8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
09 березня 2026 року м. ХарківСправа № 922/639/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши розглянувши заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№3596 від 12.02.2026) у справі
за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики України, м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонду державного майна України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", смт. Есхар, Чугуївський район, Харківська область
про про розірвання договору
за участю представників:
прокурора: Сірик В.В.(службове посвідчення №072943 від 01.03.2023);
позивача: Їжаківський А.О. (самопредставництво);
відповідача: не з'явився;
третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: не з'явився.
20.02.2023 заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", в якому просив суд розірвати, укладений 20.04.2012 між позивачем і відповідачем концесійний договір (об'єкт концесії - ЦМК ДП Теплоелектроцентраль-2 Есхар).
В обґрунтування позовних вимог прокурор стверджував про наявність істотного порушення відповідачем умов концесійного договору, яке полягало у систематичній несплаті концесійних платежів, не проведенні страхування переданого в концесію державного майна, фінансової неспроможності забезпечення послуг з охорони майна, незабезпеченні підприємства вугіллям, допущенні великої заборгованості перед газопостачальною та газорозподільною компаніями, не виплаті заробітної плати працівникам та як наслідок, у зриві опалювального сезону 2022 - 2023 років в смт. Есхар, Чугуївського району, Харківської області.
За твердженням прокурора, допущене ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" невиконання умов концесійного договору, порушило майнові права держави, як власника об'єкта концесії, на отримання належних їй платежів за передане відповідачу право здійснювати управління (експлуатацію) цим об'єктом, а також призвело до невиконання дохідної частини Державного бюджету України та зменшенні передбачених законодавством надходжень до нього.
Прокурор також зазначав, що передаючи об'єкт критичної інфраструктури у концесію, держава розраховувала на належне та добросовісне виконання умов концесійного договору, наслідком якого буде належне функціонування підприємства, виконання його основної діяльності із виробництва, транспортування, передачі, розподілу та постачання електричної енергії, пари та гарячої води в регіоні, однак ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" досягнення необхідного ефекту не забезпечило.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №922/639/23 позов задоволено; договір розірвано.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 і рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2023 у справі №922/639/23, справу №922/639/23 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.03.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд державного майна України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2024 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/639/23 в задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що визначений прокурором позивач - Міністерство енергетики України, не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, а отже звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2025 рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/639/23 скасовано, справу №922/639/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2025 у справі №922/639/23 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 01.10.2025 судом апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення.Рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2025 у справі №922/639/23 залишено без змін.
Постановою Касаційного Господарського суду від 27.01.2026 судом касаційні скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури та Міністерства енергетики України задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/639/23 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано концесійний договір від 20.04.2012, укладений між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на користь Харківської обласної прокуратури 17 714, 40 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на користь Міністерства енергетики України 14 762, 00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційних скарг. Видачу відповідного наказу доручено Господарському суду Харківської області.
12.02.2026 матеріали справи №922/639/23 повернуто до Господарського суду Харківської області.
12.02.2026 до Господарського суду Харківської області від ТОВ ДВ "Нафтогазовидобувна Компанія" надійшла заява про відстрочення виконня рішення (вх.№3596 від 12.02.2026).
Відповідно до розпорядження керівника Господарського суду Харківської області №27/2026 від 12.02.2026 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 проведено повторний авторозподіл справи №922/639/23. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Ємельянову О.О.
Відповідно до розпорядження керівника Господарського суду Харківської області №28/2026 від 13.02.2026 у зв'язку з тим що суддя Ємельянова О.О. вже брала участь у попередньому розгляді справи, а тому її участь у розгляді заяви про відстрочення виконання рішення є неопустимою згідно ст.36 ГПК. На підставі вказаного, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи відповідно до якого головуючим суддею обрано суддю Рильову В.В.
12.02.2026 до Господарського суду Харківської області від Міністерства Енергетики України надійшла заява про видачу наказів на виконання судового рішення.
За розпорядженням голови Господарського суду Харківської області Новікової Н.А. заяву про видачу наказів у справі передано на виконання судді Жигалкіну І.П.
16.02.2026 суддею Жигалкіним І.П. у справі №922/639/23 видано відповідні накази.
Також 16.02.2026 матеріали справи передано судді Рильовій В.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2026 судом заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№3596 від 12.02.2026) прийнято до розгляду, судове засідання призначено на "09" березня 2026 р. о 12:20 годині.
У визначений день в судове засідання з'явились прокурор та позивач.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом надіслання ухвали суду від 19.02.2026 до їх електронних кабінетів.
В судовому засіданні судом оголошено, що 09.03.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про залишення заяви про відстрочення рішення суду без розгляду (вх.№5650 від 09.03.2026), в якій останній просить суд, залишити заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№3596 від 12.02.2026) без розгляду та не розглядати подану заяву по суті.
Розглянувши заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про залишення заяви про відстрочення рішення суду без розгляду (вх.№5650 від 09.03.2026), суд зазначає таке.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При цьому у відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Зі змісту вказаної норми слідує, що право позивача на звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду може бути реалізоване ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.
Судом роз'яснюється, що залишення позову без розгляду - це закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення за наявності точно встановлених в законі обставин, зокрема, вільного волевиявлення позивача шляхом реалізації його суб'єктивного процесуального права - права на залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Враховуючи відсутність у Господарському процесуальному кодексі України норм, які б регулювали питання залишення заяви про відстрочення виконання рішння суду без розгляду, суд застосовує аналогію закону, якою врегульовано питання залишення позову без розгляду.
Як вбачається із поданої позивачем заяви про залишення заяви без розгляду, підписаної уповноваженим представником відповідача ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" - Данилюком О.О., який є генеральним директором товариства відповідача відповідно до наказу №21-10 від 21.10.20015, обмежень представника відповідача на підписання та подання заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено.
Розглянувши матеріали заяви про залишення заяви про відстрчоення виконання рішення без розгляду, перевіривши повноваження представника заявника на підписання заяви про залишення заяви про відстрочення без розгляду, суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить чинному законодавству і не порушує права та інтереси заявника або інших учасників судового процесу, з огляду на що заява підлягає задоволенню, а заява ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№3596 від 12.02.2026) - залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України за аналогією закону.
Керуючись п.5 ч.1 ст.226, ч. 6 ст. 233, ст. 232-235, абз. 2 ч. 1 ст. 256, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України,суд
1. Заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про залишення заяви про відстрочення рішення суду без розгляду (вх.№5650 від 09.03.2026) - задовольнити.
2. Заяву ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувної компанії" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№3596 від 12.02.2026) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено та підписано 11.03.2026
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/639/23
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.