61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
09.03.2026 Справа №905/1325/25
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.
при секретарі судового засідання Голуб К.В.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, код 42399676,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ
про стягнення заборгованості в сумі 232 331 334,48 грн,
за участю представників сторін:
позивача - Єфременка О.О.,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 232 331 334,48 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №9730-ТКЕ(24)-04 від 21.10.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 для розгляду справи № 905/1325/25 визначено суддю Левшину Г.В.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/1325/25; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 20.01.2026 о 14:45 год; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній визнає позову у повному обсязі. Одночасно відповідач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі № 905/1325/25 до 01.04.2026. Розгляд справи відповідач просив суд здійснювати за відсутності представника товариства.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.01.2026 відклав підготовче засідання на 09.02.2026 о 12:30 год; запропонував позивачу до дати підготовчого засідання надати суду письмові міркування з приводу клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
21.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти можливості відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
26.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 09.02.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 09.03.2026 о 13:00 год.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Донецької області від 03.03.2026, у зв'язку з призначенням судді Левшиної Г.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, згідно указу Президента України №170/2026, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 905/1325/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 для розгляду справи № 905/1325/25 визначено суддю Лободу Т.О.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.03.2026 прийняв справу № 905/1325/25 до провадження судді Лободи Т.О., розгляд справи № 905/1325/25 розпочав спочатку зі стадії розгляду справи по суті, повідомив, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 09.03.2026 о 13:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2026 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Проти клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду заперечував в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 09.03.2026 не з'явився, надав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на клопотання відповідача та те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
21.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №9730-ТКЕ(24)-04 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 (зі змінами) (надалі - Положення, Постанова № 812), природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 37 385,83312 тис. куб. метрів.
За умовами п. 2.2 Договору Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в пункті 2.1 цього Договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді.
Обсяг І (фіксований) природного газу використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується Споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), ТКЕ підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІ природного газу використовується Споживачем для потреб, відмінних від тих, що задовольняються за рахунок Обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).
Споживач самостійно зазначає в пункті 2.1 Договору замовлені обсяги. При цьому, значення Обсягу І (фіксований) та Обсягу ІІІ (фіксований) розраховується ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідно до Постанови № 812 на період, визначений Постановою № 812. Обсяг ІІ природного газу розраховується Споживачем як різниця між загальним замовленим обсягом газу, визначеним Споживачем на відповідний розрахунковий період, та сумою Обсягу І (фіксованого) та Обсягу ІІІ (фіксованого), зазначеним на відповідний розрахунковий період. Постачальник не несе відповідальності за достовірність та обґрунтованість обсягів, зазначених у пункті 2.1 Договору.
Обсяг (об'єм) природного газу, що передається за договором в частині Обсягу І (фіксований) та Обсягу ІІІ (фіксований), може у відповідні розрахункові періоди (місяці постачання) перевищувати обсяг (об'єм), зазначений в пункті 2.1 Договору, але загальний Обсяг І (фіксований) та Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу відповідно до Постанови № 812 на період, визначений Постановою № 812, не може перевищувати Обсяг І (фіксований) та Обсяг ІІІ (фіксований), зазначені у рядку "Всього" таблиці пункту 2.1 цього Договору.
У разі отримання економії природного газу за Обсягом І (фіксованим) та/або за Обсягом ІІІ (фіксованим) у розрахунковому періоді (місяці) відповідний обсяг природного газу може бути використаний виробником теплової енергії в наступних розрахункових періодах (місяцях) в межах відповідного фіксованого обсягу. При цьому додаткові угоди щодо коригування місячних фіксованих обсягів природного газу не укладаються.
Підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 Договору).
Згідно з п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахуванням умов підпунктів 2.2.2 та 2.2.3 Договору. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У четвертому розділі Договору сторони погодили ціну природного газу та порядок її розрахунку.
За умовами п. 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Пунктом 5.4 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Даний Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі Сторін останнього у часі кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису (надалі - КЕП/УЕП), та діє до 30 квітня 2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1 Договору).
Суд зазначає, що Договір підписаний сторонами шляхом накладення КЕП уповноважених представників сторін у сервісі Вчасно, що свідчить про набрання ним чинності.
На виконання вказаних умов договору позивач здійснював постачання природного газу відповідачу в період листопад 2024 року - березень 2025 року на загальну суму 232 331 334,48 грн, на підтвердження чого до позовної заяви додані наступні акти приймання-передачі природного газу:
- за листопад 2024 року від 30.11.2024 на суму 31 176 398,72 грн у кількості 4 110,87321 тис.куб.м. Обсяг І;
- за листопад 2024 року від 30.11.2024 на суму 2 171 493,90 грн у кількості 113,83640 тис.куб.м. Обсяг ІІ;
- за листопад 2024 року від 30.11.2024 на суму 3 272 063,86 грн у кількості 197,66136 тис.куб.м. Обсяг ІІІ;
- за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 40 425 754,12 грн у кількості 5 330,47935 тис.куб.м. Обсяг І;
- за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 2 868 623,60 грн у кількості 147,97356 тис.куб.м. Обсяг ІІ;
- за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 5 859 630,60 грн у кількості 353,97309 тис.куб.м. Обсяг ІІІ;
- за січень 2025 року від 31.01.2025 на суму 39 884 619,84 грн у кількості 4 934,62965 тис.куб.м. Обсяг І;
- за січень 2025 року від 31.01.2025 на суму 2 983 769,23 грн у кількості 135,80867 тис.куб.м. Обсяг ІІ;
- за січень 2025 року від 31.01.2025 на суму 5 700 652,27 грн у кількості 334,29820 тис.куб.м. Обсяг ІІІ;
- за лютий 2025 року від 28.02.2025 на суму 51 418 712,59 грн у кількості 6 361,65782 тис.куб.м. Обсяг І;
- за лютий 2025 року від 28.02.2025 на суму 3 778 117,99 грн у кількості 167,64752 тис.куб.м. Обсяг ІІ;
- за лютий 2025 року від 28.02.2025 на суму 7 645 579,52 грн у кількості 448,35281 тис.куб.м. Обсяг ІІІ;
- за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 29 939 034,36 грн у кількості 3 704,13576 тис.куб.м. Обсяг І;
- за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 2 366 020,91 грн у кількості 100,96182 тис.куб.м. Обсяг ІІ;
- за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 2 840 862,97 грн у кількості 166,59416 тис.куб.м. Обсяг ІІІ.
Вказані акти підписані позивачем і відповідачем.
Однак відповідач в порушення умов Договору своїх зобов'язань по оплаті фактично отриманого та спожитого за заявлений період природного газу не виконав, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором постачання природного газу №9730-ТКЕ(24)-04 від 21.10.2024 склала 232 331 334,48 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановив суд, між сторонами укладено Договір постачання природного газу №9730-ТКЕ(24)-04 від 21.10.2024, в якому узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.
Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.
За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Матеріалами справи підтверджено споживання відповідачем природного газу в листопаді 2024 року - березні 2025 року на загальну суму 232 331 334,48 грн.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами п. 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Отже, строк оплати постачання природного газу за спожитий відповідачем у листопаді2024 року - березні 2025 року природний газ є таким, що настав.
Приписи ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку боргу, відповідач не оплатив вартість поставленого природного газу за Договором за період з листопада 2024 року - березень 2025 року в загальній сумі 232 331 334,48 грн.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в розмірі 232 331 334,48 грн визнана відповідачем у відзиві на позов.
Нормами пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з заяви, в якій відповідач визнав позов, відзив на позову заяву, в якому визнано позовні вимоги в повному обсязі, підписано від імені відповідача уповноваженою особою - представником ТОВ "Краматорськтеплоенерго" адвокатом Олейніковим С.О., який має повноваження на підписання заяви про визнання позову від імені відповідача.
Враховуючи доведеність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог в розмірі 232 331 334,48 грн, а також визнання їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 329 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України та статтями 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
З матеріалів справи вбачається, що існує досить тривале прострочення оплати боргу за спірним договором (понад рік за більшою частиною боргу). Однак, за вказаний період відповідач не вжив заходів з погашення заборгованості хоча б часткового.
Суд зазначає, що відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 01.04.2026. Однак, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт можливості виконання судового рішення в такий строк у випадку надання судом розстрочки виконання судового рішення в даній справі. Відповідач не надав докази на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із позивачем в майбутньому, оскільки відстрочення виконання рішення повинне забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про відстрочення виконання рішення суду та про відмову в його задоволенні.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Одночасно, статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, таке визнання прийнято судом, суд вважає за можливе повернути позивачу 50% судового збору, що був ним сплачений при подачі позову, а саме в сумі 423 920,00 грн з Державного бюджету України, а решту 50% в сумі 423 920,00 грн стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д, код 34657789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 42399676) заборгованість за Договором постачання природного газу №9730-ТКЕ(24)-04 від 21.10.2024 за спожитий у листопаді 2024 року - березні 2025 року природний газ у сумі 232 331 334,48 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 423 920,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 42399676) 423 920,00 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 0000029760 від 12.12.2025, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 905/1325/25 до 01.04.2026 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2026.
Суддя Т. О. Лобода