Справа № 183/486/26
№ 1-кп/183/79/26
02 березня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026042350000015 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.02.2023 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. 05.09.2024 звільнений з Олексіївської ВК Харківської області (№25), на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 , невідбутий строк покарання: 3 роки 2 місяці 14 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026042350000015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду, зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору чи його направлення до відповідного суду для визначення підсудності немає.
Обвинувачений та його захиниск, кожен окремо, не заперечували щодо можливості призначення судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження, перевіривши обвинувальний акт, вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.
Отже суд, вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи подане прокурором клопотання, дійшов такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2026 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 березня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження дії застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання, у разі винесення судом обвинувального вироку.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
Суд також погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, який існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які разом з ОСОБА_4 проходять військову службу, а тому інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить запобігання вказаному ризику. Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України.
За таких обставин суд вважає, що прокурором доведено, що на цей час є наявними та не зменшились ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до імперативних вимог ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо визначення розміру застави, суд враховує положення ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, необхідно продовжити без визначення розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 314-317, 376 КПК України, суд,
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2026 року о 13 годині 00 хвилин в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який здійснювати суддею одноособово за участі прокурора, захисника, обвинуваченого, осіб, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, яких повідомити про дату, час і місце судового засідання у встановлений законом спосіб.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 30 квітня 2026 року включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06 березня 2026 року о 13 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1