іменем України
Справа № 210/975/26
Провадження № 1-в/210/143/26
11 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
засудженого: ОСОБА_4 ,
захисника засудженого, - адвоката: ОСОБА_5 ,
представника адміністрації колонії: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), подання адміністрації Державної установи «Криворізька випрана колонія (№80)», та спостережної комісії, про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)», за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2024 року, за ст.255 ч.2, ст.28 ч.4 ст.307 ч.3 КК України, із застосуванням положень ст.70 ч.1 КК України, та ст.69 КК України, до покарання у вигляді 02 років позбавлення волі, без конфіскації майна, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло подання адміністрації Державної установи «Криворізька випрана колонія (№80)», та спостережної комісії, про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування подання зазначено, що станом на 30.01.2026 року засуджений відбув 3/4 строку покарання. за час відбування покарання в установі засуджений не притягувався до дисциплінарної відповідальності. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, стягнень не має, заохочень 2. На профілактичному обліку установи не перебував та не перебуває. Регулярно залучається до робіт з благоустрою установи. До праці ставиться відповідально, нарікань не має. По прибуттю до установи був офіційно працевлаштований на виробництві установи в цеху ДПД-1 на дільниці з виготовлення малопомітної перешкоди «МЗП» різноробочим. Володіє достатніми навичками для отримання роботи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, соціально контактний, комунікабельний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Соціальні зв'язки підтримує з матір'ю, братом, сестрою. Зв'язки стабільні та доброзичливі. Усвідомлює, що саме треба змінити в житті та бере участь в реалізації задуманого, має позитивні плани на майбутнє та працює над їх реалізацією. За час відбування покарання пройшов програму диференційованого виховного впливу на засуджених «Подолання наркотичної залежності». Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». Закінчив курси підготовки до звільнення. Має заборгованість згідно вироку суду 1989 гривень. Виконавчі листи не надходили.
У судовому засіданні представник адміністрації колонії просив подання задовольнити, посилаючись на обґрунтування наведені у ньому.
Засуджений та його захисник також просили подання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, зазначив, що засуджений не довів своє виправлення, має незначний термін покарання, має значний не відбутий строк покарання.
Суд, вислухавши, прокурора, представника адміністрації колонії, засудженого, його захисника, дослідивши подання, особову справу засудженого, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (ч.2, п.3 ч.3 ст.81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст.81 КК України є фактичне відбуття засудженим певної частини покарання за відповідний злочин.
Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Судом досліджені характеризуючі матеріали на засудженого, висновок щодо ступеня виправлення засудженого та особова справа.
Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2024 року, за ст.255 ч.2, ст.28 ч.4 ст.307 ч.3 КК України, із застосуванням положень ст.70 ч.1 КК України, та ст.69 КК України, до покарання у вигляді 02 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 30.07.2024 року. Фактично відбутий строк покарання на 30.01.2026 року, - 01 рік 06 місяців.
За час відбування покарання в установі ОСОБА_4 не притягувався до дисциплінарної відповідальності. За весь період відбування покарання отримав 2 заохочення «За сумлінне ставлення до праці на виробництві згідно ст.118 ч.1 КВК України» від 14.07.2025 року, 14.10.2025 року.
Засуджений працевлаштований, має дохід за листопад, грудень 2025 року.
Відповідно до Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком (загальним балом) розділів IІ - VI): засуджений ОСОБА_4 довів своє виправлення, оскільки набрав більше 65 балів, а саме 78 балів.
Вказане передбачено Методикою визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 19 січня 2023 року №294/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19 січня 2023 року за №117/39173.
При цьому ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - НИЗЬКИЙ, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється, як - СЕРЕДНІЙ.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на поведінку засудженого, який не довів свого виправлення, не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст.50, 65 КК України.
Відповідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2022 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно - достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов'язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.
Із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_4 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а сам факт наявності заохочень не свідчить про його виправлення та сумлінне ставлення останнього до праці.
На теперішній час суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_4 своїми діями намагається стати на шлях виправлення. Проте є передчасним вважати, що він досяг виправлення.
Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов'язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч.2 ст.81 КК України) та формальної (ч.3 ст.81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності, якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню про умовно-дострокове звільнення, за весь час відбування ним покарання.
Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого під час відбування ним покарання. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
У зв'язку з цим, для того щоб дійти висновку, що засуджений дійсно став на шлях виправлення необхідний більш тривалий час.
Отже, процес виправлення і перевиховання має бути стабільним та послідовним і всебічно й повно дослідив дані про особу засудженого ОСОБА_4 і на підставі характеризуючих особу засудженого матеріалів, які були в розпорядженні суду та безпосередньо досліджувались при розгляді подання адміністрації колонії про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд прийшов до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення, враховуючи, що заохочення засудженого не були постійними, враховуючи, що початок строку відбування покарання розпочався 30.07.2024 року, термін призначеного покарання, перше заохочення отримано засудженим 14.07.2025 року, що свідчить більше про бажання умовно-дострокового звільнення, аніж виправлення.
Дані щодо заохочень засудженого ОСОБА_4 , на думку суду, мають важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийняті рішення про умовно-дострокове звільнення останнього від відбування покарання.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 немає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.81 КК України, п.2 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд, -
Подання адміністрації Державної установи «Криворізька випрана колонія (№80)», та спостережної комісії, про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же термін та спосіб, з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 11 березня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1