Єдиний унікальний №335/10887/25 Головуючий в 1 інст. Воробйов А.В.
Провадження №33/807/437/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
13 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює на заводі гідравлічних систем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 гривень, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 30 вересня 2025 року о 15-30 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 156 в приміщення Запорізького апеляційного суду, де відбувалося судове засідання, публічно обговорював статеве життя колишньої дружини ОСОБА_2 , розповсюджував про неї неправдиві чутки, ображав публічно її честь та гідність, тим самим вчинив дрібне хуліганство, що передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що справа не була розглянута по суті. Судом не вивчались матеріали справи, не досліджувались докази, під час розгляду справи не була присутня потерпіла, яка мала б надати пояснення щодо обставин справи.
Вказав, що суддя суду першої інстанції не вислухав його, не врахував його думку, посилаючись на нестачу часу, а лише запропонував сплатити адміністративний штраф.
Зазначив, що посилання в оскаржуваній постанові на визнання ним своєї вини в повному обсязі не відповідає дійсності. З ОСОБА_2 він не проживає однією сім'єю з 2022 року.
Наголосив, що дрібне хуліганство передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Звернув увагу на висновки Пленуму Верховного Суду України викладені в Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10 щодо узагальнення судової практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, де зазначено, що своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.
Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Враховуючи вищевикладене вважає, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП.
Просить скасувати постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2025 року. Визнати його таким, що не скоював правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Стягнути за ОСОБА_2 збитки завдані розглядом даної справи, а саме 119 гривень 00 копійок та 605 гривень 60 копійок.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що з 2022 року не проживає спільно з ОСОБА_2 , мають спільну дитину. 30 вересня 2025 року в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду розглядалася позовна заява ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Він, перебуваючи в якості відповідача по справі, надав пояснення зі слів дитини. Наголосив, що дитина також в судовому засіданні надала свої пояснення, які є аналогічними. Жодної нецензурної лайки або образ в бік ОСОБА_2 він не висловлював.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП України завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, і в ньому повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
З огляду на вищенаведене, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суддя суду першої інстанції наведених вище вимог закону в повній мірі не дотримався.
Відповідно до положень ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Докази, які б свідчили б про вчинення ОСОБА_1 вказаних дій, в матеріалах справи відсутні.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №681009 від 24 жовтня 2025 року вбачається, що 30 вересня 2025 року о 15-30 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 156 в приміщення Запорізького апеляційного суду, де відбувалося судове засідання, публічно обговорював статеве життя колишньої дружини ОСОБА_2 , розповсюджував про неї неправдиві чутки, ображав публічно її честь та гідність, тим самим вчинив дрібне хуліганство, що передбачене ст. 173 КУпАП.
Зі змісту вищезазначеного протоколу вбачається, що викладена у ньому фабула інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Тобто, у протоколі викладені обставини, які не відповідають диспозиції ст. 173 КУпАП, зокрема наявність з боку ОСОБА_1 нецензурної лайки в громадському місці, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а тому стверджувати про те, що було порушено громадський порядок і спокій інших громадян з хуліганських мотивів не має підстав.
На переконання судді апеляційного суду, зазначені порушення є підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції.
Приймаючи відповідно до ст. 294 КУпАП нову постанову, суддя апеляційної інстанції виходить з того, що викладене в протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не містить ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з недотриманням вимог ст. ст. 278, 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не встановлено в діях ОСОБА_1 факту нецензурної лайки в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, суддя апеляційного суду вважає необхідним постанову судді першої інстанції скасувати із закриттям провадження в справі за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вимога апелянта про стягнення з ОСОБА_2 збитків завданих розглядом даної справи, а саме сплату штрафу в розмірі 119 гривень 00 копійок та судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок, покладених на нього постановою судді суду першої інстанції не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, скасувати.
Постановити нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 335/10887/25