Справа № 199/1133/26
(1-кп/199/533/26)
іменем України
11 березня 2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3
ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026052410000022, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Северодвинськ, Архангельської обл., російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, холостого, раніше неодноразово судимого, останній раз 07 січня 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:
На початку грудня 2025 року у денний час доби, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні покинутої котельної, розташованої по вул. І. Франка міста Добропілля Покровського району Донецької області, виявив на купі вугілля два артилерійських головних підривача типу В-429Е, споряджених бризантною вибуховою речовиною підвищеної потужності - тетрилом.
Усвідомлюючи, що вказані предмети є засобами підриву та відноситься до категорії вибухових речовин, ОСОБА_6 , в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вибухових речовин, не маючи відповідного дозволу, діючи умисно, підняв вказані підривачі типу В- 429Е, тим самим придбав вибухову речовину, та поклав підривачі до кишені вдягненої на ньому куртки, таким чином почав зберігати вибухову речовину без передбаченим законом дозволу.
В подальшому, 07.01.2026, приблизно о 14:00 годині, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , проходив поблизу будинку № 19 вул. І. Франка у м. Добропілля Донецької області, де був зупинений працівниками ВКП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з метою перевірки документів. На запитання співробітників поліції чи має останній при собі заборонені речі, ОСОБА_6 повідомив, що має при собі два підривачі, у зв'язку з чим, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.
У період часу з 15 год. 28 хв. по 15 год. 56 хв. 07.01.2026, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_6 виявлено та вилучено два артилерійські головні підривачі типу В-429Е виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною підвищеної потужності - тетрилом, та придатні для здійснення вибуху.
За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
29 січня 2026 року між прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 і ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості, яка разом з обвинувальним актом надана суду для затвердження.
За змістом угоди про визнання винуватості, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07.01.2025 за правилами складання покарань відповідно до вимог ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 3 (три) місяці.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:
- зазначення її сторін;
- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;
- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
- обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);
- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
- наслідки невиконання угоди.
Судом при опитуванні в підготовчому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , який повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, встановлено, що останній розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
3) характер обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 раніше не застосовувався і клопотання про його обрання до набрання вироком законної сили сторонами не заявлялося.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненнюдокументально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 468 - 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2026 року між прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково у виді 6 (шести) місяців обмеження волі, які згідно вимог ст. 72 КК України відповідають 3 (трьом) місяцям позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 січня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_6 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з часу приведення вироку до виконання (затримання останнього на виконання вироку).
Речові докази: залишки від двох артилерійських головних підривачів типу В-429Е, передані на зберігання до ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати назалучення експерта в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Вирок може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена;
шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
11.03.2026