вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. м.Київ Справа№ 911/3730/16 (911/197/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Козир Т.П.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.03.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 (повний текст складено 27.10.2025, суддя Лопатін А.В.)
за заявою ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами
рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021
у справі №911/3730/16 (911/197/21)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
у межах справи №911/3730/16
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн"
про банкрутство,
Рух справи, зміст заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та заперечень на неї
Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21), позовні вимоги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича задоволено, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м./год вологого бетону шляхом зобов'язання ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія), який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 41-Б, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича 4 540 грн. 00 коп. судового збору (суддя Лутак Т.В.).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича.
Постановою Верховного Суду від 20.06.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) залишено в силі.
25.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 18.06.2021.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Цемлайн", арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича, були задоволені повністю, та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м/год вологого бетону, зобов'язавши відповідно ОСОБА_1 передати його товариству. Це рішення було залишено в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2023 у тій же справі.
При прийнятті рішення суд першої інстанції зазначав: "Документи, які б підтверджували відчуження ТОВ "Цемлайн" (позивач) на користь ТОВ "Цемлайн Плюс" або будь-якої іншої особи бетонозмішувального заводу O.Cuoghi, тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія), відсутні; матеріали справи не містять жодного доказу вибуття заводу з власності ТОВ "Цемлайн" за його волею".
Заявник зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу між ТОВ "Цемлайн Плюс" та нею (відповідачем), а також під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачу (їй) не було відомо, чи ТОВ "Цемлайн Плюс" є першим власником майна, яке є предметом спору, чи набуло право власності від третіх осіб на підставі господарських або цивільних правочинів. Також відповідачу було невідомо, на підставі яких документів ТОВ "Цемлайн Плюс" здійснювало володіння спірним майном. Лише 15.07.2021 відповідач отримав підтвердження законності набуття права власності та володіння ТОВ "Цемлайн Плюс" спірним майном.
Так, на думку заявника, підставою для перегляду рішення господарського суду є встановлення факту законного набуття права власності на бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) за ТОВ "Цемлайн Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2011 та рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011.
Заявник вважає цю обставину нововиявленою, оскільки на момент розгляду справи № 911/3730/16 факт набуття ТОВ "Цемлайн Плюс" права власності на майно не був належним чином підтверджений і не міг бути відомий суду, а пізніше спірне майно було продано відповідачу. Правовстановлюючі документи, зокрема рішення третейського суду та підтвердження Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 873/223/21 про відмову у скасуванні цього рішення, свідчать, що майно вибуло з власності ТОВ "Цемлайн" добровільно та на законних підставах, а не залишалося у незаконному володінні третіх осіб.
Заявник також зазначав, що врахування цих обставин є істотним для правильного вирішення справи, оскільки вони безпосередньо впливають на оцінку правомірності вибуття майна та дій ліквідатора боржника. Якби суд на момент ухвалення рішення врахував наявність правовстановлюючих документів ТОВ "Цемлайн Плюс", остаточні висновки щодо законності володіння спірним майном та обґрунтованості позовних вимог могли бути іншими.
Таким чином, на думку заявника, встановлення права власності ТОВ "Цемлайн Плюс" на спірне майно, підтверджене рішенням третейського суду та непідтвердженим оскарженням, є нововиявленою обставиною, яка могла суттєво вплинути на результати розгляду справи № 911/3730/16 та дає підстави для перегляду рішення суду першої інстанції на підставі ст. 320 ГПК України.
Арбітражний керуючий Ігнатченко Ю.В., в свою чергу, заперечував проти задоволення заяви про перегляд рішення та зміни його змісту. Він вказав, що ОСОБА_1 (заявник) уже подавала аналогічну заяву 15.08.2023 щодо наявності рішення Постійно діючого третейського суду від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011, яка була повернута без розгляду через пропуск строку та відсутність поважних причин. Постановою Касаційного господарського суду від 28.05.2024 ухвала апеляційного суду залишена в силі, що свідчить, що ці обставини вже були відомі та розглянуті.
Крім того, арбітражний керуючий вказував, що ОСОБА_1 перекручує зміст постанови Касаційного господарського суду від 25.06.2025, стверджуючи, що нібито підтверджено відсутність підробки рішення третейського суду. Насправді суди встановили, що вимоги про скасування рішення третейського суду не є законним способом захисту прав, відсутні підстави визнавати його законним, а спроба скасування означала б легітимізацію рішення, яке могло бути підроблене. Експертним висновком № 1165/11/2024 від 12.11.2024 встановлено, що рішення третейського суду виготовлено у 2020-2021 роках. Відтак, суди відмовили у задоволенні заяви про скасування рішення, оскільки така дія не могла вплинути на правомірність вибуття майна.
Таким чином, на думку арбітражного керуючого, повторне посилання заявника на ці обставини не може слугувати підставою для перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Крім того, додатково арбітражний керуючий, посилаючись на усталену судову практику, зазначив, що Верховний Суд у постанові від 05.08.2025 у справі № 560/9501/24 підкреслив: перегляд рішення за нововиявленими обставинами можливий лише за наявності істотного факту, який був невідомий сторонам і суду на момент розгляду справи. Нові докази самі по собі не є підставою для перегляду, а судові рішення, що містять юридичну оцінку вже відомих обставин, не можуть вважатися нововиявленими. Верховний Суд також зазначив, що тлумачення аналогічних норм у різних кодексах може застосовуватися для роз'яснення відповідних положень, якщо це не суперечить принципам судочинства. З цього випливає, що судові рішення у справах не є нововиявленими обставинами і не можуть слугувати підставою для перегляду рішення за статтею 320 ГПК України.
Натомість заявник у своїх поясненнях наголошувала, що не посилається на судове рішення (зокрема, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 873/223/21) як на нововиявлену обставину. Нововиявленою обставиною, на думку заявника, є встановлення факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЛАЙН ПЛЮС" правовстановлюючих документів - рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011, яким за товариством визнано право власності на бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 CB 4500/3000 (скіпова версія) продуктивністю 120 куб.м вологого бетону за годину.
На переконання заявника, саме факт наявності зазначених правовстановлюючих документів підтверджує вибуття спірного майна з власності ТОВ "ЦЕМЛАЙН" за його волею, що має істотне значення для правильного вирішення справи № 911/3730/16 (911/197/21) та могло б вплинути на висновки суду першої інстанції. При цьому заявник вкотре підкреслює, що рішення третейського суду набуло статусу правовстановлюючого документа внаслідок відмови компетентних господарських судів у його скасуванні, що підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 873/223/21.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не мають ознак нововиявлених - тобто таких, що існували на момент ухвалення рішення, не були і не могли бути відомі заявнику, а їх урахування могло б призвести до іншого вирішення спору. Відтак наведені доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 (в особі представника Гребеник І.С. згідно ордеру № 1345970) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами - задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) - скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник посилався на те, що:
- факт законного набуття права власності на спірне майно ТОВ «ЦЕМЛАЙН ПЛЮС», підтвердження законності такого набуття у власність зі сторони учасників третейського розгляду справи №3-01/2011, ніколи не досліджувалося судами будь-яких інстанцій під час розгляду справи №911/3730/16 (911/197/21), а тому висновок суду в оскаржуваній ухвалі є хибним та таким, що спростовується матеріалами справи та свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та суперечить актуальній судовій практиці;
- щодо встановлення факту підробки чи не підробки рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 р. у справі № 3-01/2011, Північним апеляційним господарським судом 15.01.2025 постановлено Окрему ухвалу у справі № 873/223/21 стосовно порушення вимог законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, яка була направлена до уповноважених правоохоронних органів та станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, доводи щодо підробки вказаного рішення третейського суду не знайшли своє підтвердження, що в свою чергу може слугувати підтвердженням дійсності такого рішення третейського суду;
- саме прийняття до розгляду заяви ліквідатора ТОВ «ЦЕМЛАЙН» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011 з підстав, передбачених ст. 350 Господарського процесуального кодексу України та прийняття за результатами розгляду ухвали про відмову в задоволенні такої заяви, надає такому рішенню третейського суду статусу дійсного, правомірність якого презюмується, як правильно зауважив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.06.2025 у справі №873/223/21.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
29.12.2025 від ТОВ «Цемлайн» (за підписом голови комісії з припинення Ігнатченко Ю.В. ) через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, в якому він просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на наступне:
- в поданій заяві від 25.07.2025 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (повторної) ОСОБА_1 посилається на обставини, які нею зазначались у 2021 році при поданні апеляційної скарги, а також у 2023 році при поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (первинної);
- додавання до матеріалів справі деяких протоколів опитування різних осіб не змінюють суті обставини, яку ОСОБА_1 вважає нововиявленою, оскільки їй про існування нібито обставини «вибуття майна за згодою ТОВ «Цемлайн» було відомо з 2021 року, про що вона окремо підтвердила у своїй заяві при поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (первинної) в 2023 році;
- посилання на рішення судів у справі №873/223/21 не носять характер нововиявлених, оскільки в рішенні суду від 18 червня 2021 року такі рішення не покладені в основу висновків суду першої інстанції і взагалі навіть не згадуються, а справа №873/223/21 не має характер преюдиції для даної справи;
- згідно змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (як суду апеляційної інстанції) від 25 червня 2025 року у справі № 873/223/21: «За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги апеляційних скарг у цій справі, в яких заявники фактично просять скасувати підроблене, на їх переконання, рішення Третейського суду, не є законним способом захисту прав та інтересів, зокрема через те, що для скасування вказаного рішення необхідно надати оспорюваному рішенню статусу дійсного, що з огляду на фактичні обставини справи дорівнюватиме скасуванню рішення, правомірність якого презюмується.», отже, суди першої та апеляційної інстанції у справі №873/223/21 дійшли висновку, що рішення постійно діючого третейського суду не може бути скасоване з підстави того, що воно є підроблене, оскільки такої підстави немає у в пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 350 ГПК України; при цьому суди виснували, що скасування підробленого рішення суду буде означати, що таке (неіснуюче) рішення суду визнається як правомірне;
- Північний апеляційний господарський суд (як суд першої інстанції), відмовляючи у задоволені заяви про скасування рішення третейського суду, Ухвалою від 15 січня 2025 року прийняв постановити окрему ухвалу;
- в Окремій ухвалі від 15 січня 2025 року Північний апеляційний господарський суд (як суд першої інстанції) зазначив, що «зважаючи на те, що суд у цьому процесі не має можливості, зокрема, допитати відповідних осіб, вилучити документи і речові докази та за наявними у справі доказами встановити факт підроблення рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України та керуючись ч. 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку надіслати з додатками (копією висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» № 1165/11/2024 від 12.11.2024, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 та копією клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про винесення окремої ухвали) до Шевченківського управління поліції ГУНП України в м. Києві з метою вирішення питання про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального Кодексу України, а також Київській міській прокуратурі для організації перевірки обставин, які викладені в цій ухвалі.»;
- отже, суд першої інстанції дійшов висновків про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення у зв'язку із можливим підробленням документів, а саме: рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011;
- асоціацією «Союз юридичних компаній України» було подано апеляційну скаргу на Окрему ухвалу, однак 25 червня 2025 року Касаційним господарським судом (як судом апеляційної інстанції) у справі № 873/223/21 було відмовлено у задоволені апеляційної скарги;
- як встановлено Висновком експерта №1165/11/2024 від 12.11.2024, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 виготовлено у період 2020- 2021 роки;
- судами у справі №873/223/21 було відмовлено у задоволені заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 у зв'язку із тим, що скасування само по собі означало б легітимізацію рішення, яке можливо є підробленим.
Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Короткий зміст відповіді на відзив
09.01.2026 від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій скаржник заперечував доводи відзиву, посилаючись, зокрема, на те, що:
- скаржником при зверненні до суду у липні 2025 року з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 вказувалось, що наявність правовстановлюючих документів у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЛАЙН ПЛЮС», а саме рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у справі №3-01/2011 про визнання за останнім права власності на бетонозмішувальний завод O. Cuoghi тип WET RAPID 4/160 CB 4500/3000; рішення набуло юридичної сили та статусу правовстановлюючого документу в результаті розгляду заяви ліквідатора ТОВ «ЦЕМЛАЙН» про скасування такого рішення третейського суду і відповідно, відмови компетентних господарських судів в задоволенні цієї заяви, а саме в результаті прийняття Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 25.06.2025 у справі №873/223/21;
- у Постанові від 25.06.2025 у справі №873/223/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив: "За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги апеляційних скарг у цій справі, в яких заявники фактично просять скасувати підроблене, на їх переконання, рішення Третейського суду, не є законним способом захисту прав та інтересів, зокрема через те, що для скасування вказаного рішення необхідно надати оспорюваному рішенню статусу дійсного, що з огляду на фактичні обставини справи дорівнюватиме скасуванню рішення, правомірність якого презюмується.";
- висновком експерта №1165/11/2024 від 12.11.2024, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 виготовлено у період 2020 2021 роки, проте, виготовлення примірника рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 у 2020 -2021 роках не може свідчити про його підробленість, оскільки сторона могла звернутися до третейського суду у будь-який час для отримання такого рішення, а не лише в день його винесення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 справу №911/3730/16 (911/197/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Отрюх Б.В., Остапенко О.М.
12.11.2025 судді заявили про самовідвід у справі № 911/3730/16 (911/197/21).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від заяву суддів Сотнікова С.В. Остапенка О.М. та Отрюха Б.В. про самовідвід у справі № 911/3730/16 (911/197/21) задоволено. Матеріали справи № 911/3730/16 (911/197/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу визначення складу колегії суддів від 12.11.025 справу № 911/3703/16 (911/197/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді - Доманська М.Л., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 заяву судді Доманської М.Л. про самовідвід у справі № 911/3730/16 (911/197/21) задоволено. Матеріали справи № 911/3730/16 (911/197/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 16.12.2025, справу № 911/3730/16 (911/197/21) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Майданевич А.Г., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025, розгляд справи призначено на 27.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 розгляд справи відкладено до 24.02.2026.
24.02.2026 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 розгляд справи призначено на 03.03.2026.
Відповідно до статті 64 Конституції України права, громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 03.03.2026 з?явились:
- представник скаржника ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами - задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) - скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити;
- представник ТОВ «Цемлайн», який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення ухвал суду у зареєстрований електронний кабінет.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Крім того, 24.02.2026 від учасника справи № 911/3730/16 ОСОБА_3 (кредитор) надійшла заява, в якій остання просила з?ясувати повноважність колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Козир Т.П., Майданевич А.Г., а також щодо підстав для самовідводу судді Господарського суду Київської області Лопатіна А.В. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вказаної заяви, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025, яке введено в дію з 01.04.2025, затверджено редакцію Засад використання автоматизованої системи документообігу у Північному апеляційному господарському суді (далі - АСДС), яку розроблено відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення), Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та інших нормативно-правових актів. Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (далі - Засади використання АСДС) - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України (п. 1.1, 1.2 Засад використання АСДС).
П.п. 2.3.21. п. 2.3 Положення визначено, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Велика Палата Верховного Суду здійснює розгляд справ (заяв/скарг) у складі всіх суддів, які обрані до Великої Палати Верховного Суду, у яких не закінчився строк, на який вони були обрані до Великої Палати, а також мають повноваження щодо участі у засіданнях Великої Палати у день проведення таких засідань (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо).
Якщо збори суддів визначили персональний склад постійних колегій суддів, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу цієї колегії.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Результатом автоматизованого визначення складу колегії суддів є протокол автоматизованого визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.
П.п. 2.3.22 п. 2.3 Положення визначено, що у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.
П.п. 2.3.43. п. 2.3 Положення визначено, що повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.21 цього Положення.
П. 3.2. Засад використання АСДС визначено, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли за один робочий день до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п'яти календарних днів (за наявності наказу голови суду), і за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п'яти до тринадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду), за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше п'яти календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні (за наявності наказу голови суду).
Також, розділом 4 Засад використання АСДС визначено наступне:
- 4.1. Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в АСДС відповідно до правил, визначених підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Положення.
- 4.2. Автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП «ДСС», із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді).
Склад постійних колегій з урахуванням резервних суддів затверджується зборами суддів із числа суддів, що належать до складу відповідних судових палат згідно з спеціалізацією (Додаток № 1).
- 4.3. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації та з урахуванням складу судових палат.
- 4.4. У разі неможливості здійснення автоматизованого розподілу справи, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів у відповідній колегії, розподіл справи проводиться шляхом визначення автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді) та складу колегії суддів із відповідної судової палати з урахуванням їх спеціалізації (у разі такої неможливості - з числа всіх суддів Північного апеляційного господарського суду) за окремими протоколами.
Згідно протоколу розподілу від 12.11.2025, було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Доманська М.Л., Майданевич А.Г., з урахуванням того, що інші судді - учасники Третьої судової палати (Сотніков С.В., Отрюх Б.В., Остапенко О.М. (основні та резервний суддя постійної колегії)) заявили самовідвід від розгляду справи, який був задоволений, а суддя Пантелієнко В.О. та суддя Козир Т.П. не приймали участь у розподілі 12.11.2025 на підставі п. 2.3.21. п. 2.3, п.п. 2.3.22 п. 2.3 Положення та п. 3.2, 4.2 Засад використання АСДС (за один та три робочі дні до їх відпусток), відповідно визначення складу суду відбувалось у відповідності до п.п. 2.3.21. п. 2.3 Положення, п. п. 4.2, 4.3 Засад використання АСДС, з числа всіх суддів відповідної палати з розгляду справ про банкрутство (Доманська М.Л.) та з числа всіх суддів відповідного суду (Майданевич А.Г.).
Згідно додатку до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів від 26.03.2025 «Персональний склад постійних колегій суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду з урахуванням резервних суддів», суддя Станік С.Р. та суддя Козир Т.П. включені до Третьої судової палати, яка згідно з Персональної спеціалізації суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21.12.2018 № 622 (зі змінами, внесеними наказами ДСА України від 10.10.2019 № 984 та від 30.04.2020 № 209) здійснює розгляд справ про банкрутство.
Крім того, оскільки інші судді - учасники Третьої судової палати (Сотніков С.В., Отрюх Б.В., Остапенко О.М. (ухвала від 12.11.2025), Доманська М.Л. (ухвала від 15.12.2025)) - заявили самовідвід від розгляду справи, який був задоволений, згідно протоколу розподілу від 12.11.2025, з урахуванням раніше сформованого протоколу розподілу від 12.11.2025, було визначено наступний склад суду: головуючий суддя Станік С.Р., судді Козир Т.П., Майданевич А.Г., який є повноважним розглядати справу за відповідною апеляційною скаргою.
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що учасниками справи відвід складу суду не заявлявся, а судом апеляційної інстанції здійснено процесуальне реагування на заяву ОСОБА_3 (кредитора), з огляду на ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) позовні вимоги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича задоволено, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м./год вологого бетону шляхом зобов'язання ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія), який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 41-Б, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича 4 540 грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича.
Постановою Верховного Суду від 20.06.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) залишено в силі.
25.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 18.06.2021.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Цемлайн", арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича, були задоволені повністю, та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м/год вологого бетону, зобов'язавши відповідно ОСОБА_1 передати його товариству. Це рішення було залишено в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2023 у тій же справі.
При прийнятті рішення суд першої інстанції зазначав: "Документи, які б підтверджували відчуження ТОВ "Цемлайн" (позивач) на користь ТОВ "Цемлайн Плюс" або будь-якої іншої особи бетонозмішувального заводу O.Cuoghi, тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія), відсутні; матеріали справи не містять жодного доказу вибуття заводу з власності ТОВ "Цемлайн" за його волею".
Заявник зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу між ТОВ "Цемлайн Плюс" та нею (відповідачем), а також під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачу (їй) не було відомо, чи ТОВ "Цемлайн Плюс" є першим власником майна, яке є предметом спору, чи набуло право власності від третіх осіб на підставі господарських або цивільних правочинів. Також відповідачу було невідомо, на підставі яких документів ТОВ "Цемлайн Плюс" здійснювало володіння спірним майном. Лише 15.07.2021 відповідач отримав підтвердження законності набуття права власності та володіння ТОВ "Цемлайн Плюс" спірним майном.
Так, на думку заявника, підставою для перегляду рішення господарського суду є встановлення факту законного набуття права власності на бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) за ТОВ "Цемлайн Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2011 та рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011.
Заявник вважає цю обставину нововиявленою, оскільки на момент розгляду справи № 911/3730/16 факт набуття ТОВ "Цемлайн Плюс" права власності на майно не був належним чином підтверджений і не міг бути відомий суду, а пізніше спірне майно було продано відповідачу. Правовстановлюючі документи, зокрема рішення третейського суду та підтвердження Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 873/223/21 про відмову у скасуванні цього рішення, свідчать, що майно вибуло з власності ТОВ "Цемлайн" добровільно та на законних підставах, а не залишалося у незаконному володінні третіх осіб.
Заявник також зазначав, що врахування цих обставин є істотним для правильного вирішення справи, оскільки вони безпосередньо впливають на оцінку правомірності вибуття майна та дій ліквідатора боржника. Якби суд на момент ухвалення рішення врахував наявність правовстановлюючих документів ТОВ "Цемлайн Плюс", остаточні висновки щодо законності володіння спірним майном та обґрунтованості позовних вимог могли бути іншими.
Таким чином, на думку заявника, встановлення права власності ТОВ "Цемлайн Плюс" на спірне майно, підтверджене рішенням третейського суду та непідтвердженим оскарженням, є нововиявленою обставиною, яка могла суттєво вплинути на результати розгляду справи № 911/3730/16 та дає підстави для перегляду рішення суду першої інстанції на підставі ст. 320 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не мають ознак нововиявлених - тобто таких, що існували на момент ухвалення рішення, не були і не могли бути відомі заявнику, а їх урахування могло б призвести до іншого вирішення спору. Відтак наведені доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Щодо підстав для самовідводу судді Господарського суду Київської області Лопатіна А.В. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, про які наголошується у заяві кредитора ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції зазначає, що 25.07.2025 через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 18.06.2021, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу була розподілена на суддю Лопатіна А.В., і суддею Лопатіним А.В. здійснювався розгляд заяви арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/3730/16(911/197/21), і який було залишено без розгляду з тих підстав, що відвід був заявлений поза межами строку, встановленого частиною третьою ст. 38 ГПК України, частини другої ст. 118 ГПК України.
Крім того, апеляційну скаргу не обгрунтовано тією підставою, що розгляд заяви здійснювався неповноважним складом суду і в ухваленні оскаржуваного рішення брав участь суддя, відвід якому визнано обгрунтованим.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 24.07.2025 до суду першої інстанції звернулась ОСОБА_1 в особі представника Гребеник І.С., на підтвердження повноважень якої подано ордер № 1160391, що відповідає приписам 60 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що про нововиявлені обставини вона дізналась 25.06.2025 під час ухвалення постанови Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 873/223/21, а тому у відповідності до приписів п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України відповідна заява подана в межах визначених строків, що спростовує доводи ТОВ «Цемлайн» у відзиві на апеляційну скаргу щодо пропуску відповідного строку.
Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини першої ст. 321 Господарського процесуального кодексу України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;
4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;
6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами також є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 19/028-10/13).
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки у зв'язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
Законодавство, в тому числі і Господарський процесуальний кодекс України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 901/424/18, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 30.08.2022 у справі № 904/5417/18.
Сталість такого підходу Верховного Суду також підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та об'єктивно не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18).
Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, такі, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.
Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.
Крім цього, суд зазначає, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до частини четвертої ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:
- нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 901/819/18 від 14.04.2021, а також подібні правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20);
- обставини, які ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи; крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17);
- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими; до того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 901/230/20).
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.
Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Необхідно розрізняти нововиявлені обставини та нові докази, якими такі обставини можуть підтверджуватися. Нові докази самі по собі не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Підставою для такого перегляду є наявність істотної обставини, яка існувала на момент ухвалення рішення, залишалася невідомою сторонам і могла суттєво вплинути на його результат. Якщо ж обставина виникла або змінилася після ухвалення рішення і не пов'язана із заявленими вимогами, вона є новою, але не нововиявленою. Процесуальні недоліки розгляду справи, такі як неповне встановлення фактів, не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть стати підставою для перегляду рішення в апеляційному або касаційному порядку. Таку правову позицію Верховний Суд викладав у постановах від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц та від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18.
Відповідно до сформованої судової практики, нововиявленою обставиною визнається лише той факт, який був невідомий сторонам і суду на момент ухвалення рішення, і який при врахуванні міг би змінити результати розгляду справи. Для перегляду судового рішення необхідно підтвердити, що раніше наявні докази не давали можливості встановити цю обставину, а її виявлення є вирішальним для справи. Цю позицію відображено, зокрема, у п. 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії" від 18.11.2004, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.03.2020 по справі № 921/96/18.
Таким чином, лише факти, що існували на момент ухвалення судового рішення, залишалися невідомими сторонам і могли істотно вплинути на його результати, можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами. Будь-яке повторне подання доказів, що були відомі учасникам або могли бути заявлені під час первісного розгляду, не відповідає критеріям нововиявленості і не може слугувати підставою для перегляду рішення.
Так, заявник, обґрунтовуючи необхідність перегляду рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами, посилається на пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, підставою для перегляду судового рішення є істотні для справи обставини, які не були встановлені судом і не були та не могли бути відомі особі, що подає заяву, на час розгляду справи.
На думку заявника, нововиявленою обставиною у даній справі є встановлення факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЛАЙН ПЛЮС" правовстановлюючих документів на бетонозмішувальний завод O. Cuoghi типу WET RAPID 4/160 CB 4500/3000 (скіпова версія).
На підтвердження цього заявник посилається на договір купівлі-продажу обладнання № 1/02-11, укладений між ТОВ "ЦЕМЛАЙН" та ТОВ "ЦЕМЛАЙН ПЛЮС", документи, що підтверджують оплату за цим договором, а також на рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011, яким за ТОВ "ЦЕМЛАЙН ПЛЮС" було визнано право власності на зазначене майно. Згодом це майно було відчужене на користь відповідача за договором купівлі-продажу.
Заявник стверджує, що наведені обставини не були відомі ні йому, ні суду під час первісного розгляду справи, а відтак не могли бути враховані. На його переконання, наявність відповідних документів могла вплинути на оцінку судом правомірності вибуття майна та призвести до іншого результату вирішення спору.
В свою чергу, як обгрунтовано встановив суд першої інстанції, і з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 р. у справі № 911/3730/16 (911/197/21) заявник уже подавав ті самі документи, на які нині посилається як на нововиявлені. Зазначені матеріали були предметом дослідження та оцінки судами апеляційної й касаційної інстанцій під час перевірки законності рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, визнавши подані документи новими доказами, які не були відомі раніше, скасував рішення місцевого суду та ухвалив нове рішення. Проте Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, дійшов висновку, що хоча ці документи дійсно є новими доказами, вони могли бути подані ще під час первісного розгляду справи. У зв'язку з цим касаційна інстанція скасувала постанову апеляційного суду та залишила в силі рішення суду першої інстанції, зазначивши, що заявник не навів переконливих пояснень щодо причин неподання таких доказів у встановлений процесуальний строк.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що суди попередніх інстанцій, дослідивши всі надані сторонами матеріали, всебічно перевірили питання наявності у сторін правомочностей на володіння та розпорядження спірним майном і надали належну юридичну оцінку доказам, у тому числі поданим заявником уже на стадії апеляційного та касаційного перегляду. За результатами аналізу суди дійшли висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його без змін.
Крім того, як обгрунтовано виснував суд першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, подальше відчуження ТОВ "ЦЕМЛАЙН ПЛЮС" вказаного бетонозмішувального заводу на користь ОСОБА_1 - відповідача у даній справі, з незаконного володіння якої за рішенням суду це майно було витребувано, - додатково підтверджує, що обставини, на які зараз посилається заявник, не є новими фактичними даними. Вони стосуються правовідносин, які вже були предметом дослідження та отримали правову оцінку судами різних інстанцій у межах даного спору.
Також, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Союз юридичних компаній України" від 03.06.2011 у справі № 3-01/2011, на яке заявник посилається як на підтвердження переходу права власності, не є належним і допустимим доказом. Як установлено судами під час розгляду пов'язаних справ, законність і дійсність цього рішення оскаржувалася, однак через відсутність матеріалів третейського провадження та оригіналу самого рішення його автентичність підтвердити не вдалося.
Відповідно до висновку судової експертизи № 1165/11/2024 від 12.11.2024, зазначене рішення виготовлено у період 2020- 2021 років, тобто значно пізніше дати, яка в ньому вказана. Отже, надання цьому документу статусу правовстановлюючого є безпідставним, оскільки його дійсність і час виникнення - залишаються недоведеними.
З урахуванням положень чинного законодавства та усталеної судової практики, не можуть визнаватися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими учасниками справи, або які ґрунтуються на переоцінці вже відомих суду доказів, досліджених під час розгляду справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена заявником обставина не може бути розцінена судом як нововиявлена у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично йдеться не про новий, невідомий суду раніше факт, а про подання додаткового доказу, який міг бути представлений під час первісного розгляду справи, але не був поданий у встановленому процесуальному порядку, а тому обставини, на які посилається заявник, не мають ознак нововиявлених - тобто таких, що існували на момент ухвалення рішення, не були і не могли бути відомі заявнику, а їх урахування могло б призвести до іншого вирішення спору. Відтак наведені доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 р. у справі "Желтяков проти України", рішення ЄСПЛ у справі "Брумеску проти Румунії" від 28.11.1999 р. , заява № 28342/95).
У світлі наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявник фактично ставить під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду, яке набрало законної сили (після оскарження його у встановленому законом порядку), намагаючись домогтися повторного розгляду справи та ухвалення нового рішення на свою користь, що суперечить положенням глави 3 розділу V Господарського процесуального кодексу України, які визначають порядок перегляду рішень за нововиявленими обставинами та забороняють фактичне "перевідкриття" справи без наявності передбачених законом підстав; наведені заявником доводи при цьому не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже встановлених судами фактів і свідчать про його недобросовісність та спробу ухилитися від виконання судових рішень у даній справі.
Пунктом 1 частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини четвертої ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, оскільки заявник не надав доказів, які підтверджували б наявність нововиявлених обставин у розумінні чинного процесуального законодавства і могли б спростувати факти, покладені в основу рішення у справі № 911/3730/16 (911/197/21), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 за нововиявленими обставинами, та залишено зазначене рішення в силі.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно постановлено такий вид процесуального рішення як ухвала за наслідками розгляду відповідної заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного рішення, що відповідає приписам частини четвертої ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, із чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, обумовлені ст. ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі № 911/3730/16 (911/197/21)- відсутні за наведених скаржником доводів та обгрунтувань.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 911/3730/16 (911/197/21) повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано: 11.03.2026.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Т.П. Козир
А.Г. Майданевич