Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1696/25
11.03.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Васільєва С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 39791,93 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що 11.02.2019 Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК» (далі також - АТ «АЛЬФА-БАНК») та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії у розмірі до 200 000 грн. Процентна ставка 39,99 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт».
В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».
Відповідач не виконував зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка на 23.02.2021 становить 39791,93 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак поштове відправлення повернулось до суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній».
Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактний номер телефону відповідача, наявний у справі, однак абонент повідомив, що даний номер телефону належить іншій особі.
Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
08.02.2019 ОСОБА_1 підписав з АТ «Альфа-Банк» оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631106416 (надалі - Договір).
Згідно з умовами Договору позичальнику встановлено кредитний ліміт в розмірі 200000 грн., процентна ставка 39,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Інші умови договору викладені у паспорті споживчого кредиту.
Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , відповідач користувався кредитними коштами, використовуючи надану йому банком кредитну картку, проте, свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 23.02.2021 року має заборгованість в сумі 39791,93 грн.
22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ФОРТ» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «ФОРТ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами значиться боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , кредитний договір №631106416.
23.02.2021 року між ТОВ «ФК «ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ФОРТ» відступило ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами значиться боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , кредитний договір №ССNG-631106416, в загальній сумі 39 791,93 грн., з яких сума за тілом кредиту - 39791,93 грн., сума заборгованості за штрафними санкціями 7024,32 грн.
Аналогічні відомості стосовно розміру заборгованості в сумі 39791,93 за кредитним договором містяться у розрахунку заборгованості, однак заборгованість складається з: заборгованості за тілом кредиту - 32092,81 грн., сума заборгованості за відсотками - 5031,62 грн., неустойка (штраф) - 1992,70 грн., овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 674,80 грн.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
ІV. Оцінка суду
Стосовно правонаступництва за борговими зобов'язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за кредитним договором, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, зокрема, по тілу кредиту, та заборгованості за процентам.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором та процентами відповідач не спростував.
Однак із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість в розмірі у 39791,93 грн. складається з: заборгованості за тілом кредиту - 32092,81 грн., сума заборгованості за відсотками - 5031,62 грн., неустойка (штраф) - 1992,70 грн., овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 674,80 грн.
Проте, положення Оферти на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не містять умов кредитного договору щодо порядку та розміру нарахування штрафів. Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності нарахування первісним кредитором овердрафту (несанкціонованої заборгованості) та неустойки позивачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою (штраф) - 1992,70 грн., овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 674,80 грн. задоволенню не підлягають.
Водночас, судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості за кредитом, відповідачем було сплачено овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 13262,64 грн. та 107,30 грн неустойки (штрафу) за весь час кредитування, що разом становить 13369,94 грн., в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сплачені кошти підлягають зарахуванню в суму несплачених відсотків за користування кредитом та заборгованості по тілу кредиту, яка відповідно, в зв'язку з цим буде складати за кредитом № 631106416 від 08.02.2019 - 23754,49 грн. (32092,81 + 5031,62=37124,43-13369,94=23754,49 грн.).
Крім цього, договір, укладений між позичальником і банком, не містить умов про нарахування комісії за РКО.
При цьому, згідно розрахунку, банк утримав з позичальника за комісією РКО 7093,95 грн.
Враховуючи безпідставність нарахування та списання грошових коштів за комісію розрахунково-касового обслуговування, загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму 7093,95 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 631106416 від 08.02.2019 заборгованості у розмірі 16 660,54 грн. (23754,49-7093,95).
V. Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 16 660,54 грн. кредитної заборгованості, що є 41,87% від суми пред'явленого позову (39791,93), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1267,82 грн. судового збору (3028 х 41,87 : 100)
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн., суд звертає увагу на таке.
Суд встановив, що ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» в особі директора Наваренка В.Г., 03.07.2024 року уклав договір про надання правничої допомоги №03-07/24 з адвокатом Литвиненко О.І.
Відповідно до акту №4 від 02.06.2025 приймання-передачі наданих послуг, згідно з Договором №03-07/24 від 03.07.2024 року про надання юридичних послуг, адвокат Литвиненко О.І. надав клієнтові ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» послуги: надання первинної консультації замовнику у справі, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного суду та ЄСПЛ, підготовка та подання позовної заяви, на що витрачено 4 год. 40 хв. Вартість послуг - 9 200,00 гривень.
Вказана сума сплачена позивачем адвокату Литвиненко О.І., що підтверджено платіжною інструкцією №2729 від 10.06.2025 року.
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовка позовної заяви.
Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.
При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.
До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9200,00 грн., який є очевидно завищеним.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Керуючись статтями 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №631106416 від 08.02.2019 у розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 54 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 82 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., а всього - 3267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 82 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС»; пл. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035; ІКЮО - 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 11.03.2026
Суддя С. В. Васільєв