТ "Укргазбанк")
22. Відповідач доводить:
22.1. Скаржник не довів належними та допустимими доказами, що обставинами, якими він керувався при укладенні Договору поруки, були його легітимні очікування щодо набуття ОСОБА_3 повного корпоративного контролю
над ТОВ "Хеві Метал".
22.2. Легітимні очікування Позивача стосовно настання корпоративних змін у ТОВ "Хеві Метал" ґрунтуються на помилковому сприйнятті та оцінці Скаржником цих обставин. Ці обставини мали договірний характер і з високою долею вірогідності могли, як настати, так і не настати.
22.3. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність одночасно всіх чотирьох умов, установлених частиною другою статті 652 ЦК України, що є обов'язковою передумовою для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. За таких умов розірвання договору з посиланням на статтю 652 ЦК України є неможливим.
22.4. Скаржник не підтвердив наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією рф та рішеннями, прийнятими на загальних зборах учасників ТОВ "Хеві Метал" від 13.02.2025.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
27. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
28. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
29. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
30. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.
31. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
33. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Наведена норма кореспондується з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
34. Предметом судового розгляду, в межах справи про банкрутство ТОВ "Хеві Метал", є вимоги ОСОБА_1 до боржника та ПАТ "Укргазбанк" про розірвання договору поруки.
35. Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
36. Правовідносинам щодо забезпечення виконання зобов'язання притаманна акцесорність (додатковість) щодо основного зобов'язання, виконання якого забезпечується. Зазначена акцесорність полягає в тому, що таке акцесорне зобов'язання існує, оскільки існує основне зобов'язання.
37. Отже, порука як спосіб забезпечення виконання зобов'язання за своєю природою передбачає, що поручитель свідомо приймає ризик відповідальності у випадку порушення боржником основного зобов'язання (статті 553, 554 ЦК України).
38. Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
39. Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
40. За приписами частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
41. Частина 4 статті 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
42. Отже, стаття 652 ЦК України встановлює виключний, а не загальний механізм судового втручання у договірні правовідносини, який може бути застосований лише за умови одночасного встановлення всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою цієї статті, та за наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між зміною обставин і неможливістю збереження договірного балансу.
43. При цьому, застосування статі 652 ЦК України не пов'язується з порушенням договору іншою стороною і спрямоване на врегулювання наслідків істотної зміни обставин за умови доведеності критеріїв, визначених ч.2 цієї статті. Водночас, слід враховувати те, що істотна зміна обставин у розумінні цієї норми не може ототожнюватися з будь-якими небажаними для сторони наслідками виконання договору або з втратою економічної доцільності зобов'язання, якщо такі наслідки випливають із природи правочину та прийнятого стороною ризику.
44. Поняття "істотна зміна обставин" є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абз. 2 частини 1 статті 652 ЦК України, яка встановлює, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
45. За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 ЦК України не підлягає розірванню як за згодою сторін, так і за рішенням суду.
46. Застосування ст. 652 ЦК України є відображенням у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
47. Як про це вже було позначено вище, існування одночасно чотирьох умов, що відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
48. Першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до цієї умови події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин", повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона знала про ці події і могла взяти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які й створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", роблять неможливим для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.
49. Друга умова - це умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна зі сторін договору повинна вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання. Для відповідного обґрунтування вказаної умови суду необхідно належним чином проаналізувати умови укладеного сторонами договору та встановити належним чином обставини, які свідчили б про те, що сторона договору дійсно не може усунути обставин, які для неї істотно змінилися.
50. Третьою необхідною умовою є умова, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Для встановлення цієї умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися.
51. Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може випливати із самого характеру та змісту зобов'язання.
52. Саме позивач при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору насамперед повинен довести факт наявності передбачених чинним законодавством підстав для його розірвання.
53.Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/5110/17, від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17, від 01.08.2020 у справі № 910/16784/20, від 04.03.2025 у справі № 910/3688/24, а також у постанові від 05.02.2026 у справі № 910/1599/25 (910/2898/25).
54.Верховний Суд зауважує, що довід скаржника про відсутність висновку щодо того, що слід розуміти під "обставинами, якими сторони керувалися при укладенні договору" у контексті статті 652 ЦК України, сформульований у касаційній скарзі як самостійна підстава оскарження за пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, є необґрунтованим з огляду на наявну практику Верховного Суду та критерії застосування статті 652 ЦК України, вже викладені у постановах, на які посилається сам скаржник, зокрема у справах №910/13249/17, №910/3688/24.
55. Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.03.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк", як кредитором, ТОВ "Хеві Метал", як позичальником, та ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором за Генеральним кредитним договором, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань за генеральним кредитним договором, а також договорами про внесення змін до нього та додатковими договорами, укладеними кредитором з позичальником, згідно яких позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 23.03.2026 повернути кредит у розмірі 20 000 000 дол. США, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, штрафи, пені та інші платежі у розмірах і випадках, передбачених кредитним та цим договором, відшкодувати кредитору всі збитки, понесені внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1), поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник (п.1.3).
56. Відтак, як про це вірно виснував апеляційний суд, згідно умов договору поруки відповідальність поручителя не залежить від цільового призначення кредитів та дорівнює обсягу відповідальності позичальника. Жодних умов залежності обсягу відповідальності поручителя перед кредитором від цільового призначення кредитів за Генеральним кредитним договором вказаний договір поруки не містить і таких обставин позивачем не доведено.
57. При цьому, слід зауважити, що ані договір поруки, ані генеральний кредитний договір не містять положень, які б ставили виникнення, обсяг або припинення відповідальності поручителя у залежність від: 1) подальшої зміни складу учасників ТОВ "Хеві Метал"; 2) набуття контролю над боржником певною фізичною особою; 3) укладення або неукладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі боржника.
58. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що обставини викупу частки були зафіксовані фізичними особами в укладених ними у протоколі узгодження цілей і дій по їх досягненню від 03.12.2020 та угоді про порядок дій від 16.04.2021, і реалізація вказаних дій залежала виключно від волевиявлення цих осіб у порядку, встановленому законом, і правовідносини яких жодним чином не впливають на відповідальність позивача, як поручителя, за договором поруки, і не є підставою для розірвання договору поруки з підстав, обумовлених частиною 2 статті 652 ЦК України, і такі підстави як окремо так і в сукупності відсутні і судом апеляційної інстанції не встановлені, а позивачем, відповідно, не доведені.
59. При цьому, апеляційний господарський суд, оцінюючи наведені позивачем доводи для розірвання договору поруки врахував, що такі обставини не є підставами для розірвання договору поруки, з огляду на відсутність підстав, обумовлених частиною 2 статті 652 ЦК України, зокрема:
- щодо обставини того, що сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане: як зазначалось вище, обставини викупу частки були зафіксовані фізичними особами у укладених ними у протоколі узгодження цілей і дій по їх досягненню від 03.12.2020 та угоді про порядок дій від 16.04.2021, і реалізація вказаних дій залежала виключно від волевиявлення таких осіб у порядку, встановленому законом, і правовідносини яких жодним чином не впливають на відповідальність позивача, як поручителя, за договором поруки;
- щодо обставин про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, і виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору: вищенаведені обставини, які і обставини обстрілу енергетичної інфраструктури України та виробничих потужностей позичальника за Генеральним кредитним договором у ніч на 06.11.2024 знизили інвестиційну привабливість активів Товариства та можливість отримання під них додаткового фінансування позичальником для викупу частки мажоритарія за ціною у 5 764 087 Євро, стосується обох договірних сторін, а вказані обставини щодо обстрілу та запровадженого воєнного стану мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін та у повній мірі стосуються обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені до обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору і виходили, що вони не настануть, і у зв'язку з якими виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- щодо обставини того, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона: відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання зобов'язань і відповідає за повернення заборгованості за Генеральним кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник; також, за даним договором поруки відповідальність поручителя не залежить від цільового призначення кредитів за додатковими договорами, і відповідно, позивач, уклавши договір поруки прийняв на себе відповідні ризики, виходячи з двосторонньо погоджених умов.
60. Відтак, на момент укладення договору поруки 24.03.2021 сторонам було відомо, що: 1) фінансування за генеральним кредитним договором здійснюється поетапно; 2) видача кредитних коштів для викупу частки у статутному капіталі боржника можлива лише після виконання умов, передбачених пунктами 3.1.3, 3.2 генерального кредитного договору та за окремим рішенням уповноваженого органу банку; 3) укладення додаткових договорів є правом, а не обов'язком кредитора.
61. В матеріалах справи наявні додаткові договори до Генерального кредитного договору, за яким банк, у відповідності до умов договору, погоджував видачу кредитних коштів на цілі, які обумовлювались додатковими угодами, зокрема для поповнення обігових кошів, повернення позик, обслуговування документарних акредитивів, тощо.
При цьому, додаткових угод саме щодо фінансування викупу частки в статутному капіталі позичальника у Marakortio Holdings Limited (Республіка Кіпр) між сторонами в порядку, обумовленому п. п. 3.1.3, п. 3.2 розділу ІІІ Генерального кредитного договору, не укладалось.
62. Факт того, що додаткові договори щодо фінансування викупу частки у Marakortio Holdings Limited укладені не були, сам по собі не може розцінюватися як істотна зміна обставин, оскільки така можливість прямо випливала з умов генерального кредитного договору та була об'єктивно передбачуваною для поручителя на момент укладення договору поруки.
63. Верховний Суд погоджується і з висновком апеляційного господарського суду про те, що можливість настання негативних наслідків у зв'язку з невиконанням боржником основного зобов'язання є передбачуваною для поручителя та обумовленою самим змістом договору поруки, а тому не може розглядатися як істотна зміна обставин у розумінні статті 652 ЦК України.
64. Враховуючи викладене вище та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, в цьому випадку, правильно застосував положення статті 652 ЦК України, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність одночасної наявності чотирьох умов, передбачених частиною другою цієї статті, та правомірно скасував рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
65. При цьому Верховний Суд звертає увагу: апеляційний господарський суд не ототожнював "обставини, якими сторони керувалися" виключно з текстом договору, а виходив із того, що такі обставини мають бути юридично релевантними саме для відповідного договірного зв'язку та перебувати у причинно-наслідковому зв'язку з вимогою про розірвання, а не зумовлюватися зовнішніми домовленостями третіх осіб, що не є частиною договірного регулювання поруки (зокрема, Протоколом від 03.12.2020 та угодою від 16.04.2021 між фізичними особами). Такий підхід узгоджується з висновком про те, що заявник має довести саме істотну зміну обставин у розумінні ст. 652 ЦК України та одночасну наявність усіх чотирьох умов частини 2 цієї статті.
66. У справі, що переглядається, договір поруки №174/2021/КОД-КБ-ГКД-П1 від 24.03.2021, як і генеральний кредитний договір №174/2021/КОД-КБ-ГКД від 24.03.2021, не містять умов, які б: (1) фіксували перехід корпоративного контролю над боржником як умову укладення договору поруки; (2) ставили виникнення, обсяг або припинення відповідальності поручителя у залежність від зміни складу учасників чи керівництва боржника; (3) пов'язували дію поруки з укладенням або виконанням домовленостей бенефіціарів щодо викупу частки.
67. Натомість посилання позивача (а також мотиви рішення суду першої інстанції) на Протокол від 03.12.2020, угоди/домовленості щодо продажу частки та очікуваний перехід контролю до ОСОБА_3 відображають позадоговірні корпоративні наміри та приватні домовленості третіх осіб, реалізація яких залежала від подальшого волевиявлення та дотримання корпоративної процедури і, як встановлено апеляційним судом, не входила до договірного регулювання поруки.
68. За таких обставин твердження про "легітимні очікування" щодо переходу контролю над ТОВ "Хеві Метал" до ОСОБА_3 не має належного правового обґрунтування саме у межах правовідносин поруки, а тому не може бути ані доказом того, що при укладенні договору поруки сторони виходили з того, що відповідні корпоративні зміни (чи їх відсутність) не настануть (перша умова ч. 2 ст. 652 ЦК України), ані підставою для висновку, що прийняття 13.02.2025 рішень про зміну керівництва та ліквідацію боржника є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.
69. Отже, навіть з урахуванням загального підходу до принципу легітимних очікувань, сформульованого у справі №580/1300/22, застосування цього принципу у даному спорі не може підміняти встановлення та доведення сукупності чотирьох умов за частиною 2 статті 652 ЦК України і не спростовує висновку апеляційного суду про їх відсутність.
70. Водночас, відповідно до меж розгляду справ судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, зокрема частини другої названої статті, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
71. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.
72. Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності застосування апеляційним судом статті 652 ЦК України та не підтверджують наявності підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025.
Висновки за результатами касаційного провадження
73. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
74. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
75. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №910/1599/25(910/2888/25) - без змін як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
76. У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №910/1599/25 (910/2888/25) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік