ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2026Справа № 910/5680/25
Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Дубневич Юрія Ярославовича;
до Фізичної особи-підприємця Шмакової Олени Геннадіївни;
про стягнення 318 054,14 грн
Фізична особа - підприємець Дубневич Юрій Ярославович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Шмакової Олени Геннадіївни з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №К-18-119,2 від 01.07.2024 року у сумі 318 054, 14 грн, з яких: 240 000,00 грн - заборгованості за договором, 69 025,82 грн - заборгованість зі сплати експлуатаційних платежів, 2 680,00 грн - інфляційних втрат, 6 348, 32 грн - пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
30.10.2025 відповідач подав додаткові пояснення на позовну заяву, в якому позов не визнав, заперечував щодо стягнення.
04.11.2025 позивач подав заперечення на додаткові пояснення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01 липня 2024 року між фізичною особою-підприємцем Дубневичем Юрієм Ярославовичем (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Шмаковою Оленою Геннадіївною (Орендар) укладено Договір №К-18-119,2 оренди нерухомого майна (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. даного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно: квартиру загальною площею 119,2 кв. м. на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кожум'яцька будинок 18 квартира 1 та паркомісце №1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Воздвиженська, 14 (надалі - «Об'єкт оренди», «Майно»).
Стан та перелік Майна, що орендується вказується в акті приймання - передачі орендованого майна (п. 12 Договору).
Майно передається в оренду з метою використання його Орендарем винятково для розміщення офісу Орендаря (п. 1.4. Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання акту приймання-передачі орендованого Майна, в якому зазначається дата його складання,стан Майна, що передається в оренду, та факт передання Майна в оренду.
Акт приймання-передачі скріплюється підписами уповноважених сторонами осіб та печатками сторін, і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний в п'ятиденний термін повернути Майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому п. 2.1. даного Договору при передачі майна Орендарю.
Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписаннясторонами акту приймання-передачі орендованого майна.
Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні цього Договору (п. 2.4. Договору).
Оплата за користування Майном (орендна плата) здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця в національній валюті України (п. 3.1. Договору).
Загальна сума цього Договору за один місяць оренди майна, враховуючи площу та орендну плату за 1 (один) квадратний метр орендованого майна, становить 40 000,00грн. в тому числі податки (п. 3.3. Договору).
Орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання Актуприймання - передачі приміщення щомісяця не пізніше 5-го числа місяця, вякому Орендар користується (орендує) Майном, згідно рахунку, що виставляється Орендодавцем до 3-го числа поточного місяця.
Орендар зобов'язаний сплачувати Орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному Договорі.
Неотримання Орендарем рахунку на оплату та/або не повідомлення Орендарем про це Орендодавця не може бути підставою для невиконання обов'язку Орендаря, що передбачений цим пунктом (п. 3.4. Договору).
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або не в повномуобсязі оплати Орендної плати або компенсації інших платежів до Орендаря застосовується відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Орендар, крім платежів по оренді, повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків відповідними надавачами комунальних послуг оплачувати комунальні послуги (послуги ОСББ,водопостачання, електропостачання, газопостачання, плата за утримання паркінгу та електропостачання у паркінгу), якими він користується у відповідності з показниками приладів обліку та пропорційно площі орендованого приміщення.
Всі інші витрати на утримання Об'єкту оренди та забезпечення його експлуатаційними послугами, що не вказані в цьому пункті, включені в орендну плату та не підлягають додатковому відшкодуванню з боку Орендаря, за винятком плати за інтернет/телефонію.
У п. 5.4. Договору передбачено обов'язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 01 липня 2024 року Сторонами підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди згідно Договору №К-18-119,2 від 01.07.2024 року, згідно якого Орендодавець передав,а Орендар оглянув, перевірив і прийняв в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно. Однак, починаючи з листопада 2024 року Відповідач припинив сплачувати орендну плату, внаслідок чого станом на 01 травня 2025 року утворилась заборгованість за Договором у розмірі 240 000,00 грн. та заборгованість зі сплати експлуатаційних платежів у розмірі 69 025,82 грн.
Доказів оплати відповідачем вказаних сум заборгованості, в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.
У додаткових поясненнях на позовну заяву від 30.10.2025 відповідач зазначив, був впевнений, що Орендодавець розірвав договір оренди нерухомого майна №К-18-119,2 від 01.07.2024 року в односторонньому порядку та звільнив орендоване ним приміщення, що окрім іншого підтверджується укладеним договором оренди приміщення від 09 грудня 2024 року з Симоненко Людмилою Володимирівною (Додаток №3 до пояснень).
Крім того Відповідач неодноразово намагався документально оформити розірвання договору оренди нерухомого майна №К-18-119,2 від 01.07.2024 року направляючи на адресу Позивача Листи-підтвердження щодо припинення дії договору оренди та Акти приймання - передачі до договору оренди №К-18- 119,2 від 01.07.2024 р.,
Водночас, з пояснень відповідача, вказані листи та акти Позивачем були проігноровані.
У запереченнях на додаткові пояснення відповідача, позивач зазначив, що Орендар зобов'язаний сплачувати Орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному Договорі.
Неотримання Орендарем рахунку на оплату та/або неповідомлення Орендарем про це Орендодавця не може бути підставою для невиконання обов'язку Орендаря, що передбачений цим пунктом (п. 3.5.Договору оренди нерухомого майна №К18- 119,2 від 01.07.2024 року).
Таким чином, згідно умов Договору оренди нерухомого майна №К18-119,2 від 01.07.2024 року неотримання Орендарем рахунку на оплату та/або не повідомлення Орендарем про це Орендодавця не може бути підставою для невиконання обов'язку Орендаря щодо своєчасної сплати орендної плати.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не здійснив оплату по орендній платі, платежів, пов'язаних з використанням майна в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 6 348, 32 грн - пені.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
У випадку недодержання Орендарем, встановлених даним Договором, термінів внесення орендної плати, а також у випадку порушення встановленого цим Договором строку повернення орендованого Майна, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов'язань від загальної суми заборгованої орендної плати за кожен день прострочення платежу.
Крім цього, у разі недодержання Орендарем термінів внесення орендної плати, що передбачені цим Договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф за невчасну сплату суми орендної плати, передбаченої цим Договором, у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання (п. 6.2.Договору).
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 6 348, 32 пені судом задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є правильними.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2 680,00 грн інфляційних втрат.
Сума заборгованої орендної плати підлягає сплаті з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п. 6.3. Договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 2 680,00 грн грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шмакової Олени Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дубневич Юрія Ярославовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. заборгованості за договором, 69 025 (шістдесят дев'ять тисяч двадцять п'ять) грн. 82 коп. -заборгованість зі сплати експлуатаційних платежів, 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят ) грн. - інфляційних втрат, 6 348 (шість тисяч триста сорок вісім) грн. 32 коп. -пені, 3 816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 64 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак