Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/218/26
№3/689/144/26
11 березня 2026 року с-ще Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Соловйов А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 29.01.2026 р. о 14:50 год. в с. Глушківці по вул. Л.Українки, 28, Хмельницького району Хмельницької області, керував мотоблоком Зубр-8 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810, тест №2551, результат 0,33 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, подаючи заяви та клопотання. Його представником було подано заяву / клопотання, у якій вина не визнається. Стверджується, що в матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за будь-яке порушення ПДР, яке було б підставою для зупинки транспортного засобу та подальшого оформлення відповідного адмінпротоколу. Оскільки працівники поліції зупинили ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тому всі наступні докази отримані внаслідок зупинки транспортного засобу, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення є недопустимими. Крім того, зазначив, що відеозаписом не зафіксовано показники технічного засобу, які ОСОБА_1 не міг бачити в силу проблем із зором, не зафіксовано епізод роз'яснення під розписку його прав, роз друк чека. Відеозапис не фіксує повної процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. А тому вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 р., водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735.
Згідно з п. 6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості особою яка притягається до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№578492 від 29.01.2026 р., та долученими до нього матеріалами. Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №578492 від 29.01.2026 р., ОСОБА_1 29.01.2026 р. о 14:50 год. в с. Глушківці по вул. Л.Українки, 28, Хмельницького району Хмельницької області, керував мотоблоком Зубр-8 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810, тест №2551, результат 0,33 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР.
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію. У графі протоколу «пояснення особи по суті порушення» письмово визнав, що «випив 300 грам самогону».
Як вбачається з роздруківки з приладу Драгер до протоколу про адміністративне правопорушення №ЕПР1№578492, у ОСОБА_1 , за результатами тесту виявлено 0,33%. З даним результатом ОСОБА_1 погодився та поставив свій підпис.
Вказане підтверджується і переглянутим судом відеозаписом, наданим працівниками поліції. Зокрема, з переглянутого відео вбачається, що 29.01.2026 р. о 14:50 год. працівниками поліції зупинено мотоблок, за кермом, якого перебував ОСОБА_1 .. Під час спілкування, поліцейськими виявлено у водія запах алкоголю з порожнини рота, крім того, як вбачається з відео, останній сам визнав, що випив. На підставі чого запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що він погодився. Під час проходження огляду на місці зупинки, у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння, з результатами якого його ознайомлено і він погодився.
Посилання на те, що ОСОБА_1 в силу вад зору не міг побачити результат аналізу, не спростовує зазначеного висновку та даних роздруківки приладу Драгер. З відеозапису та пояснень ОСОБА_1 не вбачається, що він звертався до працівників поліції з проханням показати йому ближче чи за допомогою збільшуючи оптичних приладів зазначений результат, не вимагав детальніше роз'яснити його права тощо.
Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вільно висловлювати свою позицію або навпаки утриматися від будь-яких пояснень. Навпаки, ОСОБА_1 визнав, що він вживав алкоголь і погодився з результатом огляду.
Посилання на те, що відеозапис з нагрудної камери не є безперервний, оскільки не містить процедури роз'яснення прав та порядку застосування алкотестера, не заслуговують на увагу. Матеріали справи містять підписані ОСОБА_1 відповідні розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. При цьому, та обставина, що відеозапис завершується до закінчення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення не є доказом його не безперервності. Безперервність означає відсутність фрагментарного відеозапису, не встановлюючи вимог щодо його початку чи завершення.
Посилання на концепцію «плодів отруйного дерева», обумовлену тим, що зупинка транспортного засобу була здійснена безпідставно, без будь-яких інших порушень ПДР, не заслуговує на увагу, оскільки не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, на думку ЄСПЛ у справі Гефген проти Німеччини, недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав і свобод людини. Має надаватись оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого факту автономно. Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у даній ситуації не обумовлена причинно-наслідково із зупинкою транспортного засобу. ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити стверджувані дії працівників поліції у порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положення ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відтак, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Таку позицію водія слід розцінювати, як намагання уникнути ним встановленої законом відповідальності за скоєне.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд приймає до уваги характер скоєного правопорушення, особу порушника, і вважає за необхідним накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно вимог Закону України "Про судовий збір", підлягає до стягнення з правопорушника на користь держави судовий збір.
Враховуючи характер наведеного, керуючись ст. ст. 283, 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті на рахунок: Отримувач ГУК у Хмельницькій обл./Хмельн. обл./21081300, Код отримувача 37971775, Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП ), Код банку 899998, Номер рахунку (IBAN) UA748999980313060149000022001, ККД 21081300 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.. (Стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795), Отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку 899998, Номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, ККД 22030106).
У випадку сплати штрафу та судового збору, квитанції про сплату необхідно направити на адресу суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У разі примусового виконання цієї постанови з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в розмірі 34000,00 грн..
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького Апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Соловйов А.В.