Єдиний унікальний №334/6673/25 Головуючий в 1 інст. Коломаренко К.А.
Провадження №33/807/296/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
13 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бойко О.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бойко О.В. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, -
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 3 серпня 2025 року о 01 годині 55 хвилин в м. Запоріжжя по вулиці Гребельній, біля буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820» та у медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.
Таким чином ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Бойко О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені в ній факти не відповідають дійсності.
Крім того, вказала на порушення судом ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП, відсутність перевірки правильності складання та оформлення матеріалів справи, внаслідок чого суд дійшов помилково висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує на порушення працівниками поліції положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026, оскільки приєднані до протоколу матеріали відеофіксації не є повними та відеозапис безперервним. Факт здійснення фіксації моменту зупинки ТЗ на службовий технічний пристрій, в матеріалах справи не зазначений, відомості про пристрої такої фіксації відсутні в протоколі, а зазначено лише про нагрудну відеокамеру БК 471407, 471857, 471266. Крім того, в справі наявні обставини, що засвідчують про фіксацію події поліцейським на особистий мобільний телефон, внаслідок чого наведені відеозаписи використані протиправно, а отже не можуть вважатися належним доказом.
Посилається на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , передбаченої Інструкцією № 1452/735, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається зазначення різної інформації про нібито наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, що викликає сумніви в наявності у останнього взагалі будь-яких ознак алкогольного сп'яніння.
Наголошує, що з відеозапису події неможливо зрозуміти, яким чином поліцейський виявив у ОСОБА_1 начебто наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Натомість засвідчує відсутність у останнього порушення мови, а поведінка відповідала обстановці, що свідчить про формальне внесення поліцейським до протоколу наявних ознак сп'яніння. Вважає, що наведене засвідчує про відсутність підстав для проведення огляду ОСОБА_1 , між тим поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820».
Наголошує, що наведена поведінка поліцейського має ознаки упередженого ставлення та особистої неприязні до ОСОБА_1 , внаслідок заперечення останнім щодо допущеного ним правопорушення.
Крім того вказала, що поліцейським не роз'яснено ОСОБА_1 порядок та процедуру проходження огляду, його права та обов'язки, а отже з урахуванням відсутності роз'яснення ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп'яніння та його юридичної необізнаності, останній, маючи сумніви в правдивості слів поліцейського, не міг належним чином реалізувати свої права та просив залучити до проведення огляду двох свідків, що поліцейським та судом помилково розтлумачено, як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Разом із цим, час складання направлення ОСОБА_1 з метою встановлення стану сп'яніння не відповідає фактичним обставинам справи, зафіксованим на відео, вказане направлення не оформлювалося поліцейським після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки та не вручалось останньому.
У зв'язку із викладеним, просить скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під апеляційного перегляду справи адвокат Бойко О.В. та ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Захисник вказала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому в разі позбавлення його права керування транспортними засобами, останній буде переведений з роти безпілотних авіаційних комплексів до Десантно-штурмового війська Збройних Сил України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 410782 від 3 серпня 2025 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія. (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 3 серпня 2025 року, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Огляд у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 (а.с. 5);
- відеозаписом події.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, зокрема відсутність у водія ознак алкогольного сп'яніння виявлених поліцейськими, що засвідчує про відсутність підстав для проведення огляду, не роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, процедури огляду на стан сп'яніння, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються відеозаписом події.
Так, відеозаписом, доданим до протоколу, зафіксовано факт зупинки транспортного Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 в період дії комендантської години. Під час перевірки документів водія, через наявний від останнього запах алкоголю, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Слідує прохання поліцейським зробити в його бік подих водієм, після чого зафіксовані неодноразові пропозиції водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Між тим, ОСОБА_1 вимагає залучити двох свідків під час огляду. Слідують неодноразові роз'яснення працівниками поліції, що здійснюється повна відеофіксація події, а отже відсутня необхідність в залученні двох свідків. На запитання ОСОБА_1 , поліцейський зазначає, що на прилад «Драгер» є сертифікат відповідності та пропонує водію вийти з автомобілю для ознайомлення з ним. Однак, водій ОСОБА_1 знов наполягає на залученні двох свідків та не надає відповіді на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Зафіксовано роз'яснення поліцейський, що поведінка водія буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Між тим, ОСОБА_1 знов ухиляється від відповіді зазначаючи, що він залишить автомобіль та піде додому. Повідомлення поліцейським, що дії ОСОБА_1 розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, внаслідок чого буде складений відповідний протокол. Оголошення ОСОБА_1 його прав (час запису 00:12:30). Складання протоколу.
Отже, за обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксована поведінка останнього працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду, про що було повідомлено ОСОБА_1 .
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Жодних об'єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суддя апеляційного суду не вбачає.
ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, на переконання судді апеляційного суду працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про Національну поліцію».
На доводи сторони захисту щодо упереджених дій з боку працівників поліції слід зазначити, що матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410782 від 3 серпня 2025 року, а також відомостей щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Твердження апелянта про недопустимість наявного в справі відеозапису через те, що він має перерви є безпідставним, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної в протоколі суті правопорушення, а саме: зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння, відмова ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
На посилання сторони захисту про те, що час складання направлення ОСОБА_1 з метою встановлення стану сп'яніння не відповідає фактичним обставинам справи зафіксованим на відео, а також, що вказане направлення не оформлювалося поліцейським після відмови водія пройти огляд на місці зупинки та не вручалось останньому слід зазначити, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 , яке складено о 02 год. 21 хв. 3 серпня 2025 року відповідно до вимог додатку 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№ 1452/73.
Одночасно слід зазначити, що законодавством не передбачено вручення письмового направлення водію, оскільки такий огляд проводиться у присутності поліцейського який має забезпечити доставку особи, яка погодилася на проходження відповідного огляду, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Бойко Олени Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/6673/25