ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.02.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1175/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Сиплайнзахід"
про стягнення заборгованості в сумі 618 983 грн 13 коп.
представники не з"явилися
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" про стягнення заборгованості в сумі 618983 грн 13 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
03.10.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 29.10.2025.
10.10.2025 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (вх.№8907/25), яке мотивоване тим, що саме ПП "Сиплайнзахід" та позивач укладали первинний договір поставки №12/01/21 від 08.05.2021.Відтак рішення у справі може вплинути на права та обов'язки цієї особи та її належить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
29.10.2025 суд постановив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Сиплайнзахід", участок Щивки, буд.2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78793, код ЄДРПОУ 37586805; підготовче засіданні відкласти на 19.11.2025.
19.11.2025 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати заборгованості та Додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги №04/06-СК від 15.10.2025 ( вх.№18940/25).
19.11.2025 суд постановив задовольнити клопотання позивача про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів до 03.01.2026; відкласти підготовче засідання на 29.12.2025.
29.12.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 02.02.2026, яке у зв"язку з не з"явленням представників сторін постановив відкласти на 23.02.2026.
23.02.2026 представник позивача в судове засідання не з"явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі та про долучення до матеріалів справи доказів відсутності основної заборгованості (вх.№3183/26). В поданому клопотанні просив суд стягнути з відповідача 23 376 грн 82 коп. - 3% річних та 2 356 грн 41 коп - інфляційних втрат, а також 7428 грн 00 коп. судового збору та 25 000 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету позивача.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх присутності в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.02.2026 суд ухвалив рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки № 12/01/21 від 08.05.2021 поставив ПП "Сиплайнзахід" товар на суму 593 249 грн 90 коп., однак ПП "Сиплайнзахід" в порушення умов договору оплату за отриманий товар не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості.
04.06.2024 позивач (Кредитор), ПП "Сиплайнзахід" (Первісний боржник) та ТОВ "Західдорбуд" (Новий боржник) уклали Договір № 04/06-СК про відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач - Первісний кредитор передав, а Відповідач - Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові. Відповідач став кредитором за Договором поставки №12/01/21 від 08.05.2021 року в сумі 593 249 грн 90 коп.
Станом на 26.09.2025 відповідач свій обов'язок не виконав та не погасив вказану заборгованість перед позивачем, що стало підставою для нарахування позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 514, 525, 526, 538, 610, 612, 629 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
08.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" та Приватне підприємство "Сиплайнзахід" уклали договір поставки №12/01/21, згідно з яким протягом 2021-2022 року, Постачальник передавав у власність, а Покупець приймав та частково оплачував товар у вигляді порошку мінерального для асфальтобетонних сумішей неактивованих, в порядку та на умовах, визначених Договором.
Як стверджував позивач та не заперечив відповідач, внаслідок порушення умов договору щодо оплати отриманого товару "Сиплайнзахід", утворилась заборгованість в сумі 593 249 грн 90 коп.
04.06.2024 ТОВ "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" (Первісний кредитор) та ТОВ "Західдорбуд" (Новий кредитор) уклали Договір № 04/06-СК про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки №12/01/21 від 08.05.2021 року в сумі 593 249 грн 90 коп.
Згідно з п.1.2 Договору , за цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.
Відповідно до п.1.3 Договору Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором, шляхом надсилання листа про відступлення права вимоги та копії цього Договору.
04.06.2024 позивач надіслав на адресу ПП "Сиплайнзахід" повідомлення про відступлення права вимоги вих. №0406-1, відповідно до якого повідомив останнього, що відступило ТОВ "Західдорбуд" право вимоги на заборгованість в сумі 593 249 грн 90 коп. за договором поставки №12/01/21 від 08.05.2021.
Згідно з п.2.3 Договору, за відступлення права вимоги за цим Договором, Новий кредитор (Відповідач) зобов'язується на вимогу Первісного кредитора (Позивача) сплатити йому суму коштів, що визначена п.п.1.1 цього Договору, а саме 593 249 грн 90 коп.
Відповідно до п.4.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
13.06.2025 позивач на адресу відповідача направив претензію - вимогу про сплату коштів в сумі 593 249 грн 90 коп. вх.№198 від 06.06.2025. Докази направлення приєднані до матеріалів справи.
Однак відповідач в порушення умов договору № 04/06-СК про відступлення права вимоги, відповіді на претензію не надав, кошти в сумі 593 249 грн 90 коп. не сплатив, у зв"язку з чим позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та 3 % річних та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Після відкриття провадження сторони у справі 15.10.2025 уклали Додаткову угоду №1, відповідно до умов якої погодили графік платежів в погашення суми заборгованості, яка виникла з Договору про відступлення права вимоги №04/06- СК. Відповідно до погодженого графіка сторони домовились розтермінувати заборгованість на 12 платежів (11 платежів по 50 000 гривень, 1 платіж - 43249 грн 90 коп.) та здійснити погашення заборгованості в строк до 06.01.2026.
На виконання умов Додаткової угоди № 1 відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3252 від 27.10.2025, копія якої долучена до матеріалів справи.
31.12.2025 сторони склали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони домовились здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 543 249 грн 90 коп.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, приймаючи до уваги часткову оплату відповідачем заборгованості та підписаний обома сторонами Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2025 на суму 543 249 грн 90 коп., суд дійшов висновку, про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 543 249 грн 90 коп., у зв'язку з відсутністю предмета спору.
При цьому відповідно до заяви вх.№3183/26 від 23.02.2026 позивач просив суд стягнути з відповідача 23 376 грн 82 коп. - 3% річних та 2 356 грн 41 коп. інфляційних втрат.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" до ТОВ "Західдорбуд" про стягнення основної заборгованості в сумі 593 249 грн 90 коп. на підставі ч.2 ст.231 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмета спору.
Суд враховуючи умови договору, межі позовних вимог, положення ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, перевірив правильність нарахування позивачем суми 3% річних за період з 24.06.2025 до 26.09.2025 (де початок періоду дата направлення вимоги 13.06.2025 та семиденний строк для її виконання з врахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), яка згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менша за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 4 632 грн 23 коп. В решті суми нарахованих 3 % річних належить відмовити ( розрахунок додається).
Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат суд зазначає таке.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних втрат є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Відтак суд враховуючи викладене, межі позовних вимог та період прострочення грошового зобов"язання (липень 2025 року - серпень 2025 року) перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та встановив, що у вказаний період сукупний індекс інфляції становив 0,99600400. Відтак у суду відсутні правові підстави для стягнення інфляційних втрат.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 4 632 грн 23 коп. - 3% річних.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи заявлення позивачем однієї майнової вимоги (стягнення заборгованості в сумі 618 983 грн 13 коп.) та понижений коефіцієнт 0,8 за подання позову через систему "Електронний суд" при поданні позову останній мав сплатити судовий збір в сумі 7 427 грн 80 коп.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 7 428 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією про сплату №R4SL-RUM-Q7SE від 26 вересня 2025 року.
Згідно з п.1, 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлений законом, а також закриття провадження у частині позовних вимог на суму 593 249 грн 90 коп. , судовий збір в сумі 00 грн 20 коп. як зайво сплачений та судовий збір в сумі 7 119 грн 00 коп. у зв"язку із закриттям провадження у справі, належить до повернення позивачу у разі заявлення останнім відповідного клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 308 грн 80 коп. належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме
55 грн 59 коп. - на відповідача, 253 грн 21 коп. - на позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
При поданні позовної заяви позивач не подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, однак в прохальній частині позовної заяви просив суд стягнути з відповідача 25 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Сукупний аналіз зазначених положень Господарського процесуального кодексу України дає можливість зробити висновок, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Натомість, позивач до позовної заяви не додав жодних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а до заяви вх.№3183/26 від 23.02.2026 долучив квитанцію №01-19/09мк від 19.09.2025 про оплату витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн. 00 коп.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що платіжне доручення (або банківська квитанція) може бути доказом понесення судових витрат, але лише за умови його доповнення іншими документами, що підтверджують реальність надання послуг. Сам по собі факт перерахування коштів без договору, акта приймання-передачі чи детального опису робіт не підтверджує обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, позивач у позовній заяві не зазначив, що користуючись правом, яке надано статтею 129 ГПК України, надасть докази про понесені витрати щодо послуг на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів чи протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі. Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В контексті викладеного, зважаючи на те, що позивач не подав належних доказів на підтвердження понесення ним 25 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача таких витрат.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
закрити провадження у справі №909/1175/25 в частині позовних вимог ТОВ "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" до ТОВ "Західдорбуд" про стягнення основної заборгованості в сумі 593 249 грн 90 коп.
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" про стягнення 25 733 грн 23 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд", вул. Майданська, буд. 2, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405 (код 42836751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скала-Подільський спеціалізований кар'єр", вул. Кам'янець-Подільська, буд. 1, смт. Скала-Подільська, Чортківський район, Тернопільська область, 48720 (код 03443850) 4 632 (чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн 23 коп. 3 % річних, а також 55 (п"ятдесят п"ять ) грн 59 коп. судового збору.
Відмовити в частині позовних вимог про стягнення 2 356 (дві тисячі триста п"ятдесят шість) грн 41 коп. інфляційних втрат та 18 744 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 59 коп. 3% річних.
Судовий збір в сумі 253 (двісті п"ятдесят три) грн 21 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.03.2025
Суддя Т. В. Максимів