Справа № 299/2499/23
Іменем України
03 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2025 року, постановлену суддею-доповідачем Кашуба А.В., в справі за заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року, ухвалене в справі за заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виноградівська міська рада про встановлення юридичного факту
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виноградівська міська рада звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.
Заяву мотивував тим, що з ОСОБА_2 , заявник уклав шлюб 09.08.2007 року, про що у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, зроблено відповідний актовий запис за №122.
В даному шлюбі народилася одна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.08.2022 року по справі №299/3069/22, шлюб укладений між заявником та ОСОБА_2 - розірвано.
Визначено місце проживання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із її батьком-заявником ОСОБА_1 .
Мати дитини ОСОБА_2 самоусунулась від виховання та утримання доньки. Життям дитини не цікавиться, зв'язків з нею не підтримує. Заявник являється єдиним піклувальником неповнолітньої дитини, здійснює за нею постійний догляд, якого вона потребує, оскільки є неповнолітньою дитиною, самостійно здійснює її утримання та виховання.
Через військову агресію рф на території України, для здійснення заходів щодо лікування дітей, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, заявнику необхідно встановити факт проживання дитини з ним дитини та знаходження дитини на його повному утриманні.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року заяву задоволено.
Встановлено той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на самостійному утриманні, вихованні та проживанні біля свого батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 04.11.2025 подано заяву про роз'яснення рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року.
Вказують, що ОСОБА_1 через ЦНАП подав на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання йому відстрочки від мобілізації на особливий період на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України №3543-ХІІ. Серед документів, що підтверджують право на отримання відстрочки від мобілізації, надав копію рішення у справі №299/2499/23. Заявник заявляє, що рішення є не зовсім зрозумілим в частині встановлення факту, що дитина знаходиться на самостійному утриманні, вихованні та проживанні біля свого батька, у той час як інший із батьків в силу закону зобов'язаний брати участь у вихованні дитини та має право на особисте спілкування з нею.
Враховуючи дані обставини, заявник просить дати відповідь на такі питання: Чи рішення суду у справі №299/2499/23 позбавляє ОСОБА_2 батьківської правосуб'єктності?; чи змінився обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між її батьками?; Чи носить рішення у справі 299/2499/23 преюдиційний характер в розумінні вимог п.4 ч.1 ст.23 ЗУ №3543-ХІІ?
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2025 року заяву про роз'яснення судового рішення задоволено.
Роз'яснено наступне:
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/2499/23 не позбавляє ОСОБА_2 батьківської правосуб'єктності.
Визначені законом обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між його батьками - не змінився.
Рішення суду у справі №299/2499/23 про встановлення факту, що має юридичне значення, - не носить преюдиційного характеру з іншою метою, аніж для «здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах».
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у роз'ясненні судового рішення.
Вказує, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального та матеріального права.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не є учасником справи та не може подавати заяву про роз'яснення судового рішення.
Доводи заяви про роз'яснення рішення суду зводяться до встановлення нових фактів, які не були предметом судового розгляду та, в більшій мірі, направлені на фактичну зміну рішення.
Ініціюючи роз'яснення рішення суду представник заявника, фактично пояснює свою заяву незрозумілою для нього ситуацією пов'язаною з виконанням рішення, тобто, подаючи заяву, ставив питання про зміну рішення, оскільки сторонам незрозуміло як виконувати судове рішення, що є неприпустимим.
Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятого судом рішення у справі, а зводяться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення, що не може бути підставою для роз'яснення рішення суду.
Резолютивна частина рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року є чіткою і зрозумілою, двозначних висловів не містить, а тому клопотання про роз'яснення рішення вносить в судове рішення нові дані, тобто змінює його суть.
Ініціюючи роз'яснення рішення суду, заявник фактично посилається на труднощі, пов'язані з виконанням рішення, що не є підставою для роз'яснення рішення суду.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та просить скасувати таку і постановити нову про відмову у роз'ясненні судового рішення.
Вказує, що суд першої інстанції неправильно витлумачив положення ст. 271 ЦПК України та не звернув увагу, що із заявою про роз'яснення судового рішення може звернутися тільки учасник справи, державний чи приватний виконавець, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 не є учасником справи, а тому немає права на роз'яснення судового рішення.
Зазначає, що рішення суду для сторін є зрозумілим, воно на сьогодні виконано, донька проживає з батьком та суперечностей з приводу цього у матері не виникало.
Рішення Виноградівського районного суду у справі ОСОБА_1 , про роз'яснення якого подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, це рішення є мотивованим, чітким і зрозумілим, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення. Крім того, вказане рішення не підлягає примусовому виконанню, що виключає утруднення чи неможливість його виконання.
До початку розгляду справи від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання особисто.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Інших заяв або клопотань від сторін спору не надходило.
Заявник ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання шляхом отримання повістки в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу від 14.01.2026 (а.с.90).
Заінтересована особа - Виноградівська міська рада також повідомлена належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документу від 14.01.2026 (а.с.89).
ІНФОРМАЦІЯ_5 про розгляд справи повідомлені, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» від 14.01.2026 (а.с.91).
Заінтересована особа повідомлена про дату, час та місце судового засідання, оскільки отримала в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» судову повістку, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 14.01.2026 (а.с.92).
У зв'язку з тим, що сторони по справі не з'явились, однак такі були повідомлені про судове засідання належним чином, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то таку слід вирішити по суті.
ОСОБА_1 заявляючи клопотання про відкладення судового засідання не наводить об'єктивних причин неможливості з'явитися в судове засідання, не додає доказів на підтвердження цього, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виноградівська міська рада звернувся до суду і заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року заяву задоволено. Встановлено той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на самостійному утриманні, вихованні та проживанні біля свого батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особа, яка не брала участі в розгляді справи, 04.11.2025 подав заяву про роз'яснення рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області 13 листопада 2025 року заяву про роз'яснення судового рішення задоволено. Роз'яснено наступне:
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/2499/23 не позбавляє ОСОБА_2 батьківської правосуб'єктності.
Визначені законом обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між його батьками - не змінився.
Рішення суду у справі №299/2499/23 про встановлення факту, що має юридичне значення - не носить преюдиційного характеру з іншою метою, аніж для «здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах».
ІНФОРМАЦІЯ_4 не залучався Виноградівським районним судом до розгляду зазначеної справи.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення рішення в порядку статті 271 ЦПК України, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що винесене судове рішення безпосередньо стосується прав та законних інтересів ІНФОРМАЦІЯ_6 , який відповідно до Закону України №1932-ХІІ являється органом військового управління що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Така правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2019 у справі №562/500/17.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Підстави для роз'яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, і без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є по суті одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим самим судом.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Згідно з вказаною нормою права до рішень які підлягають примусовому виконанню не відносяться рішення щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2023, про роз'яснення якого подано заяву, не підлягає примусовому виконанню, воно не допускає кількох варіантів тлумачення.
Таким чином, рішення місцевого суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 271 ЦПК України.
Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не залучався судом першої інстанції до участі в справі.
За змістом частини першої статті 271 ЦПК України, із заявою про роз'яснення судового рішення можуть звернутись учасники справи, державний виконавець, приватний виконавець, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Отже, із заявою звернулась особа, яка не була учасником справи, та просила роз'яснити рішення, яке не підлягає примусовому виконанню.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник фактично просить надати тлумачення рішення суду відносно положень Сімейного кодексу України та Закону України №3543-ХІІ.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не залучався Виноградівським районним судом до розгляду зазначеної справи, та текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обґрунтування прийняття саме такого рішення, в ньому дано оцінку та правовий аналіз поданим доказам, а також зазначено посилання на ті законодавчі акти, якими керувався суд, приймаючи рішення.
Проаналізувавши поставлені заявником питання, суд першої інстанції зазначив, що рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/2499/23 не позбавляє батьківської правосуб'єктності ОСОБА_2 , а відтак не змінився і весь обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 між її батьками. В ухвалі суд також вказав, що зазначене рішення суду у справі №299/2499/23 не носить преюдиційний характер з іншою метою, аніж для «здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах».
Рішення у даній справі не підлягає примусовому виконанню; рішення суду є зрозумілим для сторін, не передбачає подвійного тлумачення, у сторін труднощі у його реалізації не виникають, а обставини, що на думку заявника, стали підставою для подання вказаної заяви, не можуть слугувати підставою роз'яснення вказаного рішення, оскільки не відповідають правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України. У суду першої інстанції були відсутні підстави для роз?яснення рішення Виноградівського районного суду від 24 травня 2023 року, а тому ухвала Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2025 року підлягає скасуванню.
В той же час, колегія суддів повторно зазначає, що заяву було подано особою, яка не була учасником справи. ЦПК України не передбачає права особи, яка не була учасником справи (за винятком державного або приватного виконавця) звертатись до суду за роз'ясненням судового рішення.
На дані обставини звертали увагу в своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із чим колегія суддів погоджується.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України). Такий процесуальний наслідок суд застосовує, якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі.
А отже, заяву т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 майора ОСОБА_5 , відповідно до пункту першого частини першої статті 257 ЦПК України, слід залишити без розгляду, оскільки така особа не має права на звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, а отже, не має цивільної процесуальної дієздатності.
Зазначене слугує підставою для часткового задоволення вимог апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції і як наслідок залишення заяви про роз'яснення судового рішення без розгляду.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 257, 367, 374, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2025 року щодо роз'яснення судового рішення, скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 майора ОСОБА_5 про роз'яснення рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2023 року в справі № 299/2499/23, залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 березня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді: