Єдиний унікальний №314/2362/25 Головуючий в 1 інст. Швець О.В.
Провадження №33/807/339/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
6 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Савченка В.А. (в режимі відеконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Савченка В.А. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області 24 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 325624 від 10 травня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 10 травня 2025 о 01:01:00 у с. Люцерна, по вул. Радгоспній, буд. 36 керував транспортним засобом «BMW 520» державний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, результат позитивний (алкогольне сп'яніння), що підтверджується висновком лікаря № 3210 від 10.05.2025. Від керування транспортним засобом відсторонений без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Савченко В.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають дійсності.
В обґрунтування своїх доводів вказав, що жоден доказ, на який послався суд в оскаржуваній постанові, не підтверджує вину ОСОБА_1 , докази зібрані з порушенням норм законодавства, суперечать один одному, є неналежними та недопустимими.
Наголошує, що суд першої інстанції не надав жодної аргументації позиції сторони захисту, не звернув увагу на порушення порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, на здійснення огляду не уповноваженими особами, на не роз'яснення особі права на захист.
В обґрунтування вказує, що поліцейським не було встановлено у ОСОБА_1 та оголошено ознак алкогольного сп'яніння, а ознаки, що відображені в матеріалах справи, є надуманими та являють собою вигадку працівників поліції. Отже, наведене свідчить про те, що зазначення поліцейським в протоколі ознак сп'яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи, а поліцейськими не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, внаслідок чого працівниками патрульної поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Крім того вказав, що з наявного відеозапису події вбачається, що час між проведеними медичними оглядами за допомогою технічного приладу, в порушення вимог Інструкції проведено менш, ніж через 20 хвилин.
Вважає, що також не можна вважати належним та допустимим доказом результати аналізу токсикологічного дослідження № 1971, оскільки з даного аналізу вбачається, що його було проведено о 01 год. 50 хв., натомість в акті медичного огляду вказаний час відбору біологічних зразків 02 год. 20 хв. Тобто в змістовному та логічному сенсі такі відомості є суперечливі та не можуть вважатися належним та допустимим доказом.
Звертає увагу на порушенні поліцейським порядку спеціального огляду військовослужбовця на стан сп'яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, керував транспортним засобом, який належить військової частинні. Відповідно до рапорту працівника поліції ними було викликано представників ВСП, однак не дочекавшись останніх, в порушення вищевказаних вимог законодавства, поліцейські незаконно провели огляд військовослужбовця ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 з 29 квітня 2025 року по 16 травня 2025 року безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Отже вважає, що працівники поліції мали діяти у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП та не мали права вимагати від ОСОБА_1 будь-яких дій.
Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області 24 листопада 2025 року. Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
3 лютого 2026 року адвокат Савченко В.А. звернувся х клопотанням про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4 лютого 2026 року від адвоката Савченка В.А. надійшли клопотання про
-виклик інспектора патрульної поліції Дудник А.В;
-про виклик лікаря КНП «ОКЗНПД» ОСОБА_2 ;
-про закриття провадження в справі:
-про залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення;
-про зупинення провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби;
-про застосування принципу індивідуалізації, зокрема у випадку визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому правопорушенні застосувати за аналогією закону положення ст. 69 КК України та не призначати покарання, пов'язане із позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції шляхом смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та присутність захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В.А., суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Щодо заявленого захисником клопотання про зупинення провадження в справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу слід зазначити, що нормами КУпАП не передбачено зупинення провадження в справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП з наведеної підстави, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Одночасно слід зазначити, що листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз'яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв'язку з перебуванням осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Савченка В.А., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання, докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Щодо заявленого клопотання адвоката Савченка В.А. про виклик в якості свідка лікаря нарколога ОСОБА_2 та інспектора УПП в Запорізькій області ОСОБА_3 , то суддя апеляційного суду відмовляє у його задоволенні, оскільки наявні в справі письмові докази та відеозапис події є достатніми для формування позиції з приводу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання сторони захисту про застосування аналогії закону, зокрема положень ст.69 КК України, внаслідок чого не накладати на ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Аналіз наведених норм закону дає підстави дійти висновку що, норми КК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального права застосуванню не підлягають.
За змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.
Клопотання апелянта про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до ст.250 КУпАП участь прокурора при провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП законом не передбачено.
Клопотання захисника про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Савченка В.А., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційного суду констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325624 від 10 травня 2025 року та визнаних судом доведеними підтверджується:
- актом огляду на стан сп'яніння, який проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна шкірного покриву обличчя. Огляд водія на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» не проводився у зв'язку з відмовою. (а.с. 6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 травня 2025 року, яке складено у зв'язку із не проведенням огляду водія ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» (а.с. 7);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3210 від 10 травня 2025 року (а.с. 8);
- відеозаписом події (а.с. 11).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп'яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.
Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).
Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.
Так, відеозаписом події, долученим до справи, зафіксовано рух транспортного засобу «BMW 520» державний номер НОМЕР_2 в період дії комендантської години, його зупинка на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» про що повідомлено водію. Перевірка документів водія, в ході якої у поліцейського виникли підозри про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння через наявний запах алкоголю. На запитання поліцейського ОСОБА_1 підтвердив, що вранці випив пляшку пива. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після сперечань із працівником поліції ОСОБА_1 відмовився пройти запропонований огляд на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Також зафіксовані події і у медичному закладі.
За наслідками огляду ОСОБА_1 в медичному закладі встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Наведене підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3210 від 10 травня 2025 року.
Суддя апеляційного суду констатує, що огляд проведено з дотриманням ст. 266 КУпАП, зокрема лікарем КНП «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, тобто у закладі, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Крім того, суддею місцевого суду за клопотанням сторони захисту були витребувані документи, зокрема:
- копію акту медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 3210 від 10 травня 2025 р., в якому зазначено, що при огляді останнього були встановлені ознаки, які вказували на стан алкогольного сп'яніння, зокрема: поведінка: млявий, загальмований, мовна здатність: зв'язність висловлювань, змазаність мови, вегетативно-судинні реакції - склери ін'єктовані, реакція на світло: млява, дихання: незмінне, зіниці: незмінені, рухова сфера: млява, міміка: звичайна, поза Ромберга - нестійкий, точні рухи: виконує з помилками, запах алкоголю з рота: різкий, які, як встановлено лікарем, призвели до висновку за результатами огляду - алкогольне сп'яніння (а.с.115);
- копію результату токсикологічних досліджень сечі на вміст етанолу методом газової хроматографії від 10.05.2025 № 1971 відповідного до якого, в сечі ОСОБА_1 виявлений алкоголь у кількості 1, 76 проміле (а.с.116);
- копію декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту газоаналізатору «DRAGER» Alkotest 6820 № СДІ - 1-1198 ЗВТ від 13 серпня 2020 року (а.с. 118);
- копію сертифікату перевірки типу UA.TR.001 101-17 від 5 жовтня 2017 року, який чинний до 5 жовтня 2027 року (а.с.119);
- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки аналізатор парів спирту у видихуваному повітрі Alcotest Drager 6820 заводський № ARNA-0673 від 18 вересня 2024 року « ЗП 2 -12000-24, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам методики повірки (а.с. 120);
- копію свідоцтва про державну реєстрацію комплексу хроматографічного «Кристал 2000М» № НОМЕР_3 (а.с.121);
- свідоцтво пр. визнання затвердженого типу засобів вимірювальної техніки від 17.11.2010 UA-МІ/3р-188-2010 (а.с. 122)
- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Хроматограф «Кристал 2000М» від 17.03.2025 №П11/1100/25 (а.с. 123).
На переконання судді апеляційного суду, як працівниками поліції, так і лікарем спеціалізованої медичної установи було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані відеозаписом події наявні у достатньому об'ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи.
Отже, у судді апеляційного суду відсутні сумніви щодо правильності складеного висновку лікаря № 3210 від 10 травня 2025 р. про перебування ОСОБА_1 у алкогольному сп'янінні, який заснований не лише на результатах токсикологічного дослідження, а і на клінічних даних медичного огляду водія.
На доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції спеціального огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , передбачений ст. 266-1 КУпАП, слід зазначити наступне.
Так, аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Таким чином, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області 24 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 314/2362/25