ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2026Справа № 910/2379/26
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву ТОВ "СТРОНГ"
до Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ"
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання провести перерахунок та відшкодувати вартість невідібраного газу
ТОВ "СТРОНГ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" (далі - відповідач) з вимогами:
- визначити дії AT "Київгаз" неправомірними, в частині невиконання зобов'язань по Договору №КГ/ПВ-911 та зобов'язати надати ТОВ "СТРОНГ" проєктну документацію з "Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва" та внести відповідну зміну (відмітку) у робочий проєкт газопостачання топкової ТОВ "СТРОНГ", як це визначено Порядком дій по облаштуванню засобів дистанційної передачі даних;
- визнати неправомірними дії AT "КИЇВГАЗ" по обмеженню ТОВ "СТРОНГ" в відборі газу у період з 21.10.2024 року по 21.11.2024 року;
- зобов'язати AT "КИЇВГАЗ" провести перерахунок та відшкодувати позивачу вартість невідібраного газу в період протиправного обмеження доступу до газових мереж в розмірі 17 734, 54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладені договори №КГ/ПВ-911 від 11.06.2018 на розроблення проєктної документації по об'єкту "Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва" та Договір №КГ/ПВ-912 від 11.06.2018 на поставку та передачу у власність позивача, виконання робіт з монтажу обладнання дистанційної передачі інформації блок телеметрії БТМ-КГ. В подальшому, представниками ПАТ "КИІВГАЗ" здійснено демонтаж старого лічильника газу та встановлено новий, проте заміна лічильника не була відображена у проєктній документації та позивачу не були передані екземпляри проєкту по об'єкту "Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва", внаслідок чого існує невідповідність даних робочого проєкту в частині типу (марки) лічильника газу, існуючому газоспоживчому обладнанню. 27.02.2024 представниками АТ "КИЇВГАЗ" була проведена перевірка технічного стану комерційного вузла обліку газу (ВОГ) на об'єкті споживача, за результатами якої було визначено, що газоспоживне обладнання не відповідає тому, яке зазначено в технічних умовах, що було зафіксовано в акті перевірки №0014/24 від 27.02.2024. 21.10.2024 представниками АТ "КИЇВГАЗ" для опломбування лічильника та пуску газу на підприємство позивача було складено акт контрольного огляду вузла обліку газу №ДВ-21.10/3, у якому вказано, що всупереч пункту 3 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ споживачем не надано оригінал робочого проєкту на ВОГ, а також, що всупереч пункту 8 глави 2 розділу X Кодексу ГРМ споживачем проведена заміна газоспоживаючого обладнання без погодження з АТ "КИЇВГАЗ". На підставі складеного акту представники відповідача, в порушення глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, відмовили позивачу в поновлені газопостачання. Позивач вважає, що безпідставно обмеживши/припинивши доступ до розподілу (споживання) газу, відповідачем порушені вимоги Договору № 261156 від 28.09.2016, який укладено між відповідачем та позивачем, та згідно пункту 4 підпункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, відповідач має компенсувати позивачу (споживачу) завдані збитки та здійснити перерахунок наданих послуг згідно пункту 2 глави 6 рзділу ХІ Кодексу ГРМ.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н, б/д (вх. № 2379/26 від 05.03.2026), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
У позовній заяві зазначено, що повним найменуванням позивача є ТОВ "СТРОНГ", однак відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ".
Крім того, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Як встановлено судом, позивач, в порушення вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування позивачу вартості невідібраного газу в період протиправного обмеження доступу до газових мереж в розмірі 17 734, 54 грн.
Доданий позивачем до позовної заяви "Розрахунок вартості невдібраного газу в період неправомірного обмеження доступу до газоввих мереж з 21 жовтня 2024 року по 21 листопада 2024 року" не може бути визнаний судом обгрунтованим, оскільки при зазначенні у ньому відомостей (об'єм газу спожитий позивачем у зазначений період, середнє споживання газу на добу, ціна метра кубічного газу у зазначений період) позивачем не зазначено жодних доказів, які мають підтверджувати такі відомості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Суд зауважує, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Проте, як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позовні вимоги викладено позивачем не чітко в частині вимог про визначення дій AT "Київгаз" неправомірними, в частині невиконання зобов'язань по Договору №КГ/ПВ-911, оскільки фактично не зазначено, в частині невиконання яких саме зобов'язань по Договору №КГ/ПВ-911 позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача.
Позивачем також заявлена вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та відшкодувати позивачу вартість невідібраного газу в період протиправного обмеження доступу до газових мереж в розмірі 17 734, 54 грн, проте при цьому не зазначено конкретного періоду, за який позивач просить провести перерахунок та відшкодувати позивачу вартість невідібраного газу (період обмеження доступу до газових мереж).
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем не дотримано вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується як за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру та немайнового характеру.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно позовної заяви, поданої до Господарського суду міста Києва у березні 2026 року, позивачем заявлено такі вимоги:
- визначити дії AT "Київгаз" неправомірними, в частині невиконання зобов'язань по Договору №КГ/ПВ-911 (1), та зобов'язати надати ТОВ "СТРОНГ" проєктну документацію з "Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва" (2) та внести відповідну зміну (відмітку) у робочий проєкт газопостачання топкової ТОВ "СТРОНГ", як це визначено Порядком дій по облаштуванню засобів дистанційної передачі даних (3);
- визнати неправомірними дії AT "КИЇВГАЗ" по обмеженню ТОВ "СТРОНГ" в відборі газу у період з 21.10.2024 року по 21.11.2024 року (4);
- зобов'язати AT "КИЇВГАЗ" провести перерахунок (5) та відшкодувати позивачу вартість невідібраного газу в період протиправного обмеження доступу до газових мереж в розмірі 17 734, 54 грн (6).
Отже, позивачем заявлено п'ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за подання до Господарського суду міста Києва даної позовної заяви у 2026 році позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 19 968,00 грн (5 х 3 328,00 грн + 3 3328,00 грн).
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у загальій сумі 9 084,00 грн (платіжні інструкції 1737 від 04.09.2025 на суму 3 820,00 грн, № 1754 від 30.09.2025 на суму 2 502,02 грн, № 1771 вд 18.10.2025 на суму 2 761,98 грн), а отже в сумі меншій, ніж передбачено законодавством.
Відтак, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви додано не всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, у позовній заяві позивач стверджує, що безпідставно обмеживши/припинивши доступ до розподілу (споживання) газу, відповідачем порушені вимоги Договору № 261156 від 28.09.2016, який укладено між відповідачем та позивачем. Проте, такий договір до позовної заяви не додано.
Крім того, у якості додатку № 1 до позовної заяви зазначено копію листа ПАТ "КИЇВГАЗ" № 3471/20 від 17.11.2017, тоді як фактично такий документ до позовної заяви не додано, що підтверджується Актом Господарського суду міста Києва про відсутність вкладень № 35/26 від 10.03.2026.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 3, 4, 9, 10 ч. 1 ст. 162, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити повне найменування юридичної особи позивача;
- зазначити відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету;
- зареєструвати електронний кабінет юридичної особи позивача;
- надати обгрунтований розрахунок суми відшкодування у розмірі 17 734, 54 грн (зазначити та надати докази на підтвердження всіх відомостей, зазначених у розрахунку);
- чітко визначити зміст позовних вимог;
- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- надати належним чином засвідчені копії Договору № 261156 від 28.09.2016, який укладено між відповідачем та позивачем, листа ПАТ "КИЇВГАЗ" № 3471/20 від 17.11.2017.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити повне найменування юридичної особи позивача;
- зазначити відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету;
- зареєструвати електронний кабінет юридичної особи позивача;
- надати обгрунтований розрахунок суми відшкодування у розмірі 17 734, 54 грн (зазначити та надати докази на підтвердження всіх відомостей, зазначених у розрахунку);
- чітко визначити зміст позовних вимог;
- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- надати належним чином засвідчені копії Договору № 261156 від 28.09.2016, який укладено між відповідачем та позивачем, листа ПАТ "КИЇВГАЗ" № 3471/20 від 17.11.2017.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.03.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА