вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
10.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6502/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (01012, місто Київ, Незалежності майдан, буд.2, офіс 712, ідентифікаційний номер юридичної особи 21133352)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання грошових вимог
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Піхтін Д.С.
Представники:
від кредитора: Калачик В.В., дов.№б/н від 08.10.2024, ТОВ "УМ Факторинг"
від боржника: не з'явився
в засіданні приймали участь: керуючий реструктуризацією боргів не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 21.04.2026.; призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича, свідоцтво №2017 від 09.11.2021 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
22.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 65 403,00грн. та судового збору у розмірі 6 656,00грн.
Ухвалою суду від 27.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (01012, місто Київ, Незалежності майдан, буд.2, офіс 712, ідентифікаційний номер юридичної особи 21133352) про визнання грошових вимог на суму 65 403,00грн. та судового збору у розмірі 6 656,00грн. до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по справі №904/6502/25 прийнято до розгляду; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (01012, місто Київ, Незалежності майдан, буд.2, офіс 712, іденифікаційний номер юридичної особи 21133352) про визнання грошових вимог призначено в судовому засіданні на 12.02.2026; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. та боржника надати господарському суду відомості про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг".
09.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Ум факторинг" про участь в судовому засіданні, призначеному на 12.02.2026 о 10:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 11.02.2026.
11.02.2026 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 , на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" про визнання грошових вимог.
11.02.2026 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" про визнання грошових вимог, відповідно до якого вимоги кредитора визнано частково.
12.02.2026 до суду надійшли заперечення ТОВ "Ум Факторинг" на пояснення боржника щодо грошових вимог ТОВ "Ум Факторинг".
12.02.2026 до суду надійшли заперечення ТОВ "Ум Факторинг" на повідомлення керуючого реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про розгляд кредиторських вимог.
У зв'язку зі стабілізаційним відключенням електроенергії в Господарському суді Дніпропетровської області, судове засідання, призначене на 12.02.2026 о 10:30 год., не відбулось.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 12.02.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (01012, місто Київ, Незалежності майдан, буд.2, офіс 712, іденифікаційний номер юридичної особи 21133352) про визнання грошових вимог призначено в судовому засіданні на 10.03.2026; зобов'язано боржника та керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. надати деталізований розрахунок нарахування процентів за користування кредитом з вказівкою періоду нарахування, сум, на які нараховуються відповідні проценти (повинні нараховуватись), розміру процентної ставки у відповідний період, суми нарахованих відсотків та загальної суми процентів. Зазначений розрахунок надіслати на адреси інших учасників справи (докази надсилання надати суду).
05.03.2026 до суду надійшло клопотання представника боржника - адвоката Веремчук К.О., за змістом якого представник боржника просить суд провести розгляд справи призначеної на 10.03.2026 року без участі боржника та її представника адвоката Веремчук К. Ю.
В судовому засіданні 10.03.2026 присутній представник кредитора - ТОВ "УМ Факторинг", інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, господарський суд встановив.
16.05.2024 між ОСОБА_1 (далі - Споживач") та ТОВ "Селфі Кредит" було укладено Договір №1506305 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ "Селфі Кредит" надало Боржнику кредит у розмірі 12 900,00 гривень терміном на 360 днів.
Відповідно до п. 1.1 Договору Споживач (Боржник) зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Строк кредиту - 360 дні (в)(день) (п.1.3 Договору).
Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Згідно з п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Сторони домовились в п.5.1 Договору, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.
У разі направлення Споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за період фактичного його користування, то вважається що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 5.6. цього Договору (п.5.3 Договору).
Відповідно до п.6.1 Договору Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору.
Згідно з п.6.2 Договору порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним (п.7.3 Договору).
18.12.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" (далі - Клієнт) та ТОВ "Ум Факторинг" (далі - Фактор) було укладено Договір факторингу №18/12/24 (далі - Договір факторингу), відповідно до п.1.1 якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України. Фактор набуває Права Вимоги (у значенні як наведено нижче) від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог (у значенні як наведено нижче) Фінансування (у значенні як наведено нижче) у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги (у значенні як наведено нижче)) до Боржників (у значенні як наведено нижче) за Кредитними договорами (у значенні як наведено нижче) (Портфель Заборгованості (у значенні як наведено нижче)).
Згідно з п.1.2 Договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги (у значенні як наведено нижче) за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних договорах (у значенні як наведено нижче), що входять до Портфеля Заборгованості (у значенні як наведено нижче), та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами (у значенні як наведено нижче), включаючи право вимагати від Боржників (у значенні як наведено нижче) належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників (у значенні як наведено нижче) за Кредитними договорами (у значенні як наведено нижче).
Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників (у значенні як наведено нижче), придбаних від Клієнта за цим Договором в порядку, визначеному чинним Законодавством (у значенні як наведено нижче) (п.1.3 Договору факторингу).
Відповідно до п.5.1 Договору факторингу Сторони погоджуються, що Клієнт відповідає за дійсність переданих Фактору Прав Вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання Боржниками грошової вимоги, право якої підступається за цим Договором і яка пред'явлена до виконання Фактором.
У відповідності до умов цього Договору, Клієнт відступає (передає) Фактору Права Вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості, а Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п.6.1 Договору факторингу).
Згідно з п.6.1.1 Договору загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права Вимоги до яких відступаються, складає 53 644 114,27грн. станом на дату підписання Сторонами цього Договору.
Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору та оплати Фактором суми Фінансування у строки, передбачені пунктом 7.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором (п.6.2.3 Договору факторингу).
Відповідно до п.6.2.1 Договору факторингу відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.
З моменту переходу до Фактора Прав Вимоги, відповідно до умов пункту 6.2.3 цього Договору, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх обов'язків та всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними договорами. Разом з Правами Вимоги до Фактора переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред'явлення претензій Боржникам щодо Заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним Законодавством, право на всі суми, які Фактор одержить від Боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи права, які забезпечують зобов'язання Боржника (п.6.3 Договору).
Згідно з п.13.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань Сторонами.
Зміни до Договору можуть бути внесені виключно шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього Договору (п.13.2 Договору).
До матеріалів зави долучено документи на підтвердження виконання сторонами умов договору.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Ум Факторинг" за Договором №1506305 від 16.05.2024 становить 65 403,00грн.
Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Ум Факторинг" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 65 403,00грн. та судового збору у розмірі 6 656,00грн., щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Боржник та керуючий реструктуризацією боргів - арбітражний керуючий Каратун Є.Є. заперечують щодо розміру нарахувань процентів за користування кредитом.
Заперечення учасників справи обґрунтовуються тим, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Учасники зазначають, що у Договорі про надання споживчого кредиту №1506305 розмір денної процентної ставки становить 1,5%, що є вищим за встановлений максимальний розмір денної процентної ставки.
В свою чергу керуючий реструктуризацією боргів Каратун Є.Є. частково визнав грошові вимоги ТОВ "Ум Факторинг" та зазначає, що ним визнаються проценти за Кредитним договором, нараховані лише за період з 20.08.2024 по 11.05.2025 в сумі 34 185,00 грн., тоді як проценти нараховані за період з 17.05.2024 по 19.08.2024 (розраховані за ставкою 1,5%) арбітражним керуючим відхиляються, оскільки суперечать приписам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Окрім викладеного, представник боржника - адвокат Веремчук К.Ю. зазначає, що встановлений розмір процентів перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, є явно завищеним, не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і засадам справедливості, добросовісності, розумності, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов'язань за цим договором.
Разом з тим, представник боржника обґрунтовує свою позицію тим, що нарахування боржнику простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 52 503,00грн., що становить 407%, від тіла кредиту, є агресивною діяльністю, а отже нечесною підприємницькою практикою в розумінні п.2 абз.2 ч.1 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів". У підсумку, згідно з твердженням представника боржника, зазначений вище договір є недійним.
Таким чином, сума компенсації становить понад п'ятдесят відсотків від суми кредиту, що в розумінні п. 5 ч. 3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливою умовою та є підставою для відмови судом у стягненні таких компенсацій та відсотків.
Відповідно до п.13 Розділу І Закону № 3498-ІХ розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 17 такого змісту:
"17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Згідно з приписами ч.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Встановлення тимчасових обмежень денної процентної ставки у розмірі 2,5 % та 1,5 % є лише одним із кількох структурних елементів пункту 5 Закону № 3498-ІХ.
Пункт 5 Закону № 3498-ІХ одночасно: запроваджує поняття денної процентної ставки; встановлює єдиний порядок її розрахунку; визначає загальне імперативне обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %; передбачає тимчасові винятки у вигляді підвищених меж 2,5 % та 1,5 % на визначений законодавцем період; містить інші обов'язкові приписи, спрямовані на уніфікацію та посилення захисту споживача.
Приписи пункту 5 Закону № 3498-ІХ спрямовані на комплексне оновлення правил споживчого кредитування, уніфікацію механізму визначення процентної ставки та встановлення загальних імперативних обмежень, які застосовуються до всіх договорів у відповідній сфері, а не лише до окремої, довільно визначеної їх категорії.
Водночас тимчасові підвищені межі денної процентної ставки у розмірі 2,5% та 1,5 % є винятком із загального правила, установленим законодавцем на чітко визначений перехідний період, і за своєю правовою природою не скасовують та не підміняють загального регулювання, а лише тимчасово його модифікують.
З огляду на викладене, ТОВ "Ум Факторинг" здійснило нарахування процентів в межах максимально допустимих законом денних ставок та з дотриманням чинного правового регулювання на кожному етапі дії договору (1,5% в період з 17.05.2024 по 19.08.2024 та 1% в період з 20.08.2024 по 11.05.2025) та не порушують вимог законодавства, а твердження арбітражного керуючого, що дія пункту 5 Закону України № 3498-ІХ обмежується виключно договорами про споживчий кредит, укладеними до набрання ним чинності, і лише у випадку їх продовження після цього моменту є помилковими.
Таким чином, суд дійшов висновку про помилковість тверджень представника боржника та арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. щодо розміру відсоткової ставки, застосованої кредитором під час нарахування процентів за користування кредитом, оскільки з розрахунку заборгованості, наданої кредитором до матеріалів заяви вбачається, що ним враховані зміни внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023 щодо розміру відсоткової ставки.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства у межах розгляду заяви кредитора про грошові вимоги у справі про неплатоспроможність суд перевіряє наявність і розмір грошового зобов'язання, а також його документальне підтвердження.
Предметом такої перевірки є: наявність укладеного договору як правової підстави вимоги (статті 11, 626 Цивільного кодексу України); факт надання грошових коштів; факт невиконання або неналежного виконання зобов'язання (стаття 526 Цивільного кодексу України); правильність розрахунку та відповідність нарахування вимогам чинного законодавства.
Питання недійсності правочину регулюються статтями 203, 215 Цивільного кодексу України та вирішуються у позовному провадженні шляхом подання відповідного позову.
Станом на час розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Ум Факторинг" у суду відсутні докази оспорювання договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Ум Факторинг", визнання його недійсним, припинення з підстав, передбачених статтями 598- 609 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, заперечення представника боржника що недійсності Договору про надання споживчого кредиту №1506305 від 16.05.2024 судом відхиляються.
ОСОБА_1 не надано до матеріалів справи доказів, що спростовують обставини викладені кредитором в заяві про визнання грошових вимог та не надано доказів сплати зазначеної вище заборгованості.
Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 525, 526, 527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити
Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника про визнання грошових вимог ТОВ "Ум Факторинг" на суму 65 403,00грн.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
За результатом розгляду кредиторських вимог судом встановлено відсутність ознак заінтересованості кредитора щодо боржника, у зв'язку із чим до кредитора не застосовуються наслідки передбачені абз.13 ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо розміру судового збору, який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною, ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2026р." встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривні.
Отже, сума судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог до боржника становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 656,00грн.
Разом з тим, з огляду на приписи ч.3 чт.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, заявникові слід сплатити судовий збір у розмірі 5 324,80грн.
Враховуючи той факт, що заява з кредиторськими вимогами ТОВ "Ум Факторинг" надійшла до суду шляхом надсилання через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заявникові слід було сплатити судовий збір у розмірі 5 324,80грн., а не 6 656,00грн. (платіжна інструкція №911 від 12.01.2026 року).
Водночас, суд звертає увагу заявника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів регулюється "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зі змінами).
Відповідно до п. 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
З огляду на викладене, надмірно сплачений судовий збір повертається за клопотанням сторони в порядку передбаченому ст.7 Закону України "Про судовий збір".
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
З огляду на обґрунтованість вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором ТОВ "Ум Факторинг" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 70 727,80грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:
- позачергове задоволення - 5 324,80грн. (витрати по сплаті судового збору);
- 2 черга - 65 403,00грн. (заборгованість за кредитом, за відсотками).
Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 120-122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (01012, місто Київ, Незалежності майдан, буд.2, офіс 712, ідентифікаційний номер юридичної особи 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 65 403,00грн. з правом вирішального голосу (заборгованість за кредитом, за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5 324,80грн. (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
В решті вимог - відхилити.
Ухвала набирає законної сили - 10.03.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 11.03.2026.
Суддя А.В. Суховаров