вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"10" березня 2026 р. Справа №925/780/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Сковородіної О.М.
суддів Колесника Р.М.
Тищенко А.І.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 (суддя - Скиба Г.М., повне рішення складено 19.01.2026)
у справі за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, в особі структурного підрозділу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області
до відповідача-1: Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління - 70",
про визнання недійсним договору та стягнення 1 055 904,00 грн,
Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі структурного підрозділу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідачів: Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління- 70" з вимогами:
- визнати недійсним договір від 15.05.2019 №18 про надання послуг з поточного середнього ремонту ділянки (ділянок) автомобільної дороги О 240529 /Н-08/ - Нова Дмитрівка - Золотоноша км 0+000- км 3+700, укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" за результатами відкритих торгів UA-2019-04-12-002570-а;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області кошти в сумі 1055904 грн, а із Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області одержані нею за рішенням суду кошти в сумі 1055904 грн - стягнути в доход держави;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" та Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати в сумі 15 093,25 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 було відкрито провадження у справі №925/780/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.01.2025 у справі №925/780/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір від 15.05.2019 №18 про надання послуг з поточного середнього ремонту ділянки (ділянок) автомобільної дороги О 240529 /Н-08/ - Нова Дмитрівка - Золотоноша км 0+000- км 3+700, укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" за результатами відкритих торгів UA-2019-04-12-002570-а. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області кошти в сумі 1 055 904, 00 грн. Стягнуто із Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 1 055 904, 00 грн як плата за виконання недійсного договору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Черкаської обласної прокуратури 15 093, 25 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Золотоніська районна державна адміністрація Черкаської області 20.02.2026, через підсистему "Електронний суд" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга була подана із пропуском процесуального строку та без сплати судового збору, із одночасним заявленням клопотань про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору. У задоволенні цих процесуальних звернень було відмовлено, у зв'язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків у 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
05.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено, зокрема, платіжну інструкцію №1 від 26.02.2026 на суму 22 639, 88 грн та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що заявником, при поданні апеляційної скарги мало бути сплачено 22 639, 87 грн судового збору, яких станом на січень-лютий 2026 останній не мав, а тому, він не міг здійснити перерозподіл власних коштів, що на думку скаржника є непереборною обставиною.
Також скаржник вказує, що за відсутності суми фінансування на рахунку відповідача-1, єдиним можливим джерелом отримання коштів є субвенції з місцевого бюджету територіальних громад, у зв'язку з чим, скаржником були направлені листи до секретаря Новодмитрівської сільської ради №199/01-01-40 від 23.01.2026 та голови Гельмязівської сільської територіальної громади №204/01-01-40 від 26.01.2026 з проханням розглянути та прийняти на черговій сесії селищної ради Програму підтримки діяльності органів виконавчої влади на 2026 рік та передбачити фінансування в сумі 23 000, 00 грн на оплату судового збору у даній справі, водночас, у відповіді №02-12/287 від 27.01.2026 Гельмязівський сільський голова повідомив, що виділення субвенції можливе лише за умови прийняття відповідної Програми на черговій сесії, за наявності перевиконання доходної частини бюджету та після першочергового забезпечення видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери; у листі №258/02-03 від 17.02.2026 Новодмитрівська сільська рада зазначила, що надання субвенції на оплату судового збору наразі неможливе через законодавчі обмеження щодо спрямування вільних залишків, а розгляд питання про фінансування може бути здійснений лише за умови перевиконання бюджету за результатами звітного періоду.
Надалі, 19.02.2026 відповідач-1 звернувся з аналогічним проханням про надання фінансової допомоги до голови Драбівської селищної територіальної громади (лист №442/01-01-40). За результатами розгляду вказаного звернення, на сесії Драбівської селищної ради від 20.02.2026 було прийнято рішення №64-17/VIII про внесення змін до бюджету громади. На підставі вказаного рішення 24.02.2026 між Драбівською селищною радою та Золотоніською РДА було укладено договір №2 про передачу субвенції в сумі 23 000, 00 грн для оплати судового збору. Крім того, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, заявник наголошує на необхідності виправлення фундаментальної помилки суду першої інстанції, який не врахував висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 щодо особливостей застосування ст. 228 ЦК України.
Скаржник також зауважує, що пропуск процесуального строку становить лише одинадцять днів, що, на його думку, є незначним терміном.
Дослідивши матеріали вказаної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки у справі, процесуальних дій.
Отже, клопотання (заява) про поновлення процесуального строку повинно містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Фактично скаржник у поданій заяві посилається на підстави, яким уже частково надавалась оцінка судом в ухвалі від 25.02.2026 у справі №925/780/25, а його доводи у цій заяві зводяться до деталізації процесу пошуку фінансування, що не спростовує висновків суду про суб'єктивний характер цих обставин. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини щодо тривалого листування з територіальними громадами (Новодмитрівською, Гельмязівською та Драбівською) з метою отримання субвенції на сплату судового збору лише підтверджують факт відсутності у суб'єкта владних повноважень належного бюджетного фінансування на момент виникнення потреби у поданні апеляційної скарги.
Проте, як уже зазначалося в ухвалі від 25.02.2026, відсутність коштів для сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки фінансування видатків на державні органи покладено на державу та залежить виключно від належної організації діяльності самого суб'єкта владних повноважень.
Крім того, посилання на "незначність" пропуску строку (11 днів) також не є самостійною підставою для його поновлення, оскільки закон пов'язує можливість поновлення строку виключно з поважністю причин його пропуску, а не з його тривалістю. Будь-який пропуск строку без об'єктивних на те перешкод порушує принцип правової визначеності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що звернення до Новодмитрівської та Гельмязівської сільських рад були датовані 23.01.2026 та 26.01.2026 відповідно, тобто ще в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Проте, ці документи не були додані до первісної апеляційної скарги, що свідчить про неналежне виконання скаржником обов'язку щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку безпосередньо в момент звернення.
Разом з тим, до Драбівської селищної ради скаржник звернувся лише 19.02.2026, що відбулося вже після спливу строку на оскарження, останній день якого припадав на 09.02.2026. Такий алгоритм дій вказує на те, що питання фінансування почало вирішуватися у повному обсязі лише після порушення процесуального терміну.
При цьому, скаржник не довів саму по собі неможливість звернення з апеляційною скаргою в межах строку (наприклад, з клопотанням про відстрочення).
Судова колегія зазначає, що подання апеляційної скарги, як вказано вище, відбулось із пропуском процесуального строку та без сплати судового збору, із одночасним заявленням клопотань про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.
Тобто, як первісно, так і при поданні заяви про усунення недоліків, скаржником не було доведено об'єктивної неможливості звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.04.2025 у справі №908/2948/23 зазначив, що враховуючи тлумачення норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. (Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №925/1341/22 та інших, які наведені у п. 45 цієї постанови).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, -учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Щодо посилань скаржника на необхідність виправлення фундаментальної помилки суду першої інстанції суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 вказала, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним і виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо:
"... 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania))".
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, серед іншого, зазначив:
"з огляду на встановлені обставини порушення відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів закупівлі з ідентифікатором №UA-2019-04-12-002570-а, із закупівлі послуг з поточного ремонту ділянки (ділянок) автомобільної дороги О240529 /Н-08/ - Нова Дмитрівка - Золотоноша км 0+000-км 3+700, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним договору від 15.05.2019 №18, укладеного за результатами такої закупівлі, та стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачених грошових коштів в сумі 1055904 грн, а із відповідача-1 одержаних нею за рішенням суду коштів в сумі 1055904 грн в доход держави - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-2, суд дійшов висновку про покладення судового збору повністю на відповідача-2 та стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури з відповідача-2 і не стягувати їх з відповідача-1".
Тобто, судом першої інстанції встановлено особливий порядок застосування наслідків недійсності правочину, за якого обов'язок Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області щодо перерахування коштів у дохід держави в сумі 1 055 904, 00 грн виникає виключно щодо тих коштів, які будуть одержані нею за цим же рішенням суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління - 70".
Таким чином, судом першої інстанції визначено таку послідовність виконання судового рішення, яка унеможливлює стягнення вказаної суми безпосередньо з рахунків районної державної адміністрації за рахунок її власних бюджетних асигнувань, оскільки джерелом цього платежу визначено саме кошти, повернуті іншою стороною недійсного договору. За таких обставин, оскаржуване судове рішення не створює для відповідача-1 додаткового фінансового навантаження чи обов'язку виплати власних коштів, а лише забезпечує механізм повернення до бюджету сум, отриманих від відповідача-2 в порядку відновлення попереднього стану.
За таких обставин, доводи скаржника про порушення його основоположних прав як добросовісної сторони правочину та наявність фундаментальної помилки правосуддя не знаходять свого підтвердження, оскільки встановлений судом порядок виконання рішення повністю нівелює ризики настання негативних фінансових наслідків безпосередньо для Золотоніської районної державної адміністрації.
Враховуючи викладене, оскільки скаржником у поданій заяві не наведено нових, об'єктивно непереборних обставин, які б виникли незалежно від його волі та перешкодили вчасному зверненню до суду, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником причини пропуску строку не є об'єктивно непереборними, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку, та, як наслідок у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 119, 234, 260, 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/780/25.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи ? копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 291 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Сковородіна
Судді Р.М. Колесник
А.І. Тищенко