23 лютого 2026 року м. ТернопільСправа № 921/456/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", адреса : 04080, вул. Кирилівська, буд. 85, м.Київ,
до відповідача: Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради, адреса : 47003, Тернопільська область, Кременецький район, місто Кременець, вул. Шевченка, буд. 67,
про стягнення заборгованості в сумі 296 902 грн 77 коп., з яких: 118 474 грн 25 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію ; 82 974 грн 38 коп. - 15% річних ; 70 273 грн 33 коп. інфляційні втрати ; 25 180 грн 81 коп. - пеня.
За участі учасників та їх представників:
Позивача: Атаманюк Василь Васильович;
Відповідача: не з'явився.
1. Суть та рух справи.
Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрітеренерго" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради про стягнення :
- заборгованості в сумі 296 902 грн 77 коп., з яких: 118 474 грн 25 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію ; 82 974 грн 38 коп. - 15% річних ; 70 273 грн 33 коп. інфляційні втрати ; 25 180 грн 81 коп. - пеня.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.08.2025, яке в порядку статті 183 ГПК України неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 16.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.01.2026, без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.
У судовому засіданні 13.01.2026 суд перейшов до розгляду справи по суті, оголосив перерву в судовому засіданні та призначив стадію дослідження доказів та судові дебати на 16.02.2026.
В судовому засіданні 16.02.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та зазначив, що скорочена (вступна та резолютивна) частина рішення буде проголошена 23.02.2026.
В судовому засіданні 23.02.2026 судом оголошено скорочену (вступна та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1.Позиція позивача - ДПЗД "Укрітеренерго".
Позовні вимоги, викладені у позовній заяві (вих. №44/22-1377 від 23.07.2025, вх. №519 від 25.07.2025), обґрунтовані невиконанням відповідачем, як споживачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті за поставлену постачальником "останньої надії" електричну енергію на умовах типового договору постачання електричної енергії.
Так, позивач зазначає, що Відділ освіти, перебував на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії згідно даних отриманих від Оператора системи розподілу - Акціонерного товариство АТ «Тернопільобленерго» (далі - АТ «Тернопільобленерго», ОСР) у періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 та з 01.11.2022 по 31.12.2022.
01.10.2024 на офіційному сайті Кременецької міської громади у розділі «Оголошення» (https://kremenetska-gromada.gov.ua/news/1727857071/) в мережі Інтернет розміщено «Оголошення про припинення діяльності» з наступним змістом: «Відповідно до рішення Кременецької міської ради від 27 вересня 2024 року № 6135 «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників апарату Кременецької міської ради та її виконавчих органів» (далі - Рішення) (роздруківка рішення - додаток №3) припиняють свою діяльність юридичні особи: відділ освіти Кременецької міської ради (ЄДРПОУ 40210966) (далі - Відділ освіти)… шляхом реорганізації (злиття)».
Відповідно до пункту 1.3.1 вищезазначеного Рішення, було встановлено, що: «Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради є правонаступником відділу освіти Кременецької міської ради…».
Як зазначає позивач, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримали від ОСР дані (звіти) про фактичне споживання - Відділом освіти Кременецької міської ради електричної енергії постачальника «останньої надії» за періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року в загальній кількості 74 846 кВт*год.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії у періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року, проте Споживач в порушення умов пункту 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну таповну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та Комерційної пропозиції № 3 та №5, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
На момент звернення до суду з цією заявою, обсяг спожитої Відділом освіти електроенергії за Договором у постачальника «останньої надії» за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 та з 01.11.2022 по 31.12.2022 становить 74 846 кВт*год. на загальну суму 340 054,47 грн. З яких, Споживач частково оплатив Позивачу заборгованість за січень 2021 року у розмірі 38 010,39 грн згідно Виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 30.12.2022 року, а також оплатив у повному обсязі за постачання електроенергії за лютий та березень 2021 року на загальну суму 183 569,83 грн згідно Виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 20.12.2021 року.
Загальна сума оплаченої Споживачем електричної енергії за Договором становить - 221 580,22 грн.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви, Відділ освіти Кременецької міської ради має заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за постачання електричної енергії у розмірі 118 474,25 грн з яких: 80 463,86 грн за січень 2021 року, 5914,61 грн за листопад 2022 року та 32 095,78 грн за грудень 2022 року.
Вказане стало підставою для звернення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення з відповідача - Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради заборгованості в сумі в сумі 296 902 грн 77 коп., з яких: 118 474 грн 25 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію ; 82 974 грн 38 коп. - 15% річних ; 70 273 грн 33 коп. інфляційні втрати ; 25 180 грн 81 коп. - пеня.
2.2. Позиція відповідача - Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради.
У відзиві на позовну заяву від 05.09.2025 (вх. № 6280 від 05.09.2025) відповідач не заперечує проти наявності заявленої до стягнення основної суми боргу, проте просить зменшити 82 974,38 грн - 15% річних до 16 594,89 грн - 3% річних, а також зменшити пеню у розмірі 25 180,81 грн на 50% до 12 590, 40 грн.
Вказане мотивує тим, що Відділом освіти було фактично сплачено понад 65% (а саме 221 580,22 грн із 340 054,47 грн) вартості спожитої електроенергії, що свідчить про виконання основної частини зобов'язань за Договором.
Зауважує, що своєчасне та повне погашення відповідачем вартості електричної енергії за лютий та березень 2021 року на суму 183 569,83 грн, а також часткове погашення боргу за січень 2021 року в розмірі 38 010,39 грн, підтверджують належну поведінку та добросовісність відповідача при виконанні договірних відносин.
Таким чином, на думку відповідача, залишок заборгованості у сумі 118 474,25 грн не може свідчити про системне ухилення Відділу освіти від виконання зобов'язань, оскільки основна частина боргу вже погашена, а з боку відповідача вчинялися реальні дії, спрямовані на поступове зменшення заборгованості.
Наголошує, що відповідач є бюджетною установою, діяльність якої безпосередньо залежить від обсягів та строків надходження коштів із відповідного бюджету. Враховуючи зазначене, затримка у сплаті частини заборгованості є наслідком об'єктивних фінансових обставин, а не недобросовісної поведінки чи умисного ухилення.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає: «Відповідно до наданих документів (рахунок № 000040210966/18/О12/39091 від 28.12.2022 року та Акт № 031601 від 27.12.2022 року), обсяг постачання електричної енергії за грудень 2022 року становив 5 746,00 кВт/год на загальну суму 32 095,78 грн з ПДВ. Зазначені документи були надіслані та отримані 28.12.2022 року через електронну пошту, що підтверджується відповідними скріншотами та копіями електронних повідомлень (додатки №25- 27).».
Вказане підтверджує, що рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії були отримані відповідачем лише 28 грудня 2022 року, тобто в останні робочі дні бюджетного року.
Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Оскільки рахунок було отримано фактично наприкінці бюджетного періоду, а кошторис уже був вичерпаний або не дозволяв здійснити оплату, здійснення платежу в межах 2022 року було неможливим без додаткових змін до бюджетного призначення, що на цій стадії було неможливо.
Згідно із частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, навіть якщо оплата не була здійснена до завершення року, використати бюджетні призначення 2022 року після його закінчення було заборонено, а відповідних змін до призначення або його продовження не було.
З огляду на зазначене а також на те, що сума основного боргу становить 118 474,25 грн, а інші нарахування 178 428, 52 грн, відповідач просить про часткове задоволення позову.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.
Підставою звернення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до суду із позовом у даній справі стало порушення відповідачем строків оплати за спожиту електричну енергію за періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", виконує функції постачальника «останньої надії» (далі по тексту - ДПЗД «Укрінтеренерго», Постачальник, Позивач), що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 06.11.2018 № 1344 (копія постанови - додаток №1) та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (копія розпорядження - додаток №2), відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон про ринок), Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Частиною 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір), що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання.
До умов вищезазначеного Договору та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону про ринок, ПРРЕЕ приєднався Відділ освіти Кременецької міської ради (далі - Відділ освіти, Споживач).
Відділ освіти, перебував на постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" згідно даних отриманих від Оператора системи розподілу - Акціонерного товариство АТ "Тернопільобленерго" (далі по тексту - АТ "Тернопільобленерго", ОСР) у періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 та з 01.11.2022 по 31.12.2022 Судом встановлено, що 01.10.2024 на офіційному сайті Кременецької міської громади у розділі «Оголошення» (https://kremenetska-gromada.gov.ua/news/1727857071/) в мережі Інтернет розміщено «Оголошення про припинення діяльності» з наступним змістом: «Відповідно до рішення Кременецької міської ради від 27 вересня 2024 року № 6135 «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників апарату Кременецької міської ради та її виконавчих органів» (далі - Рішення) (роздруківка рішення - додаток №3) припиняють свою діяльність юридичні особи: відділ освіти Кременецької міської ради (ЄДРПОУ 40210966) (далі - Відділ освіти)… шляхом реорганізації (злиття)».
Відповідно до пункту 1.3.1 вищезазначеного Рішення, було встановлено, що: «Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради є правонаступником відділу освіти Кременецької міської ради …».
Крім того, відповідно до другого абзацу п. 1.1. розділу 1 «Загальні положення» Положення про управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради, яке було затверджено рішенням Кременецької міської ради від 18 лютого 2025 року № 6762 «Про затвердження Положення про управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради» (далі - Рішення №2) (роздруківка рішення - додаток №4) зазначено, що: «Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради… є правонаступником усіх прав та зобов'язань відділу освіти Кременецької міської ради, відділу культури і туризму Кременецької міської ради, відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Кременецької міської ради».
Щодо порядку здійснення постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Положенням статті 64 Закону про ринок встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (пунктом 3.4.4 ПРРЕЕ), що також кореспондується з п.3.7 Договору: «Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ…».
Разом з тим, ще з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону про ринок, ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту (у тому числі, що діяла на момент постачання електричної енергії): Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» №3 та №5; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Таким чином, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - фактичного споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Щодо фактичного споживання Відділом освіти електричної енергії Положеннями статті 45 Закону про ринок встановлено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Так, відповідно до пункту 5 та 9 частини третьої статті 46 Закону про ринок оператор системи розподілу зобов'язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Таким чином, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує всю необхідну інформацію про споживачів, які стали споживачами нашого Підприємства від оператора системи розподілу, який зобов'язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики.
Так, АТ «Тернопільобленерго» визначено як ОСР згідно реєстру суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП.
За даними АТ «Тернопільобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку, починаючи з 01.01.2021 Відділ освіти Кременецької державної адміністрації віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії», що підтверджується листом АТ «Тернопільобленерго» від 11.01.2021 вих. №131/39 «Щодо зміни електропостачальника на постачальника «останньої надії»» з додатком.
ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання)), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.
Тобто, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) (ДПЗД «Укрінтеренерго» не має доступу до вимірювальних приборів).
Відтак, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримали від ОСР дані (звіти) про фактичне споживання - Відділом освіти Кременецької міської ради електричної енергії постачальника «останньої надії» за періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року в загальній кількості 74 846 кВт*год.
Щодо неналежної оплати Споживачем послуг постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону про ринок встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону про ринок визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Згідно з пунктом 13.1. Договору, цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.
Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРЕЕ у разі укладення Договору між Сторонами. (п.3.7. Договору).
Матеріалами справи доведено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині постачання електричної енергії у періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року, проте Споживачем, в порушення умов пункту 2.1 глави 2 Договору, не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та Комерційної пропозиції № 3 та №5, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
На виконання зазначеного Договору Споживачу виставлено:
рахунок № 000040210966/18/К01/21459 від 30.09.2021 та Акт № 014906 від 30.09.2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - січень 2021 року (копія рахунку та акту - додаток №12-13), обсяг споживання електричної по 2 класу - 25 906 кВт.*год., на загальну суму 118 474,25 грн (з ПДВ), які були отримані Споживачем 13.10.2021 року через електронну пошту (pwpwpw150@gmail.com), що підтверджується скріншотом про надсилання/отримання, а також надіслані 22.12.2021 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення;
рахунок № 00040210966/18/О02/16692 від 22.03.2021 року та Акт № 010871 від 28 лютого 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - лютий 2021 року (копія рахунку та акту - додаток №16-17), обсяг споживання електричної по 2 класу - 33 933 кВт.*год., на загальну суму 145 079,87 грн (з ПДВ), які були надіслані на поштову адресу Споживача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія повідомлення - додаток №18) ;
рахунок № 000040210966/18/О03/18607 від 12.04.2021 року та Акт № 012743 від 31.03.2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - березень 2021 року (копія рахунку та акту - додаток №19-20), обсяг споживання електричної по 2 класу - 8 231 кВт.*год., на загальну суму 38 489,96 грн (з ПДВ), які були надіслані на поштову адресу Споживача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
рахунок № 000040210966/18/О11/38041 від 15.12.2022 року та Акт № 030603 від 30.11.2022 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - листопад 2022 року (копія рахунку та акту - додаток №22-23), обсяг споживання електричної по 2 класу - 1 030 кВт.*год., на загальну суму 5 914,61 грн (з ПДВ), які були отримані Споживачем 15.12.2022 року через електронну пошту (vokremrada@ukr.net, ramska80@gmail.com, pwpwpw150@gmail.com та vokrembuh@ukr.net), що підтверджується скріншотом про надсилання/отримання;
рахунок № 000040210966/18/О12/39091 від 28.12.2022 року та Акт № 031601 від 27.12.2022 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - грудень 2022 року (копія рахунку та акту - додаток №25-26), обсяг споживання електричної по 2 класу - 5 746,00 кВт.*год., на загальну суму 32 095,78 грн (з ПДВ), які були отримані Споживачем 28.12.2022 року через електронну пошту (vokremrada@ukr.net, ramska80@gmail.com, pwpwpw150@gmail.com та vokrembuh@ukr.net), що підтверджується скріншотом про надсилання/отримання.
Відповідно до абзацу восьмого п. 4.4. розділу 4 Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція): «у разі не повернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений».
На момент звернення до суду з позовною заявою, обсяг спожитої Відділом освіти електроенергії за Договором у постачальника «останньої надії» за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 та з 01.11.2022 по 31.12.2022 становить 74 846 кВт*год. на загальну суму 340 054,47 грн.
При цьому Споживач частково оплатив Постачальнику заборгованість за січень 2021 року у розмірі 38 010,39 грн, що підтверджується Випискою по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 30.12.2022 року, а також оплатив у повному обсязі за постачання електроенергії за лютий та березень 2021 року на загальну суму 183 569,83 грн підтверджується також Випискою по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 20.12.2021 року.
Загальна сума оплаченої Споживачем електричної енергії за Договором становить - 221 580,22 грн.
Таким чином, Відділ освіти Кременецької міської ради має заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за постачання електричної енергії у розмірі 118 474,25 грн, з яких: 80 463,86 грн за січень 2021 року, 5914,61 грн за листопад 2022 року та 32 095,78 грн за грудень 2022 року.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням своїх обов'язків по своєчасній оплаті за отриману електричну енергію, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача : 82 974 грн 38 коп. - 15% річних ; 70 273 грн 33 коп. інфляційних втрат ; 25 180 грн 81 коп. - пені.
4. Норми права та судова практика, які застосував суд.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативними актами.
Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статей 598-599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 3,4 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частині 1 статті 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з часинами 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За частиною 1 статті 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5. Висновки суду.
5.1. Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу.
Як встановлено судом, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі по тексту - Постачальник) виконує функції постачальника «останньої надії» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії»» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, видана на підставі постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344) та діє керуючись положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), статей 526 та 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, а адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Пунктом 3.4.4 ПРРЕЕ визначено, що договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках та укладений сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього Договору.
Відповідно до даних, отриманих від операторів системи розподілу Відділ освіти Кременецької міської ради (далі - Споживач) було споживачем Постачальника в період з 01.01.2021 по 18.02.2024 включно.
Згідно з вимогами п.п.2 та п.п.6 п.6.2 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або Договором.
З матеріалів справи вбачається, що ДПЗД «Укрінтеренерго» отримали від ОСР дані (звіти) про фактичне споживання - Відділом освіти Кременецької міської ради електричної енергії постачальника «останньої надії» за періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року в загальній кількості 74 846 кВт*год.
Щодо неналежної оплати Споживачем послуг постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону про ринок встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону про ринок визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Таким чином, Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії у періоди з 01.01.2021 по 31.03.2021 року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року, проте Споживач в порушення умов пункту 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та Комерційної пропозиції № 3 та №5, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п.7.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.
На момент звернення до суду з позовною заявою, обсяг спожитої Відділом освіти електроенергії за Договором у постачальника «останньої надії» за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 та з 01.11.2022 по 31.12.2022 становить 74 846 кВт*год на загальну суму 340 054,47 грн.
Оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнято Споживачем. (п.5.10. Договору).
При цьому, Споживач частково оплатив Позивачу заборгованість за січень 2021 року у розмірі 38 010,39 грн згідно Виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 30.12.2022 року, а також оплатив у повному обсязі за постачання електроенергії за лютий та березень 2021 року на загальну суму 183 569,83 грн згідно Виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 20.12.2021 року.
Отже, загальна сума оплаченої Споживачем електричної енергії за Договором становить - 221 580,22 грн.
Таким чином, Відділ освіти Кременецької міської ради має заборгованість перед ДПЗД Укрінтеренерго» за постачання електричної енергії у розмірі 118 474,25 грн з яких: 80 463,86 грн за січень 2021 року, 5914,61 грн за листопад 2022 року та 32 095,78 грн за грудень 2022 року.
Станом на день звернення позивача із позовною заявою, заборгованість не була погашена Споживачем у повному обсязі.
З огляду на зазначене, ДПЗД «Укрінтеренерго» належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі продажу електроенергії за розрахункові періоди, зокрема, з 01.01.2021 по 31.03.2021року та з 01.11.2022 по 31.12.2022 року, проте Споживачем в порушення умов пункту 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
З метою досудового врегулювання спору, 22.07.2024 року на електронну пошту Відділу освіти Кременецької міської ради, ДПЗД «Укрінтеренерго» було направлено Вимогу від 17.07.2024 року вих. № 44/11-008583 з додатками, про сплату штрафних санкцій на суму 151 246,18 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 118 474,25 грн, що підтверджується скріншотом надсилання на (vokremrada@ukr.net, ramska80@gmail.com, pwpwpw150@gmail.com, vokrembuh@ukr.net та osvita@kremenetska-gromada.gov.ua).
Як вбачається із наданого листа-відповіді від 27.11.2024 року вих. № 147/01-15 Споживач зазначив, що: «…оплата заборгованості можлива лише у разі прийняття судового рішення, яке зобов'язує бюджетну установу здійснити відповідну оплату. Враховуючи вищезазначене, просив врегулювати питання заборгованості у встановленому законом порядку.»
Тож, станом на час розгляду спору, заборгованість Споживача за електричну енергію складає 118 474,25 грн, зокрема :
за січень 2021 року по рахунку №000040210966/18/К01/21459 на суму 80 463,86 грн.
за листопад 2022 року по рахунку №000040210966/18/О11/38041 на суму 5 914,61 грн.
за грудень 2022 року по рахунку №000040210966/18/О12/39091 на суму 32 095,78 грн.
Крім того, згідно Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та відповідно до положень статті 625 ЦК України нараховано штрафні санкції у вигляді пені, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, яка складає:
- 15 % річних в сумі 67 584,24 грн.
- інфляція в сумі 55 188,64 грн.
- пеня в сумі 28 473,30 грн.
Усього 151 246,18 грн.
З урахуванням часткової сплати боргу, заборгованість відповідача складає 118 474,25 грн, строк розрахунків за якою настав та яка, станом на час розгляду спору, відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем допущено порушення взятих на себе грошових зобов'язань в частині здійснення оплати за спожиту електричну енергію, а саме лише часткового погашення заборгованості у сумі 221 580,22 грн.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Укладаючи договір, сторони погодили всі його істотні умови щодо надання послуг відповідачу з розподілу природного газу, зокрема строки проведення оплати і обсяг відповідальності.
Ураховуючи умови розділу 6 Договору та порушення відповідачем строків проведення оплати за отримані послуги з розподілу природного газу, заявлена до стягнення з відповідача сума боргу ґрунтується на умовах договору.
Таким чином, в Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради виник обов'язок сплатити позивачу 118 474,25 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.
Станом на час розгляду спору, заборгованість не була погашена Споживачем у повному обсязі, докази протилежного в матеріалах справи, відсутні.
З урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, Відділ освіти Кременецької міської ради має заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за постачання електричної енергії у розмірі 118 474,25 грн з яких: 80 463,86 грн за січень 2021 року, 5914,61 грн за листопад 2022 року та 32 095,78 грн за грудень 2022 року і як встановлено судом, Відділом освіти Кременецької міської ради не заперечено наявність основної суми заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», тому , суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з оплати за поставлену йому електричну енергію на суму 118 474,25 грн.
5.2. Щодо позовних вимог в частині стягнення 15% річних та інфляційних втрат.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 15% річних у розмірі 82 974,38 грн, суд зазначає таке.
Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" нераховано та заявлено до стягнення з Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради 15% річних у розмірі 82 974,38 грн.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву звернувся до суду із проханням про зменшення розміру 15 % річних до 3%річних з підстав, зазначених у відзиві.
Проте, вказане клопотання відповідача суд розглядає критично, з огляду на таке.
Згідно з нормами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою. Такі ж висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 366/203/21, від 09.11.2023 у справі № 420/2411/19 та від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
У постанові від 05.06.2024 р. у справі № 910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду також підтвердила наведений вище висновок та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 р. у справі №915/1308/23.
Відповідно до пункту 7.4 Комерційної пропозиції №3 та №5, розділу 7 «додаткові зобов'язання Споживача» встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором у відповідності з частиною другою статті 625 ЦК України.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію строків виконання яких настав. У зв'язку із зазначеним позивачем за неналежне виконання умов Договору заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 82 974,38 грн, нарахованих, відповідно до пункту 7.4 Комерційної пропозиції №3 та №5, розділу 7 «додаткові зобов'язання Споживача» та вимог статті 625 ЦК України, за період з 20.04.2021 року по 22.07.2025 року.
Згідно з вимогами підпункту 2 та підпункту 6 пункту 6.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.
Разом з тим, відповідно до положень підпункту 6 пункту 7.1. Договору Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
А тому, вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 15 % річних, суд бере до уваги, що пунктом 7.4 Комерційної пропозиції №3 та №5, розділу 7 «додаткові зобов'язання Споживача» встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором у відповідності з частиною другою статті 625 ЦК України.
Відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості пені, % річних та інфляція за період з 20.04.2021 року по 22.07.2025 року розмір 15% річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання становить 82 974,38 грн.
Судом, перевірено розрахунок 15% річних та встановлено, що він виконаний правильно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 15% річних у розмірі 82 974,38 грн є такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 70 273,33 грн, суд зазначає таке.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.
У зв'язку з порушення строків оплати за поставлену електричну енергію, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 70 273,33 грн.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та встановивши, що він виконаний правильно, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 70 273,33 грн є такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.
5.3. Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 25 180,81 грн.
Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" нараховано та заявлено до стягнення з Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради пеню у розмірі 25 180,81 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої суми пені, суд встановив, що він є правильним. Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення, зокрема, пені на 50 %.
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 25 180,81 грн, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.
Пунктом 5.11. Договору сторонами погоджено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений Додатком №1 до Договору (комерційною пропозицією), Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 стаття 550 Цивільного кодексу України).
Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності, неустойка стягується за період, який не може перевищувати шестимісячний строк з моменту невиконання зобов'язання (якщо інший строк не встановлений договором).
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).
Отже, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).
Згідно з вимогами підпункту 2 та підпункту 6 пункту 6.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.
Як уже зазначалось, відповідачем проведено частково оплату електричної енергії у сумі 221 580,22 грн, тож, станом на 25.07.2025, розмір заборгованості Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" становить 118 474,25 грн.
Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
З огляду на порушення строків оплати та наявності боргу за період, починаючи з 20.04.2021 по 22.07.2025 позивачем проведено нарахування пені, розмір якої становить 25 180,81 грн.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто цією нормою передбачено умови як підстави для зменшення пені, і ця норма не передбачає вимог щодо обов'язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц).
Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 04.02.2020 року справа № 918/116/19.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Із змісту відзиву на позов та поданій пізніше заяві про застосування статті 551 ЦК України вбачається, що Відповідач просить зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з огляду на те, що він є бюджетною установою.
Суд, дослідивши наведені в клопотанні про зменшення штрафних санкцій доводи відповідачем та надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку про те, що обґрунтування Відповідачем щодо окремих добросовісних дій з його сторони дійсно мають місце.
Так, як вбачається із матеріалів справи, та визнається позивачем у позовній заяві, своєчасне та повне погашення Відповідачем вартості електричної енергії за лютий та березень 2021 року на суму 183 569,83 грн, а також часткове погашення боргу за січень 2021 року в розмірі 38 010,39 грн, підтверджують належну поведінку та добросовісність Відповідача при виконанні договірних відносин.
Таким чином, залишок заборгованості у сумі 118 474,25 грн. не може свідчити про системне ухилення Відповідача від виконання зобов'язань, оскільки основна частина боргу вже погашена, а з боку Відповідача вчинялися реальні дії, спрямовані на поступове зменшення заборгованості.
Крім того, важливим є той факт, що Відповідач є бюджетною установою, діяльність якої безпосередньо залежить від обсягів та строків надходження коштів із відповідного бюджету. Враховуючи зазначене, затримка у сплаті частини заборгованості є наслідком об'єктивних фінансових обставин, а не недобросовісної поведінки чи умисного ухилення.
Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що рахунок № 000040210966/18/О12/39091 від 28.12.2022 року та Акт № 031601 від 27.12.2022 року купівлі-продажу електричної енергії були отримані Відповідачем лише 28 грудня 2022 року, тобто в останні робочі дні бюджетного року через електронну пошту, що підтверджується відповідними скріншотами та копіями електронних повідомлень.
Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Зважаючи, що рахунок було отримано фактично наприкінці бюджетного періоду, а кошторис уже був вичерпаний або не дозволяв здійснити оплату, здійснення платежу в межах 2022 року було неможливим без додаткових змін до бюджетного призначення, що на цій стадії було неможливо.
Згідно із частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
А тому як зазначає відповідач, навіть якщо оплата не була здійснена до завершення року, використати бюджетні призначення 2022 року після його закінчення було заборонено, а відповідних змін до призначення або його продовження не було.
Вказане, на думку суду, свідчить, про те що відповідач намагався та намагається добросовісно виконувати свої зобов'язання з оплати електричної енергії на виконання умов Договору.
При цьому суд, дослідивши наведені відповідачем доводи щодо зменшення пені та надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку про те, що обґрунтування Відповідачем щодо окремих добросовісних дій зі сторони відповідача дійсно мають місце.
Суд також бере до уваги і те, що призначення пені як способу забезпечення виконання зобов'язання за договором є спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб отримання надприбутків іншою стороною.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що обґрунтованим та справедливим буде зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 %.
Таким чином, суд зменшує на 50 % правомірно заявлені до стягнення позивачем з відповідача - 25 180,81 грн. - пені.
З огляду на зазначене, до задоволення судом та стягненню з відповідача в користь позивача підлягає 12 590 грн 41 коп. пені (50 % від 25 180,81 грн).
В задоволенні позовних вимог в сумі 12 590 грн 40 коп. пені - суд відмовляє.
6. Загальний висновок.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Дослідивши подані докази, суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статті 86 ГПК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають до часткового задоволення, а саме стягнення з Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - 118 474 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 25 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 82 974(вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн 38 коп. - 15% річних, 70 273 (сімдесят тисяч двісті сімдесят три) грн 33 коп. інфляційних втрат, 12 590 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 41коп. - пені.
В задоволенні позовних вимог в сумі 12 590 грн 40 коп. пені - суд відмовляє.
7. Судові витрати.
Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що у даній справі зменшення розміру пені не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, тому розподіл судового збору суд здійснює пропорційно до розміру позовних вимог, які є обґрунтованими та підставно заявленими.
При цьому, хоча судом задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відмовлено позивачу у стягненні 12 590 грн 40 коп. пені, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача - Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради.
При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 918 від 23.07.2025, сплачено 4453 грн 54 коп. судового збору.
З огляду на зазначене вище, судовий збір в розмірі 4 453 грн 54 коп. підлягає до стягнення з відповідача - Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради на користь позивача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - 118 474 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 25 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 82 974(вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн 38 коп. - 15% річних, 70 273 (сімдесят тисяч двісті сімдесят три) грн 33 коп. інфляційних втрат, 12 590 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 41коп. - пені.
3. В задоволенні позовних вимог в сумі 12 590 грн 40коп. пені - відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача.
5. Стягнути з Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго " - 4 453 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три) грн 54 коп. судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", адреса: 04080, вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, (код ЄДРПОУ 19480600);
Відповідач: Управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради, адреса: 47003, Тернопільська область, Кременецький район, місто Кременець, вул. Шевченка, буд. 67, (код ЄДРПОУ 45891616).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення буде складено - 11.03.2026. Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко