вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Справа№ 369/340/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Брижатий С.В.;
від відповідача: Нурищенко С.В.;
від третьої особи: не з'явився;
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025
у справі № 369/340/22 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська боргова компанія
до ОСОБА_1
третя особа - Дочірнє підприємство Дніпровський круг
про визнання нерухомого майна предметом іпотеки
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
27.08.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі №369/340/22 повернуто без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 про повернення без розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 , в особі його представника, про ухвалення додаткового рішення в справі №369/340/22, справу повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду питання про ухвалення додаткового рішення; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає про те, що різниця між заявленою сумою та фактичним розміром судових витрат не є неспівмірною, так як відрізняється лише на 12,5%, що відповідає визначенню «орієнтовний розрахунок». Різниця також не потребувала особливого обґрунтування, так як є очевидним, що послуги зі складання та подання (за потребою) заперечення на відповідь на відзив, вартістю 5000 грн., у справі №369/340/22, які передбачені попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат та самим договором №21-1/07/2022 від 21.07.2022, в редакції від 18.06.2025, не надавались, так як позивач не подавав до суду відповідь на відзив, а відтак і заперечення на відповідь на відзив не могли бути подані. Норма п. 4 ч.1 ст.170 ГПК України не містить вимог зазначати конкретну суму стягнення судових витрат та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Скаржник вказує на те, що формами Єдиної судової інформаційно-комунікаційну системи та її окремими підсистемами (модулями) не передбачено при складанні та подачі заяв, клопотань, заперечень та інших процесуальних документів введення відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи, а також і самого заявника, так як цю інформацію система надає автоматично.
Також скаржником наведено розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025, який складається з сум, які відповідач має сплатити адвокатам за надання професійної правничої допомоги. Опрацювання нормативних документів, які регулюють відображення інформації в документах, які передаються через Електронний суд ЄСІТС, надання консультації Клієнту стосовно підстав та правової позиції при оскаржені ухвали Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №369/340/22. Кількість годин - 1, вартість 1 години - 2500 грн., загальна сума 2500 грн., без ПДВ. Складання проекту апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №369/340/22, узгодження її з відповідачем (клієнтом) та надсилання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду та стороні позивача Кількість годин - 3, вартість 1 години - 2500, загальна сума 7500 грн. Разом вартість послуг з правової допомоги: Кількість годин - 4, загальна вартість 10 000 грн.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивачем та третьою особою не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 про повернення без розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 , в особі його представника, про ухвалення додаткового рішення в справі №369/340/22, справу повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду питання про ухвалення додаткового рішення; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання 03.02.2026 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 369/340/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя; суддів - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22. Призначено справу № 369/340/22 до розгляду у судовому засіданні 21.10.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 21.10.2025 о 10 год. 00 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 на 04.11.2025.
У судовому засіданні 04.11.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 369/340/22 за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 до 16.12.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 16.12.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 на 03.02.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, тимчасові непрацездатності судді Ткаченка Б.О., з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 369/340/22 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг» (далі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» право іпотеки на нежитлове приміщення №34 загальною площею 58,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , що було передано в іпотеку на підставі Іпотечного договору від 21.11.2008, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та внесений в реєстр за №1978 як належне ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору майнових прав на нежитлове приміщення, серія та номер: 16/12/08-Б-О, виданий 16.12.2008, видавник: ДП «Дніпровський круг».
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2025 в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
27.08.2025 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі №369/340/22 повернуто без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана додаткова ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення, серед іншого, повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.
Так, у прохальній частині заяви відповідач просить суд:
- долучити до матеріалів справи завірену копію договору №21-1/07/2022 про надання професійної правової допомоги від 21.07.2022 (нова редакція від 18.06.2025) та завірену копію акта приймання-передачі наданих послуг №27-08/25 від 27.08.2025 за договором № 21-1/07/2022 від 21.07.2022, в редакції від 18.06.2025;
- ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 369/340/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа ДП «Дніпровський круг» про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.
У свою чергу до вказаної заяви відповідачем долучено акт приймання-передачі наданих послуг № 27-08/25 від 27.08.2025 за договором № 21-1/07/2022 від 21.07.2022, в редакції від 18.06.2025, на суму 35 000,00 грн.
Одночасно у відзиві відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 40 000,00 грн.
З огляду на викладене, заявником, всупереч п. 4 ч. 1 ст. 170 ГПК України, не конкретизовано у прохальній частині поданої заяви суму витрат на правничу допомогу, яку відповідач просить стягнути у справі № 369/340/22.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення, зокрема повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) в обов'язковому порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Як вбачається із матеріалів справи, заяву від імені відповідача подано представником Нурищенком С.В. через «Електронний суд», в зв'язку з чим він не зобов'язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету.
Водночас, представником відповідача в поданій заяві не зазначено інформації щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету в відповідача.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Нормами чинного законодавства не передбачено довільного тлумачення норм ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в справі №369/340/22, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Доводи скаржника про те, що формами Єдиної судової інформаційно-комунікаційну системи та її окремими підсистемами (модулями) не передбачено при складанні та подачі заяв, клопотань, заперечень та інших процесуальних документів введення відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи, а також і самого заявника, так як цю інформацію система надає автоматично, колегія суддів апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки у апеляційній скарзі представник відповідача зазначив, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Також безпідставними є доводи скаржника про те, що різниця між заявленою сумою та фактичним розміром судових витрат не є неспівмірною, так як відрізняється лише на 12,5%, що відповідає визначенню «орієнтовний розрахунок», оскільки, як вже зазначалось, заявником, всупереч п. 4 ч. 1 ст. 170 ГПК України, не конкретизовано у прохальній частині поданої заяви, суму витрат на правничу допомогу, яку відповідач просить стягнути у справі № 369/340/22.
Твердження скаржника про те, що відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, є хибним.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22, відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 задоволенню не підлягає. Додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі № 369/340/22 залишити без змін.
3. Справу № 369/340/22 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 10.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич